1. /
  2. Статьи
  3. /
  4. Загородная жизнь
  5. /
  6. Рыбалка
  7. /
  8. Детермінанти успішної зимової риболовлі

Детермінанти успішної зимової риболовлі

Рейтинг
Содержание статьи
  1. Сезонність
  2. Правила безпеки
  3. Спорядження
  4. Наживка і видова варіативність зимової ловлі
  5. Активні види лову
  6. Прямовисніле блесніння
  7. Блешня
  8. Поплавочна вудка
  9. Самолов (самодур)
  10. Пасивні види лову

Риболовля вважається одним з найбільш древніх видів діяльності людини, яким займалися в різних континентах заради прожитку. Зараз, це скоріше вид розваги і спорт. Найбільшу популярність має зимова риболовля, про особливості та нюанси якої і піде мова.

Сезонність

Риба з приходом холодів стає менш активна, а деякі види впадають в сплячку. Решта ж, як холоднокровні істоти, намагаються зігрітися, локалізуючи в глухих частинах водойм відносно не глибоко під рівнем льоду. Спіймати можна такі різновиди риб як щуку, окуня, форель, судака, плотву, ляща, йоржа, сомиків і ін.

Перевагою зимової риболовлі є доступність рибалки в будь-яких улюблених рибами місцях на льоду в цей період року: коряжники, в зонах скупчення підводної рослинності, в руслах приток і ярах.

Але за мірі твердістю льоду і видами риби, на яку ведеться лов, рибалки ділять зимовий сезон на 3 частини:

• перші заморозки в кінці осені – початку зими знаменують наступ так званого першоліддя, коли лід ще не дуже придатний до лову в більшості локацій, однак при відповідній підготовці і пошуку місця, погода дозволяє приділяти улюбленому заняттю мало не цілодобово;

• середина зими («глухозимьє») – час найбільшої активності рибалок і зголоднілої риби, що робить рибалку досить продуктивним заняттям;

• завершення сезону (початок весни), т. званий «останній лід», який представляє чималу небезпеку для любителів зимової риболовлі, але вмілим професіоналам дозволяє насолодитися своєю справою.

Неміцний весняний лід з проталинах привертає рибу, яка переміщається з глухих місць в південну сторону водойми. Небезпека для рибалок також велика, як і під час риболовлі на початку сезону.

Особливості зимової риболовлі

Правила безпеки

Для збереження свого здоров'я, та й життя, любителям зимової риболовлі слід звертати увагу на такі критерії як товщина і зовнішній вигляд льоду. Особливі характеристики льоду:

• лід тонше 5 см (широка частина коробка для сірників) вважається небезпечним, а в весняну відлигу не виходять на лід, якщо його товщина не досягає 8 см;

• прозорий і темний лід набагато надійніше білого і мутного, а ділянки з памороззю і візерунками зазвичай сигналізують про стоншений покрив;

• весняний темний лід слабше білого;

• при розтріскування льоду швидкими і обережними пересуваннями без відриву від поверхні ступні з льодом постаратися відійти від даного місця якнайдалі;

• в місцях, де протягом активніше, лід тонше.

Рекомендується наявність додаткового рятувального обмундирування. До такого відносяться:

• жилети;

• пластмасові рукояті з мотузками (спасалки);

• помаранчевий водонепроникний комбінезон з шипами (виготовляють в Нідерландах).

Вирушати на зимову риболовлю на самоті також небезпечно. Напарник, якщо не зможе сам витягти провалився товариша, покличе підмогу або викличе МНС.

Дії при провалювання під лід:

1. Повідомити про необхідність піти з льоду товаришам і покликати допомогу вже при розтріскуванні льоду. Якщо на плечах знаходиться рибальський льодоруб, постаратися зачепитися їм за краї утвореної ополонці. Якщо в наявності є спасалки – зачепитися ними об лід з боку, з якою прийшли.

2. Спробувати поповзом піднятися на лід і швидкими обережними рухами теж повзучи відсунутися від ополонки метрів на 10 і тільки тоді вставати.

3. Повертатися на берег по своїх слідах або протоптаними стежками.

4. Постаратися протягом декількох хвилин після виходу на сушу знайти джерело тепла (багаття, житло, машина), вичавити одяг і викликати допомогу.

Вживання алкоголю веде до розширення судин, через що на кілька хвилин здається, що стало тепліше. Однак вже через 5-10 хвилин тіло почне промерзати швидше.

Спорядження

Успіх риболовлі взимку криється не тільки в дотриманні техніки безпеки, але і в підборі потрібних інструментів і матеріалів для рибалки.

В першу чергу, слід потурбуватися про наявність льодоруба або пешні. Перший являє собою металевий стрижень з округлими ножами для буріння лунок. Другий – великий лом для створення ополонок.

Професійні рибалки завжди мають і шумовку для усунення крижинок з вибитою ямочки, а також багорик, що спрощує видобування на берег крупняка.

У розпорядженні рибалки завжди є мотильницею, яку виготовляють з дерева або пінопласту з кришкою, часто дотримуються гумкою. Під час лову бажано перекласти мотильніцей у внутрішню кишеню.

