1. /
  2. Статьи
  3. /
  4. Сад и Огород
  5. /
  6. Лекарственные растения
  7. /
  8. Валеріана лікарська (Valeriana officinalis)

Валеріана лікарська (Valeriana officinalis)

Рейтинг
Содержание статьи
  1. Валеріана лікарська
  2. Матеріали і методи дослідження

Валеріана лікарська

Валеріана лікарська (Valeriana officinalis) - збірний вид, до складу якого входять 15 видів, найбільш поширені на півдні України.

Валеріана пагононосна (V. stolonifera Czern), валеріана горбкова (Valeriana collina) та ендемік Криму валеріана Гроссгейма.

Валеріана лікарська

Валеріана лікарська, як лікарська рослина має дуже давню і цікаву історію використання.

Починаючи з XIX століття, біологічну активність валеріани пов’язують з її ефірною олією. Вміст ефірної олії у валеріани залежить від виду рослини, її віку, екології, часу заготівлі, умов сушіння та зберігання сировини. Крім того, опубліковано ряд робіт з інформацією про існування дикорослих видів валеріани з великою кількістю різних хемотипів (рослин, які мають однаковий зовнішній вигляд, але дуже відрізняються за складом ефірної олії). У зв’язку з цим, вчені з різних країн продовжують вивчення складу ефірної олії кореневищ з коренями валеріани. Крім того, нейромедіаторна активність рослини може бути зумовлена валеріановими кислотами. Транквілізуюча дія валеріани допомогає позбутися почуттю страху і тривоги, допомагає при безсонні.

Експерименти на тваринах показали заспокійливий ефект валеріани на центральну нервову систему, а також її властивість запобігати спазмам. Як правило, препарати валеріани скорочують час засинання і покращують якість сну. Валеріана рекомендується для лікування нейро-вегетативних розладів і легких порушень сну як у дорослих, так і у дітей. Часто валеріану застосовують разом з іншими седативними рослинними препаратами, наприклад, пасифлорою або глодом.

Згідно сучасним даним, хімічний склад ефірної олії валеріани лікарської дуже складний, в ній розпізнали 84 речовини. Досліджуючи різні зразки сировини збірного виду валеріани лікарської встановлено три хемотипи ефірної олії, які відрізняються за кількісним складом компонентів, що підтверджують і здійснені дослідження.

Валеріана лікарська

Матеріали і методи дослідження

Зразки сировини були заготовлені у жовтні 2011 року: валеріані пагононосної (Запорізька обл., Канцерівська балка), валеріана горбкова (правий берег Дніпра, міста Запоріжжя); валеріана Гросгейма (АР Крим, Кримський заповідник, Альмінське лісництво) та вирощена в культурі с.м.т. Томаківка, Дніпропетровська обл.

Ефірні олії зі зразків сировини отримували методом перегонки з водяною парою згідно ДФУ.

 У колбу місткістю 2000 мл додавали 500 мл очищеної води та 40 г свіжоподрібденої на порошок сировини. Отримані ефірні олії розчиняли у 5 мл гексану, зневоднювали безводним сульфатом натрію і досліджували методом капілярної газової хроматографії з мас-спектрометричним детектуванням. Вміст ефірних олій у зазначених зразках кореневищ з коренями склав 1,25% для в. пагононосної, валеріани горбкової та 1,35% для валеріани Гросгейма.

Отримані зразки ефірних олій хроматографували на газовому хроматографі.
Заметили ошибку? Выделите её и нажмите Ctrl+Enter
Подпишитесь на наш канал в Telegram
Автор

Комментарии

Пока нет комментариев. Будьте первым!
Последние обновления

Авторизация

Регистрация