Топінамбур вирощують поза сівозміною в спеціальній частині саду на сонячній місцевості або в легкій тіні. Потреби в ґрунті у топінамбуру невеликі, але він віддає перевагу пухким ґрунтам з pH від 6 до 7,5, добре зволожені. Топінамбур можна розмножувати як насінням, так і бульбами. У наших умовах рослина найчастіше розмножується бульбами. Посадка проводиться восени або навесні. Для цього використовують маленькі та гладенькі бульби розміром з яйце. Для осінньої посадки бульби залишають цілими, для весняної - їх можна розділити на кілька частин. У разі осінньої посадки гризуни можуть пошкодити бульби, тому краще висаджувати рослину навесні. Топінамбур садять тоді ж, коли й картоплю, на глибину 15 см, з міжряддям - 60 - 80 см, і відстанню між рослинами - 30 - 40 см. Чим вища родючість ґрунту, тим більша відстань між посадженими бульбами. Посадку можна проводити вручну або картопляними сівалками. Підгодівля відбувається, коли рослина має висоту 20 см. Топінамбур - це великий споживач калію. Бульби витримують дуже низькі температури (до -30 ºC), та надземна частина страждає вже при температурі -2 ºC. Протягом першого року необхідно видаляти бур’яни, а в наступні роки топінамбур забиває все навколо, бо агресивно поширюється. Вегетаційний період становить 130 днів, рослина недовговічна, цвіте та утворює бульби протягом липня та серпня. Урожайність у саду на 1 м² становить 2 - 3 кг. З роками топінамбур необхідно проріджувати, видаляючи бульби, тому що сам він задихається, і бульби стають маленькими. Переваги топінамбуру перед картоплею полягають у тому, що на нього не нападає колорадський жук і він не страждає від фітофторозу. Та він чутливий до борошнистої роси та альтернаріозу, особливо в кінці вегетаційного періоду. Крім того, бульби приваблюють равликів та різних гризунів. Завдяки висоті, щільним надземним пагонам, тривалому цвітінню можна вирощувати як дуже декоративний живопліт. Його квіти також гарно виглядають у букетах для