Вирощування софори японської: висаджування, розмноження, використання

Це гарне дерево не лише здатне прикрасити ваш сад, але і стати джерелом сировини для приготування лікарських препаратів. Посадивши софору, ви матимете власного сімейного лікаря та зробите ефектний декор свого саду. У нашій статті ми розповімо про те, як правильно вирощувати цю рослину, де найкраще її посадити і як розмножувати. Ви дізнаєтеся, з якими труднощами можете зіткнутися у разі неправильного догляду за нею.

Яка вона софора японська

Софора японська належить до роду Стифнолобіумів родини Бобових. Являє собою велике гіллясте дерево, дуже схоже на акацію. Зважаючи на це, її так і називають «японська акація». Батьківщиною рослини вважаються Китай та Японія. Дерево може похвалитися ажурною кроною красивого зеленого забарвлення. У багатьох країнах це дерево також відоме за назвою Пагода. Завдяки великій кількості корисних елементів, які містяться в листі та стеблах, рослина широко використовується як в традиційній, так і в народній медицині. Це листопадне дерево виростає висотою до 25 метрів. Має форму у вигляді сфери й горизонтально розташовані гілки, що формують «скелет» дерева.

Стебло, стовбур і здерев'янілі гілки мають темно-сіру кору, посічену дрібними глибокими тріщинами. Молоді гілки покриті зеленою корою. Шипи, як в акації, у софори відсутні. Листки тримаються на черешках і по черзі розміщуються на гілках. Листки складаються зі сполучених 10-16 дрібних листочків. Загальна довжина листків разом з черешками близько 20 см. Дрібні листочки мають довжину 2-5 см. Поверхня листків глянцева, без напушення. Тильний бік вкритий дрібним ворсом. Над вечір листя згортається і никне. Зі сходом сонця воно «прокидається» та розгортається.

Цвітіння починається серед літа. Квіти мають жовто-біле забарвлення, мають приємний аромат, формують метельчаті суцвіття, які кріпляться на довгих квітконіжках у кінцях гілок. Суцвіття виростають у довжину до 30-35 см. Квітконоси розгалужені, довжина однієї квіточки близько сантиметра. Кожна квітка тримається на власній квітконіжці. Рослина належить до медоносів. Мед з нектару софори має бурштиновий колір, а також високі смакові й цілющі властивості. Цвітіння спостерігається раз у два роки. Цвіте синіми, фіолетовими, жовтими, рожевими квітами.

Коли закінчується цвітіння, в результаті запилення формуються плоди у вигляді бобів довжиною до восьми сантиметрів. Стручки мають округлу форму і зелено-коричневий колір, який змінюється на червоний в процесі дозрівання. Насіння міцно тримається на стеблах, може залишатися на гілках протягом всієї зими. Дерево здатне зберігати свою декоративність навіть за повної втрати листя завдяки надзвичайно зігнутим гілкам і плодам.

Висаджування софори японської

Рослина дуже складно ставиться до висаджування і пересаджування, тому зайвий раз турбувати її через цю процедуру не варто. Дорослим деревам, які вирощують у кімнатних умовах, раз у два роки міняють верхній шар ґрунту. Слід пам’ятати, що ця рослина знаходиться в симбіозі з грибами, які живуть в ґрунті та формують на її коренях білі вузлики. Ці вузлики відіграють велику роль для рослини, тому при висаджуванні не рекомендується повністю видаляти ґрунт з кореневої системи. Висаджування проводять до початку активного вегетативного росту. Оскільки рослина не вимоглива до типу ґрунту, важливо дотримуватися лише одного правила – ґрунт повинен бути легким, добре дренованим та мати гарну повітропроникність.

