Чи знаєте ви наскільки різноманітним і вражаюче прекрасним може бути світ грибів?
Маю надію, коли ви переглянете цю добірку, ви також у цьому переконаєтесь!
Розпочинає наш список Clathrus archeri – квітохвісник Арчера, широко відомий як гриб-восьминіг, гриб-каракатиця та гриб-квітка. Вид широко поширений на материковій частині Австралії та Тасманії, пізніше був інтродукований до Європи та Північної Америки. В Україні гриб-восьминіг також трапляється. Його можна зустріти з липня по вересень у листяних та змішаних лісах Західної України. Доречі, вид занесено до Червоної книги України.
А цей гриб відрізняється часом просто таки «жахаючою» красою! Це Xylaria polymorpha – ксиларія багатолика, також гриб відомий за назвою «пальці мерця». Гриби ростуть протягом цілого року, на повалених гниючих стовбурах та на пеньках дерев листяних порід, переважно бука, граба, клена. Зустрічаються переважно групами, власне, які часто і набувають чудернацьких форм. В Україні ксиларія розповсюджена на Правобережному Поліссі, по всьому Лісостепу, в Правобережному Злаковому Степу, в Розтоцько-Опільських Лісах і на Прикарпатті.
Наступний представник царства Грибів також відомий своєю схожістю на частину людського тіла – вухо, звідси і загальна його назва – Іудине вухо, або аурикулярія вухоподібна – Auricularia auricula-judae. Родова назва auricula у перекладі з латині означає «вушко», або «вушна раковина». Видовий епітет перекладається дослівно як «вухо Іуди». Цей гриб часто оселяється на старих деревах бузини, на якій згідно з переказами повісився біблійний Іуда.
Гриб Іудине вухо часто зустрічається і в Україні. Плодові тіла ростуть на стовбурах плодових дерев, частіше на бузині з березня по листопад. Це їстівний гриб. Його можна варити, сушити, тушкувати, смажити і навіть заморожувати. З цим грибом гарно смакують салати, супи та печеня. М’якуш аурикулярії вухоподібної багатий на залізо і кальцій, що давно відомо народним цілителям. Протягом століть гриби використовувалися у китайській народній медицині як зміцнюючий та протитоксичний засіб. У сучасній медицині встановлено, що гриб володіє тромболітичною дією, а при вживанні у їжу знижує рівень холестеролу і тригліцеридів.
А цей жовтенький гелевий грибок має назву тремела звивиста, або тремела помаранчева – Tremella mesenterica. Видова назва «mesenterica» походить з від грецького слова μεσεντεριον, що означає «середня кишка», бо тіло гриба звивисте немов кишківник. В англійській мові гриб має назву «witches butter» - «відьмацьке масло».
Цікавою особливістю тремели є те, що вона стає твердою, коли висихає і, навпаки, м’якою, коли набирається вологи. Зустрічається в Європі, Північній та Південній Америці, Африці, Азії, Австралії, трапляється і в Україні. Гриб вважається їстівним, хоча і не вирізняється особливими смаковими якостями.
Цей неймовірний гриб із неординарним зовнішнім виглядом відомий як «полуниця з вершками», «зубний червоний сік», «диявольський зуб», «гриб-зуб, що кровоточить». Наукова його назва – Hydnellum peckii – гіднел Пека, яку він отримав на честь американського міколога та бріолога Чарльза Гортона Пека.
Цей гриб настільки гіркий, що в їжу його не застосовують у жодному вигляді. Червоний сік, що виділяється з гриба, містить пігмент, який за своїми властивостями аналогічний гепарину, який широко використовується в медицині для розрідження крові. Також «гриб-полуницю з вершками» використовують для виготовлення натуральних барвників.
Та нехай вас не вводить в оману краса цього гриба, адже він хижий! Гриб приманює приємним запахом і яскравим забарвленням комах, якими він живиться. А на закуску поглинає поживні речовини з ґрунту. Зустрічається в деяких країнах Європи, у тому числі й в Україні, а також у Північній Америці, є в Кореї та Ірані.
