Заповідник "Кам'яна Могила"
Вчені різних поколінь після глибоких досліджень довели унікальність та історичну цінність петрогліфів Кам'яної Могили. У середині минулого століття цю пам'ятку первісної культури та мистецтва взяла під свій захист держава.
- У 1954 р. територія площею 15 гектарів разом з піщаниковим пагорбом була проголошена заповідною зоною Академії наук України, а в 1968 р. віднесена до пам'яток природи республіканського значення.
- У 1968 р. був утворений заповідник "Кам'яна Могила", який у 2008 р. отримав статус Національного історико-археологічного заповідника. Зараз археологічний комплекс "Кам'яна Могила" занесений до попереднього Списку Всесвітнього спадку ЮНЕСКО.
Кам'яна могила - унікальний петрографічний комплекс, який має особливе значення у вивченні давньої духовної культури Євразії.
Люди віддавна сприймали цей величний пагорб посеред степу як надзвичайне, фантастичне явище. Мабуть, дивлячись на нього, думали: лише диво могло утворити це нагромадження кам'яних плит серед рівного безкрайнього степу.
Пагорб Кам'яна Могила - це залишки піщаника Сарматського моря третинного періоду (14-12 млн років). Мільйони років тому тут була морська піщана мілина, на якій утворились вапняні відкладення. Коли море сплинуло на південь, на його місці запанувала пустеля. Поступово почали формуватися червоно-бурі глини, які містили залізо та марганець. Саме вони сприяли утворенню кам'янистої породи - моноліту з піщаника. Під час танення льодовика "велика вода", стікаючи на південь, утворювала долини річок. Внаслідок природного поглиблення дна річки пра-Молочної кам'яна площина піднеслася вгору. З часом первинний щит піщаника розколовся, а його уламки сповзли. Так виник своєрідний кам'яний пагорб у степу - химерне нагромадження плит з громатами та печерами.
Первісні люди надали цьому геологічному утворенню містичного значення і обрали його місцем спілкування з вищими силами.
Кам'яна Могила слугувала культовою спорудою впродовж різних історичних епох, про що свідчить прадавній живопис. Саме тисячі зображень, викарбуваних та висічених на плитах гротів та печер, забезпечили світову славу Кам'яній Могилі. Високий рівень узагальнення, стилістичне різноманіття та надзвичайна образність наскельного живопису Кам'яної Могили ставлять її в один ряд з видатними зразками первісного мистецтва Західної Європи.
Кам'яна Могила - це Храм нашої культури та духовності, де зібрані не лише петрогліфи та малюнки-твори, але й, можливо, найперші зразки писемності, які свідчать про існування найдавнішої цивілізації на Землі.
Археологічні дослідження
Археологічні дослідження на Кам'яній Могилі дали змогу знайти відповіді на багато запитань щодо розвитку духовної культури, її фундаменту та коріння багатьох народів Євразії. У наші дні Кам'яна Могила стала місцем паломництва туристів, знавців і просто шанувальників "сивої давнини".
Палеоліт (XXII-XVI тис. до н.е.) На Кам'яній Могилі були знайдені наскельні зображення епохи пізнього палеоліту: чаклун, мамонт, бізон, носоріг, олень, печерний лев. Вони відтворюють прадавні вірування тв господарську діяльність людини, її головне заняття - мисливство.
Мезоліт (XII-VII тис. до н.е.) Зображення мезолітичної епохи на Кам'яній Могилі зафіксовані у печері Кози. Тут знайдені намальовані фігури лося, бика, качок. Але найістотніша знахідка - плита із зображенням мисливця на кіз. Подібні сюжети малюнків зустрічаються у Леванто (Іспанія), Північній Африці, на Ближньому Сході та в Індії.
Неоліт (VI-IV тис. до н.е.) В печері Артеміди на Кам'яній Могилі зображені фігури тварин (бики) і жінка-мисливиця з рогами оленя (пра-Артеміда), богиня полювання, якій поклонялись мисливці новокам'яного віку.
Енеоліт (кін. IV - поч. III тис. до н.е.) Одним з найважливіших гротів Кам'яної Могили є грот Бика. Тут знайдені зображення биків, оленів, коней, собак. Головна фігура цього комплексу - бик з хоботом, так званий "дощовий чи небесний бик", чий образ наприкінці енеоліту - на початку епохи бронзи поширився на території всієї Євразії.
Бронза (сер. III - поч. I тис. до н.е.) Особливе місце у вивченні петрогліфів Кам'яної Могили займає грот Дракона. Його можна вважати своєрідним вівтарем племен епохи бронзи. Головним атрибутом цього гроту є скульптурне зображення голови хтонічної істоти - дракона-вешапа.
Скіфи, сармати (VII ст. до н.е. - II ст.) Наприкінці VII ст. до н.е. південний степ України прийшли нові кочові народи - скіфи і сармати, які залишили по собі кургани-поховання.
Серед цих рукотворних пагорбів значне місце займає Мелітопольський золотий скіфський курган (IV ст. до н.е.). На Кам'яній Могилі в гроті Амазонок були знайдені предмети войовничих жінок-сарматок: бронзове дзеркало, сердолікове намисто та інше.
Для сарматів Кам'яна Могила була "священною горою", про що свідчать знайдені родові тамгові знаки.
Гуни. Раннє християнство (IV-V ст.) Пагорб Кам'яна Могила займав в житті гунів особливе місце, про що свідчить поховання, знайдене в печері Чаклуна. Тут було поховано особу, яка мала високий соціально-політичний статус в гунському суспільстві. Символіка Христа знайшла своє зображення в наскельних малюнках Кам'яної Могили. Ранні християни знищували унікальні малюнки язичників, а зверху карбували зображення хрестів та монограм Ісуса Христа.
Половці (XI-XII ст.) Поблизу Кам'яної Могили половці виготовляли кам'яні скульптури з піщанику, вапняку та граніту, які були обов'язковим атрибутом культових святилищ. А в гротах і печерах священного пагорба вони залишили тюркські письмена - руни.
Пока нет комментариев. Будьте первым!