Як і їхні бджолині родичі, джмелі також харчуються нектаром, який збирають за допомогою довгих язиків. Джмелі чисельно не представлені у світі запилення як медоносних видів бджіл, але вони також відіграють важливу роль у запиленні, особливо в цілеспрямованому парниковому господарстві. Залежно від виду джмелі відрізняються зовнішнім виглядом і розмірами. Наприклад, рід джмелів (Bombus) містить понад 250 видів. Джмелі жовто-чорного кольору, іноді з червонуватою задньою частиною. Колір та їх розмір часто викликають страх і паніку в очах, але джмелі за своєю природою дуже ніжні та неагресивні запилювачі. Джмелі, як і бджоли, є дуже важливими запилювачами у сільському господарстві, тому зменшення їхньої чисельності викликає занепокоєння в наукових колах. Як і у випадку з бджолами, зменшення популяції джмелів в основному спричинено втратою середовища проживання, а також збільшенням використання пестицидів. Оскільки джмелі не мають активного захисту, тобто не нападають і не жалять біля вулика, їх успішно залучають для запилення в теплицях. Потім їх успішно використовують у зимовий або ранньовесняний період. Для заохочення раннього розвитку їх помешкання переважно розташовані у сонячній частині теплиці. Джмелів успішно залучають для запилення тепличних культур, таких як помідори, полуниця, огірки, перець, баклажани та інші тепличні культури, які потребують запилювачів. При цьому джмелів не використовують як запилювачів тільки у теплицях. Вони також надзвичайно корисні при запиленні на відкритому повітрі, наприклад, при ранніх квітучих плодових деревах, оскільки, як і одиночні бджоли, вони вилуплюються за значно нижчих температур, ніж медоносні бджоли. Наприклад, у Нідерландах джмелів цілеспрямовано залучають до запилення і розводять з 1988 року. Так, у 1992 р. 100% площі врожаю томатів були запилені саме цими комахами. Сьогодні в Європі немає країни, де б не використовували джмелів для зап