Наступний у нашому списку гриб – веселка звичайна, а наукова його назва звучить як Phallus impudicus. Чесно кажучи, гадки не маю, чому цей гриб називається веселкою, адже у дослівному перекладі з латині його назва означає – «фалос безсоромний». Поширений в Європі, на Північному Кавказі, Сибіру, Далекому Сході. В Україні зустрічається в карпатських лісах, хоча я особисто бачила його і в Черкаській області.
Плодові тіла гриба ростуть поодинці, але майже завжди невеликими групами, а грибниця може сягати 10 м у діаметрі! Плодове тіло молодого гриба схоже на кулю, чи яйце, з якого згодом виростає циліндрична ніжка заввишки 12-22 см із шапинкою на вершині.
Гриб їстівний тільки на стадії яйця. З нього потрібно прибрати оболонку і можна їсти сирим, також можна посмажити. Дозрілий гриб тхне на кілька метрів падаллю, що приваблює комах, які переносять його спори на далекі відстані. Доречі, «фалос безсоромний» є рекордсменом серед грибів по швидкості росту, а ще гриб широко використовується у народній медицині як противірусний, болезаспокійливий, протизапальний та засіб проти злоякісних новоутворень!
А це родич вище згаданого вида – Phallus indusiatus. Це гриб ще відомий як «Леді з вуаллю», та свою «вуаль» він використовує для приваблення мух – розносників спор. Гриб використовують у високій китайської кухні, вирощують плантаційно та застосовують у медицині
Наступний гриб цікавий тим, що вміє світитися! Це Mycena chlorophos, зустрічається в субтропічній Азії, включаючи Японію, Тайвань, Полінезію, Індонезію та Шрі-Ланку, в Австралії та Бразилії. Гриби біолюмінесцентні і випромінюють блідо-зелене світло. Плодові тіла грибів можна віднайти в лісах на повалених деревах, відмерлих гілках, пеньках та колодах. Варто відмітити, біолюмінісценція не є таким вже й рідкісним явишем серед грибів. Науці відомо майже більше 80-ти видів грибів, здатних випромінювати світло! 
А цей вид грибів у 2002 році потрапив на поштову марку Нової Зеландії, як один із 6-ти унікальних місцевих видів. Цей яскраво-синій гриб зветься Entoloma hochstetteri, названий на честь німецького натураліста Фердинанда фон Хохштеттера. Ентолома Хохштеттера росте в лісових масивах західної частини Північних та Південних островів Нової Зеландії, також був знайдений в Індії. Хоча багато представників роду Ентолома отруйні, токсичність цього виду лишається під питанням. Наразі проводяться дослідження, чи можна сині пігменти гриба використовувати як харчовий барвник.
Тепер плавно переходимо від насиченого синього до ніжного фіолетового кольору, і тут у нас Laccaria amethystina - лаковиця аметистова, вона ж аметистовий обманщик. Ці незвичайні гриби можна виявити на вологому грунті в хвойних соснових лісах, на узліссях, в парках і садах. Оскільки з часом насичений колір тьмяніє, гриб стає важко ідентифікувати, звідси й його загальна назва «обманщик».
L. amethystina зустрічається практично на всій материковій частині Європи, а також на більшій частині Азії і Північної Америки. В Україні трапляється в Карпатах та Лівобережному Лісостепі.
Хоча гриб і вважається їстівним, та за своєю природою не токсичний, однак він має властивість поглинати з грунту миш'як і накопичувати високу концентрацію цього елемента. Саме тому деякі фахівці схильні відносити цей до гриб до категорії не їстівних.
А те, що ви бачите далі, зовсім не гніздо з потомством маленької пташки, а гриби під назвою Nidulariaceae – Нідуларіацієві, або просто «пташині гнізда» ;)
Плодове тіло грибів Nidulariaceae мають форму чаші і дивовижно нагадують пташине гніздо наповенене яйцями. Так звані «яйця» — це покриті захистним шаром базидіоспори, що отримали назву перидіоли (у перекладі з грецької «маленька шкіряна сумка»). Зазвичай гриби ростуть мінігрупами і їх тіла зростаються між собою. Ростуть на відмерлій органіці. Часто зустрічаються на мертвих деревах та на землі наповненій відмерлими рештками коріння чи кори. Поширені у різних регіонах планети.
