Сочевиця — це однорічна рослина з сімейства бобових, яка потребує нетривалої термічної обробки. Активно використовується у кулінарії. Сочевиця є цінним джерелом білка, чудово замінює м'ясо. Зерно багате магнієм, залізом, фосфором, калієм і цинком, вітамінами В1 і В9, тому сочевиця є ідеальною їжею для людей, заняття яких вимагає великих інтелектуальних зусиль. Цю бобову культуру необхідно вирощувати в сівозміні. Хороша попередня культура для неї — картопля, і вона любить слабокислі ґрунти з реакцією рН від 6 до 6,5. Сочевицю висівають у березні паралельно на глибину близько 5 см і на відстані 12-15 см. Ця рослина не терпить прямого використання гною, тому необхідне залучення комплексних добрив. Основний обробіток ґрунту взимку виконується на глибині 25 см, щоб земля добре промерзла. Передпосівну підготовку слід проводити так, щоб верхній шар ґрунту (товщиною до 8 см) дрібно розсипався. Сочевиця може виростати до 60 см у висоту. Рекомендується сіяти ячмінь (близько 20 кг/га), щоб стебла трималися вертикально. Зерно міститься в стручках, як правило, в 1-2 зернах, коричневих або зелених, хоча також можна знайти оранжеві, червоні, жовті, овальні або круглі. Діаметр зерна у дрібнонасінних сортів становить 3-6 мм, тоді як у крупнонасінних сортів сочевиці — 6-9 мм. Ця рослина дозріває нерівномірно, тому велику увагу слід приділяти врожаю. Коли стручки внизу рослини набувають коричневого кольору, а ті, що перебувають на стеблі, жовтіють, саме час починати збирати сочевицю. Виробники зазвичай чекають дозрівання двох третин стручків, а потім починають збирати урожай. Рослини залишають у полі на кілька днів після збору врожаю, щоб вони висохнули, і лише потім їх видаляють з ділянки. Зерна сочевиці повинні бути висушені та захищені від довгоносиків, що можна зробити так само як з квасолею. Вологість повітря повинна становити близько 12%.