Поняття пермакультури та історія виникнення
Пермакультура це підхід до проектування сталих систем і система ведення сільського господарства, що працює в гармонії з природними процесами, з мінімальними витратами праці і без шкоди для довкілля.
Термін "пермакультура" виник як змішування термінів "стала культура" та "стале сільське господарство".
Метод пермакультури був розроблений в сімдесятих роках минулого сторіччя австралійцями Біллом Моллісоном та Девідом Холмгейном. Призвело до цього стрімке зростання виснаження земель і водних ресурсів методами сучасної агрокультури. Вони почали видавати книги та проводити навчання. З Австралії пермакультура стала міжнародним рухом. В Європі цей метод був використаний системно австрійським фермером Зеппом Хольцером.
Пермакультура, як філософія
Не можна сказати, що пермакультура це щось абсолютно нове. Скоріше, це поєднання різних вдалих практик, зведення їх докупи для максимального результату. Це філософія цілісного погляду на речі, коли є розуміння, що будь який природний елемент впливає на систему в цілому. Звичні для традиційного землеробства терміни “сорняк”, “шкідник”, “захворювання” в пермакультурі розглядаються під іншим кутом, із розумінням того, що й вони виконують свою роль. І якщо сьогодні ми можемо її не бачити, то це не означає, що її не існує. Пермакультура включає в себе всі принципи природного землеробства, але при цьому є більш широким поняттям. Це не просто набір окремих методів вирощування, а скоріше образ мислення.
Три основні ідеї
Філософія пермакультури базується на трьох ідеях: турбота про землю, турбота про людину та справедливий розподіл.
- Турбота про Землю - це дбайливе ставлення до грунту, лісу, води, до всіх живих істот.
- Турбота про людину - це піклування про себе, про сім’ю, про спільноту, задоволення власних потреб та повага до потреб інших.
- Справедливий розподіл - це обмеження споживання та помірний спосіб життя для того, щоб інші люди на планеті могли жити так само, та також це перерозподіл надлишків.
12 принципів пермакультури
Девідом Холмгейном було сформульовано 12 основних принципів пермакультури:
- Спостереження та взаємодія. Приділяючи час спостереженню за природою ми розробляємо рішення для практичних ситуацій.
- Уловлювання та збереження енергії. Завдяки розробці систем, що збирають ресурси під час їх надлишку, останні можуть бути використані згодом за потреби.
- Отримання прибутку. Контроль за тим, чи вартий отриманий прибуток вкладеної в систему праці.
- Застосування саморегуляції та спостереження за реакцією. Потрібно відмовитися від недоцільної діяльності за рахунок створення самостійно функціонуючих систем.
- Використовувати та цінувати відновні джерела матеріалів та енергії. Отримуй найбільшої користі від надлишку відновних ресурсів природи замість споживацької залежності від вичерпних ресурсів.
- Не продукувати відходів. Якщо цінувати та використовувати всі наявні ресурси, тоді ніщо не стає сміттям.
- Планування спершу загального, а потім подробиць. Змінюючи точку зору, ми можемо спостерігати моделі притаманні природі та суспільству. Це має формувати основу нашого дизайну, що заповнюється деталями в процесі розробки.
- Об'єднувати а не розділяти. Завдяки відповідному розташуванню правильних елементів, між ними встановлюються взаємозв'язки, завдяки чому вони починають працювати разом підтримуючи один одного.
- Використання малих та повільних рішень. За малими та повільними системами легше дбати аніж за великими, краще використовуючи при цьому місцеві ресурси та розробляючи сталі рішення.
- Використовувати та цінувати різноманітність. Різноманітність збільшує стійкість системи до численних загроз, беручи найкраще з унікальної природи кожної речі та специфічного оточуючого середовища.
- Використання граней та цінування границь. Проміжок між об'єктами є місцем, де відбуваються найцікавіші події. Часто це найбільш цінний, різноманітний та продуктивний елемент системи.
- Творче використання та відповідь на зміни. Ми можемо мати позитивний вплив від незворотних змін, уважно спостерігаючи та втручаючись у вірний час.
Пермакультурний дизайн
Основним інструментом пермакультури є дизайн, функціональна організація простору. Вміння виявляти та встановлювати зв'язки із усіма елементами навколишнього середовища дозволить гармонійно облаштувати ділянку.
Багатьом пермакультура знайома як певний тип грядок чи спосіб спорудження ставків. Проте, відтворивши їх у себе, люди часто не отримують бажаного ефекту - створення комфортного середовища для людини та природи. Копіювання без врахування потреб та можливостей конкретної людини, місцевої природи та соціуму не призведе до створення систем, що довго існуватимуть в динамічному світі. Пермакультура мотивує нас витрачати 80% часу та ресурсів на продумування та створення систем, щоб догляд за ними потребував не більш, ніж 20% нашої енергії.
Де можна навчитися
Навчитися такому дизайну можна на сертифікаційному курсі пермакультурного дизайну, який організовує щороку ГС “Пермакультура в Україні”. В 2019 році курс пройде в сьомий раз. Він складається із теорії - близько 40 годин попередньо записаних вебінарів, та практики - три практичні модулі, що пройдуть влітку в різних пермакультурних центрах. Це можливість подивитися на господарства, де пермакультура вже впроваджується і багато чого поробити власними руками. В кінці курсу відбувається дизайнерський практикум, на якому студенти тренуються у розробці пермакультурного дизайну певної ділянки. Курс відповідає затвердженим темам, що викладаються по всьому світі сертифікованими викладачами. По закінченню курсу, якщо ви пройшли всі модулі, та виконали домашні завдання, ви отримаєте диплом пермакультурного дизайнера міжнародного зразка.
Дркладна інформація про курс на сайті:http://www.permaculture.in.ua/study/pdc
Сторінка події у фейсбук: https://www.facebook.com/events/2016152785359165/
Крім повного сертифікаційного курсу, щороку ГС “Пермакультура в Україні” проводить короткі вступні та тематичні курси. Слідкуйте за нашими новинами на сторінці фейсбук "Пермакультура в Україні" та заходьте на наш сайтhttp://www.permaculture.in.ua
О! Что то новенькое, познакомимся поближе.