Опис: Трав'янисте стебло заввишки від 50 до 250 см, товсте, порожнисте, зелене, жолобчасте, рідко волохате і має відразливий запах (звідси назва бузина смердюча). Листя довгочерешкове, просте або махрове, має від 7 до 13 видовжених листків з зубчиками. Листя з ланцетними прилистками, супротивні, непарноперисті. Бузина трав’яна привертає на себе увагу своїми великими квітами. Вони численні і зібрані у верхнє гроноподібне суцвіття. Квітки білі або блідо-червонуваті. Бузина трав’яна цвіте з червня по серпень, а плоди дозрівають до вересня. Плоди у бузини трав’яної маленькі, чорні, блискучі, а кісточки еліптичні. Ягідки наповнені фіолетовим соком і мають 3-4 насінини. І квіти, і плоди бузини трав’яної дуже помітні. Поширення та середовище існування: Бузина трав’яна поширена повсюду, від низинних до гірських районів. Зустрічається великими і маленькими групами, вздовж поселень людей, узлісся лісів, доріг та берегів річок, у занедбаних місцях, на скелястих схилах та різних ґрунтах. Хімічний склад: Бузина трав’яна має подібний хімічний склад, як і її родички - чорна та червона бузина. Всі частини містять гіркі речовини, ефірну олію та різні цукри, а також речовини, що мають сечогінну, проносну дію та викликають сечовипускання. Плоди містять гіркі речовини, ефірну олію, дубильні речовини, цукор, органічні кислоти, пектини, глікозид самбунігрин та антоціанін самбуціанін. Бузина трав’яна також використовується в хіміотерапії