Різні дії на ґрунт такі як оранка пасовищ, звичайний обробіток ґрунту, вапнування, зрошення, підвищена активність аеробних мікроорганізмів та розкладання органічної речовини з більшою часткою вуглецю, призводять до посилення виділення вуглецю, а це, у свою чергу, - до його втрати. Так, протягом перших п'яти років обробітку вміст вуглецю в поверхневому шарі до 30 см на ґрунті, який раніше не оброблявся, зменшується приблизно на 20 %. Сільськогосподарські ґрунти, а також рослини відіграють важливу роль у зв’язуванні та зберіганні CO2 в атмосфері. Це сприяє пом'якшенню глобальних змін клімату. Використання ґрунтів для впливу на органічну речовину може бути стійким, збалансованим або зі збільшенням втрат: Без поливу: переробка органічних речовин, обробка ґрунту та органічне удобрення ґрунту за потребою, збереження вологи ґрунту - збільшення вмісту органічної речовини. При зрошенні: збалансоване удобрення та управління органічними речовинами ґрунту, обробка ґрунту із збереженням вуглецю - баланс. Без поливу: збалансований запас ґрунту органікою протягом тривалого періоду, збереження обробітку ґрунту та хоча б посередній рівень удобрення - баланс. Постійний обробіток ґрунту з втратами вуглецю: періодичне додавання органічної речовини до ґрунту та незбалансоване удобрення - втрати, які додатково збільшуються при зрошенні.