Цей гриб не тільки володіє оригінальною назвою – «сигара диявола» (наукова звучить як Chorioactis geaster), але вважається чи не найбільш рідкісним грибом на планеті. Його ще називають «зірка Техасу», тому що він був знайдений тільки тут – в центральній частині цього штату і ще в двох місцях в Японії. Поки спори знаходяться всередині, гриб нагадує собою щось на зразок коричневої капсули, яка дійсно, чимось нагадує сигару. Після того, як гриб розкриває спори, він стає схожий на зірку або на квітку, на зразок тих, що розквітають на кактусах. Сигара диявола – єдиний у світі гриб, який видає гучний звук, схожий на свист при викиданні спор. Вірогідно він саме тому і отримав настільки зловісну назву?..
Щоб побачити як виглядає морський анемон чи асцидія зовсім не потрібно глибоко пірнати, лишень погланьте на Aseroe rubra – гриб-актинія, анемоновий смердюк, та гриб-морська зірка. Гриб славиться своїм незвичайним виглядом та неприємним запахом падалі, який приваблює мух, які поширюють його спори.
Цей різновид грибів широко поширений в Австралії від південного сходу Квінсленда до Нового Південного Уельсу та східної Вікторії та Тасманії. Він також знаходиться на багатьох островах Тихого океану, включаючи Нову Зеландію. Гриб часто можна віднайти на рослинних рештках, що розкладаються, а також на деревній стружці та мульчі. Часто зустрічається у садах та посадках.
І знову з’являється оманливе зображення морського дна, та поспішаю вас запевнити, це знову гриб! Наукова назва його звучить як Clavaria zollingeri, або просто клаварія блідо-бура. Вид поширений по всьому світі, часто зустрічається в Австралії, Новій Зеландії, Північній та Південній Америці, Європі та Азії. У Данії та Великобританії занесений до списку рідкісних видів, а також в Червону книгу Челябинської області (Росія). Гриб вважається не їстівним, та це не применшує його красу!
Ще одна зірка, та тепер не морська – Geastrum rufescens, ріновид грибів із родини Geastraceae, широко відомий як рожева земляна зірка. Вперше він був науково описаний Крістіаном Хендріком Персоном у 1801 році. Гриб володіє блідо-рожево-бузковим забарвленням.Земляні зірки зустрічаються в Європі, Північній Америці (включаючи Мексику) та Японії, де вони, як правило, ростуть біля основи старих дубових пнів.
А цей красень – Clathrus ruber, або решіточник червоний. Включений до третього видання Червоної книги України (2009 р.). Росте в Європі, Північній Америці та Північній Африці. В Україні виявлений в Закарпатті, Кримському Лісостепу та на Південному березі Криму. Можна знайти в старих парках або лісопаркових зонах, на межі культурної та природної лісової рослинності з дуба пухнастого з домішкою ялівцю високого та граба східного.
Включений до третього видання Червоної книги України (2009 р.). Охороняється в Ялтинському гірськолісовому природному заповіднику, в природному заповіднику «Мис Март’ян», а також у Нікітському ботанічному саду.
Цей оригінальний гриб нагадує або дуже кошлату собаку, або левову гриву – тут вже кому як видно J. Називається це диво природи – Hericium erinaceus, або герицій їжаковий чи кольчак-їжанець. В англійській мові має назви «левова грива», «голова мавпи», «бородатий зуб», «борода сатира», «бородатий їжак» і нарешті - «пом пом гриб».
Зростає у Америці, Європі та Азії на деревині. Не зважаючи на неймовірний зовнішній вигляд цей гриб є їстівним і навіть вирощується у промислових масштабах. Смак гриба високо цінується кухарями з усього світу, оскільки нагадує лобстерів та морепродукти.
Кольчак-їжанець також використовують у медицині – вони є відмінним засобом для підвищення імунітету, лікування раку стравоходу і шлунка, хронічного гастриту і лейкемії.
Пока нет комментариев. Будьте первым!