Перед висаджуванням необхідно підготувати яму розміром удвічі більшого обсягу кореневої системи. Якщо ви вирощуєте рослину в будинку, потрібно взяти об'ємний горщик. Дно ями вистилається шаром дренажу і вкривається шаром ґрунту, далі вміщується коріння та повністю засипається ґрунтосумішшю. Ґрунт ущільнюється і його рясно поливають. За умов вирощування софори в будинку, її, по стабілізуванні теплої погоди, буде варто винести на вулицю.

Квіти й листя софори японської мають безліч корисних елементів, які використовуються в народній медицині для лікування багатьох захворювань. Таким чином, вирощуючи дерево в саду, ви отримаєте свого домашнього лікаря.

Вирощування і догляд за софорою японською

Вирощувати це дерево не викликає особливих труднощів. Потрібно лише дотримуватися певних правил:

• Освітлення. Пагода належить до світлолюбних рослин, тому потребує тривалого освітлювального періоду й достатньої кількості світла. Добре витримує вплив прямого сонця, проте для запобігання опіків листя і пошкодження суцвіть, під час літньої спеки дерево радять притіняти. Зимової пори може знадобитися додаткове освітлення за допомогою фотолампи.
• Температура. Попри те, що софора вважається екзотичною рослиною, вона добре пристосовується до довколишнього клімату. Здатна стійко витримувати сухе спекотне літо та морозну зиму до -20 градусів за умови утеплення. Якщо ви вирощуєте пагоду в домашніх умовах, за спекотних днів їй потрібне провітрювання, а за холодних – переміщення у місця з температурою повітря не вище 13 градусів.
• Вологість повітря. З огляду на те, що природним середовищем існування дерева вважається пустельна територія, воно добре витримує низьку вологість повітря, тому не потребує додаткових обприскувань у зимовий період під час опалювального сезону. Однак, якщо ви кілька разів на рік зробите їй водні процедури за допомогою гарячого повітря, вона буде вам вдячною.
• Полив. Дерево слід зволожувати в помірному режимі. Особливо не радять його перезволожувати, адже від цього дуже страждає коренева система й рослина може загинути. У разі недостатнього зволоження, пагода може скинути велику кількість листків. Поливати деревце слід відстояною водою кімнатної температури, однак до якості води рослина не є примхливою, тож спокійно реагує на водопровідну воду з домішками солей і металів.
• Підживлення. Для отримання пишної крони та рясного цвітіння, культуру слід підгодовувати від закінчення зими й аж до самої осені. Підживлення проводять два рази на місяць, додаючи до води для поливу комплексні мінеральні добрива або використовуючи органічні підгодівлі, які підходять для квітучих рослин.
• Зимівля. При вирощуванні рослини в саду, вона потребує утеплення під час зими. Для цього ділянку навколо стовбуру мульчують товстим шаром торфу й сухим опалим листям. При вирощуванні дерева в будинку, воно скидає листя і переходить до стану сну. Нові молоді листочки почнуть з'являтися вже наприкінці січня, одразу як почне збільшуватися тривалість світлового дня. У цей час поливи слід посилити, а деревце підгодовувати фторомісткими добривами.
• Обрізка. З огляду на те, що софора належить до рослин, які швидко ростуть, вона потребує регулярного підстригання. За рік довжина молодого приросту може становити близько півтора метра. Підстригання також потрібне для формування більш пишної крони та тривалого рясного цвітіння. Для цього підстригають всі молоді пагони й товсті скелетні гілки перших двох рівнів. По зимівлі видаляють всі сухі та хворі гілки, кущу надають певного акуратного вигляду.

Розмноження софори японської

Розмножувати рослину можна двома способами: насінням та живцюванням.