Також, рибалки мають рюкзаки, лижі, стільці і санки.

Наживка і видова варіативність зимової ловлі

Залежно від виду риби, на яку йде ловля, використовується:

• мотиль (червовідний червоний комар в стадії личинки);

• земляні та дощові черв'яки;

• личинки комахи під назвою ручейник (шитик);

• рак-мормиш;

• жуки-короїди;

• інші водні личинки і комахи;

• шматочки свіжої або замороженої риби (біле м'ясо і шкіра, мальок та тюлька).

Не рідко застосовують і штучну наживку, але виключно яскравих кольорів.

Від розміру риби, яку хочуть зловити, залежить і розмір наживки, а не тільки її тип.

Найбільш поширеними видами лову взимку є:

• блесніння стрімке;

• на мормишку;

• на вудку з поплавком;

• на донну вудку;

• на вудку-перевертку;

• на жерлицу;

• на самодур.

Їх можна поділити на 2 великі групи – активні і пасивні різновиди. Перші вимагають безпосередньої участі рибалки в підсікання, другі –ні.

Особливості зимової риболовлі

Активні види лову

Багато рибалки вважають ці види лову найбільш азартними, які передбачають досвід і вправність.

Прямовисніле блесніння

Стрімке блеснение передбачає використання короткого удильника, що складається з хлистика і рукояті з котушкою. На кінці удильника розташовується кивок, який відповідає за візуалізації для рибалки наближення риби і можливість оперативної підсічки. Без котушки зазвичай удільнік не використовують, оскільки він дуже зручний для зміни місця лову.

Для стрімкого блеснения велике значення має регулювання і підбір типу блешні. Такі дії необхідні для того, щоб блешня повністю занурилася і рухалася плавно, імітуючи природне пересування дрібної рибки або черв'ячка. Популярним типом блешні є флікер, нижче якого кріпиться кілька гачків. На флікер приманюють рибку з великої відстані. Рух болісно виглядає як зміна напрямку плавання або переворот з боку на бік.

Техніка рухів рибалки відрізняється від тієї, якою ловлять на блешню. Удильник рухають плавно, але на більш короткі дистанції з паузами до 8 секунд.

Лунку при блеснении маскують сніговим покривом. Часто роблять відразу кілька лунок. Наприклад, для лову судака. Також стрімке блеснение використовують для упіймання окуня, щуки, рідше – ляща, головня, язя і жереха.

Блешня

Особливістю прийому є і тип удильника. Його довжина – не більше 2 м, а вага – до 125 г. На завершення удильника кріпиться хлисток-кивок. Ведення такого лову передбачає підготовчий етап на увазі розчищення місця для лунки і розкладки лісів, які в воді повинні бути виключно в прямій лінії.

Улов можна залучити лише в тому випадку, якщо рибка знаходиться поблизу. Тому і локація для ополонці вибирається ретельно.

Часто після блесніння застосовують ловлю на мормишку. Перший спосіб привертає рибу здалеку, а другий дозволяє її зловити вже в районі знаходження блешні. Виловити в такому випадку вдасться ляща, окуня, плотву і йоржа.

Поплавочна вудка

При наявності точних даних про місце перебування риби, лов на поплавкову вудку може бути вельми цікавий і ефективний. Але частіше застосовують не моно-рибальські прийоми, а комбінований підхід, де в центральній лунці розташовують мормишку, а з боків – вудки. Блешня привертає рибу, але наявність течії або велика глибина зумовлюють більше шансів зловити її саме поплавковою способом.

Успішним стане ловля при наявності чутливого кивка і відрегульованого поєднання поплавочков з грузилом, а також удильника, стійкого до низьких температур.

Наживка мальок дозволяє зловити окуня і судака, а звичайні – йоржика, ляща, густеру і краснопірка.

Самолов (самодур)

Конструкція снасті складається з волосіні і знімного підліску (ставки). Грузило, прив'язане до снасті знизу, регулює глибину. Волосінь вибирається довжиною до 1,8 м з відстанню між гачками близько 20-25 см. Для риболовлі на самодур часто роблять кілька снастей для лову з поперемінним махами в 2-3 лунках одночасно. Ефективний спосіб для упіймання оселедця, корюшки.

Пасивні види лову

Ними часто користуються для отримання максимального результату з кількох лунок.

Ляща, окуня і судака можна зловити на «донку». Наживкою служать хробаки, мальки та шматки рибки.

З вудкою-переверткою ходять на окуня, використовуючи в якості наживки малька. Для цього в шаховому порядку роблять до 5 лунок на відстані близько 4 м один від одного.

Щуку і судака ловлять на жерлицу. Хижі риби йдуть на живця – пічкура, краснопірка та ін.

Застосовуючи спеціальні прийоми і знаючи техніку зимової ловлі можна добре провести час, відпочиваючи на природі, і в результаті отримати відмінний улов.

Особливості зимової риболовлі

Заметили ошибку? Выделите её и нажмите Ctrl+Enter
Подпишитесь на наш канал в Telegram
Автор

Комментарии

Пока нет комментариев. Будьте первым!
Последние обновления

Авторизация

Регистрация