День вишиванки

А у вас є вишиванка?

Яка її історія? Що вона для вас? Яка там символіка? Як часто одягаєте? Яке ваше ставлення до саме вашої сорочки і взагалі до самої традиції? Відчуваєте будь яку сакральність чи зв’язок поколінь, коли її одягаєте? Подобаються мотиви вишиванок у сучасній моді чи вона має бути недоторканим національним символом і будь- яке втручання, є порушення традиції і наруга?

Кожен третій четвер травня визнаний Всесвітнім днем української вишиванки. Мені зараз подумалось, що вже часукраїнську вишиванку ( або, як я нещодавно дізналась, науково говорити українська вишита сорочка) робити одним з надбань людства і вносити до списку ЮНЕСКО.

Цікаво, що для того треба і куди надсилати запити))

Історія свята набагато молодша за історію національного вбрання. Початок бере з Черновицького університету їм. Ю. Федьковича

Архітектурний комплекс університету-це щось неймовірне і варте окремої розмови, а краще безпосереднього візиту. Він внесений до списку Світової спадщини і охороняються ЮНЕСКО.

У 2006 році одна зі студенток започаткувала традицію ініциативи. Вона запропонувала своїм однокурсникам та студентам з інших потоків « а, давайте усі завтра прийдемо на пари у вишиванках». Ініциативу спочатку підтримали кілька десятків студентів і викладачів, але рік за роком свято набуло загальнонаціонального і навіть світового масштабу.

Тепер не лише українці і діаспора вдягають вишиванкив цей день, а й усі небайдужі прихильники українських цінностей і ідей.

Найпоширеніший сувенір і найкращий подарунок з України.

Серед моїх друзів іноземців цього року було навіть більше привітань і відчуття солідарності з цим святом, ніж серед українських друзів...

Можна було б влаштувати якийсь флеш-моб по типу численних он-лайнів зараз «вишиванка_на _карантині» . Стовідсотків, що хтось вже почав робити маски з принцом чи вишивкою в національному стилі.

Час ізоляції підходить для різних пошуків і подорожей не назовні, а в середину. Пошуку своїх витоків, у самоусвідомлень. Говорячи про сучасність і актуалізацію вишиванок, вони можуть бути чудовим приводом для подібних тріпів до себе, свого глибинного і корінного.

Вишиванка як таке собі національне вбранням/ уніформа для медитації та більшої усвідомленності. Споконвічно це Оберіг і захист, що як ніколи важливо у період карантину.

Місце розташування вишитого орнамента- якраз по грудях , навколо вороту та рукавах аби захистити від злих сил місця входу до душі. Мудрість і правила безпеки передані крізь віки.

Тож не обмежуємося одним днем на рік.

Моє улюблене на цю тему:

Юрій Іздри к«Вишиванка»

за що не візьмешся – вузлів плутанина

заплетені сіті пропущені петлі

між схрещених нитей прошито людину

недбалою стьожкою гладдю чи хрестиком

стежки ніби стяжки затягнуті туго

у мережу що межує з мереживом..

мій боже! мій боже! – кричиш йому в вухо

та будь же уважний чи хоч обережний!

та глухо у бога і хтось безперервно

пряде і гаптує пусту мішковину

а берег далекий манить оберегами

і кожна дорога – тонка павутина

опучками пальців без голки без ножиць

зубами чи нігтями – хто вже як може

невидиму нитку на інші несхожу

виплутує кожен.. ну мало не кожен

кохана

дитинко

ми й в сутінках світу

де поспіхом навхрест прострочено мить

знайдемо свою павутинку зі світла

вона не урветься –

вона задзвенить