• Розмноження насінням. Для розмноження насінням використовують винятково свіже насіння, таким чином, підвищуючи відсоток схожості у багато разів. Перед посівом зерна слід піддати стратифікації. Для цього їх заливають окропом і залишають на дві години або проводять скарифікацію – спилюють верхній шар бобу за допомогою пилочки для нігтів чи напилка. Після підготовчих процедур зерна опускають в контейнери з вологою ґрунтосумішшю з піску й торфу на глибину три сантиметри. Посіви зволожують і накривають плівкою або склом. Контейнер переносять до світлої кімнати з температурою 22-24 градуси. Плівку щодня піднімають на 20-30 хвилин для провітрювання. Перші сходження з’являються через півтора-два місяці. По цьому часі плівка видаляється, а сіянці поливають слабким розчином марганцівки і підгодовуються невеликою кількістю мінеральних добрив. Після того, як на сіянцях з’являться 2-3 справжні листочки, їм на третину підстригають корені та пікірують до окремих горщиків.
• Розмноження живцями. Розмноження живцями можна проводити навесні або посеред літа. Для цього нарізаються живці довжиною 10-15 см з верхівкових гілок. Кожен держак повинен мати 2-3 міцних листки. Нижній зріз опускають в розчин «Кореневина» на кілька годин та вміщують до зволоженої поживної ґрунтосуміші. Саджанці накривають зрізаними пластиковими пляшками та вміщують до світлого теплого місця. Раз у день накриття піднімають, сконденсовану вологу вилучають. Полив слід проводити своєчасно, не допускати пересихання та перезволоження ґрунту. По появі на рослині нових листків та власної кореневої системи, її розсаджують в горщики для подальшого дозрівання. Навесні молоді саджанці пересаджують до постійного місця росту.

Хвороби та шкідники софори японської

Поширеним захворюванням, яке вражає софору, є коренева або сіра гниль. Вона є результатом неправильного поливання і помилок у догляді. При виявленні плям на листках, які засихають і опадають несвоєчасно, слід витягти кореневу систему рослини з ґрунту, видалити всі підгнилі й пошкоджені корінці, а потім обробити всю рослину розчином фунгіциду. Далі потрібно буде пересадити її до нового ґрунту чи нового горщика.

Бувають випадки, коли деревце уражається шкідниками, наприклад, щитівками, мошками, попелицями або пістрянками. Від них позбавляються за допомогою інсектицидних препаратів, якими обробляють дерево кілька разів за місяць.

Застосування софори японської

Головною сферою застосування пагоди, крім декоративного призначення, є лікувальне. Завдяки своєму хімічному складові, вона дуже позитивно впливає на кровоносну систему і судини, очищає і зміцнює їх. Також препарати на основі квітів і листя цієї рослини здатні:

• видаляти холестеринові бляшки,
• боротися з тахікардією,
• знижувати набряклість,
• нормалізувати кров'яний тиск,
• запобігати появі тромбів,
• зменшувати алергічні прояви,
• налагоджувати роботу обміну речовин,
• зміцнювати імунітет,
• знижувати ламкість судин.

Усі результати досягаються завдяки хімічному складові, куди входить:

• рутин, що сприяє зміцненню капілярів і зніманню набряклості,
• пахікарпін, що має заспокійливий ефект, стимулює скорочення матки й знижує вияви гіпертонії,
• мікроелементи: калій, залізо, бор, цинк, магній, йод, які зміцнюють м'язи, виводять токсини, оновлюють епідерміс та зміцнюють кісткову структуру,
• глікозид, що сприяє розширенню судин, видаленню зайвої мокроти,
• органічні кислоти, які роблять можливим виведення токсичних речовин з організму, а також запобігають появі процесів розкладання в шлунково-кишковому тракті.

Також настоянку софори використовують зовнішньо у вигляді компресів для лікування забоїв, запалень, гнійних ран і шкірних захворювань.

Потрібно враховувати, що до складу рослини також входять отруйні речовини, тому використовувати її треба з великою обережністю, не порушуючи дозування. За перевищення дози можуть виникнути побічні ефекти, такі як діарея, блювота, метеоризм і нудота. Не рекомендується використовувати препарати цієї рослини вагітним жінкам, людям схильним до алергії, матерям, які годують, а також дітям до 5 років.