Багато садівників люблять лаванду, але не ризикують її висаджувати, через те, що живуть в прохолодному регіоні. В цьому випадку є два рішення, вирощувати культуру як однорічник, або ж культивувати сорти, стійкі до заморозків.
Вимоги до навколишнього середовища
Лаванда вимагає великої кількості сонця, добре дренованогоґрунту і відмінної циркуляції повітря. Грядку для культури готують заздалегідь, перекопуючи землю на багнет лопати, додавши трохи компосту і деревного попелу. Саджанці висаджують на постійне місце, коли небезпека заморозків, характерна для даної місцевості, залишиться позаду. Лаванді не потрібно багато води. Між зрошеннями, субстрату дають добре підсохнути, перш ніж знову поливати.
Восени молоді трав'яні пагони обрізають на 2/3 довжини стебла, уникаючи чіпати старі гілки. Якщо садівник живе в області, де мало снігу, то рослини потрібно додатково вкрити соломою або сухим листям, а потім мішковиною. Це захистить морозостійку лаванду від сухого вітру і надто низьких температур. Навесні, коли потепліє, мішковину та мульчу видаляють.
Практичне застосування лаванди
Цю трав'янисту рослину вирощують з кількох причин. Лаванда має лікарські властивості, п'янкий аромат і квіти, пофарбовані в тони від пурпурного до білого. Ефектне цвітіння триває протягом всього літнього сезону.
Також лаванда є медоносом, квіти якого дуже люблять бджоли. Зі збору цього нектару виходить унікальний мед.
Пакетик лаванди здатний вигнати моль з шафи для білизни та небажаних комах з саду, а також допоможе людині позбутися від безсоння. Сушені бутони можна використовувати в кулінарії, щоб додати незвичайний, але пряний аромат, як в солоні, так і в солодкі страви. Трав'яні лавандові чаї допомагають розслабитися, а ефірні олії — загоюють пошкоджені ділянки шкіри.
Типи лаванди
Найбільш морозостійкий різновид англійської лаванди — Lavandula angustifolia. Вона цвіте раніше інших представників виду і має короткі стебла. У її квітів більш солодкий аромат, але вони містять менше камфори в ефірних оліях.
Другий тип лаванди, який може вегетувати в середній смузі, — це Lavandin X, гібрид Lavender angustifolia і трохи меншморозостійка Lavandula spicata. Гібрид Lavandin X відрізняється найвищими квітковими стеблами та великими рослинами, а також трохи запізнілим цвітінням. В ефірній олії міститься великий відсоток камфори, що надає посадкам сильніший, різкий і чистий запах.
Обидва вищезазначені типи мають багато сортів, виведених та відібраних за якісними характеристиками та призначенням.
В основному вони використовуються:
• для наповнення саше сушеними бутонами;
• виготовлення засушених букетів;
• у якості кулінарної спеції;
• у вигляді екстрактів ефірних олій;
• як красиві садові квіти.
Англійські сорти лаванди
«Munstead» — морозостійкий сорт, у нього світлі фіолетові квіти з вузьким зеленим листям. Його можна розмножувати насінням, стебловими живцями або купувати молоді рослини з розсадника. Цей сорт виростає до 30-45 см у висоту і, одного разу закоренившись, не вимагатиме особливого догляду, за винятком сніжного зимового захисту. Лаванда універсального призначення з сильним ароматом, але її стебла часто викривлені. Тому вона більше підходить для сушки квітів і бутонів, ніж стебел. Манстед без проблем переносить зимові температури в діапазоні -10...-23°C.
«Hidicote» — також дуже морозостійкий сорт лаванди. У нього прямі стебла (від середнього до довгого), рослина відмінно підходить для зрізання. Листя у сорту сіре, а квіти більше фіолетові, ніж сині. Кущ нижчий, ніж «Munstead», максимальна висота складає всього близько 28 см. Йогопелюстки мають глибокий, насичений колір, тому сорт часто застосовують для сушіння, через те, що після цього яскравість зберігається практично в первозданному вигляді. Навіть після висихання квіти та стебла продовжують випускати ніжний солодкий аромат лаванди. Стійкий до морозних зим (-15...-22°C), при цьому бажано створюватинадійний сніговий покрив або додатковий зимовий захист.
«Twickle Purple» — це блідо-фіолетова англійська лаванда з дуже довгим стеблом. Сорт відноситься до самих холодостійких різновидів з довгими гілочками. Володіє чудовим запахом, є відмінним медоносом. «Twickle Purple» вищий та ефектніший, ніж «Манстед», посадки красивих блідо-лілових суцвіть відмінно виглядають в саду. Довгі стебла підходять для сушіння або використання гілочок лаванди для складання букетів. Сорт має один недолік, після висихання колір пелюсток сильно тьмяніє.
«Phenomenal» — новий гібрид холодостійкою лаванди, який культивують в морозному кліматі. Його кущі виростають набагато вищими, ніж «Hidicote» або «Munstead», досягаючи висоти 60-85 см. «Феноменал» має сріблясте листя з фіолетово-синіми квітками та форму кущика, дуже схожу на французьку лаванду. Він містить найбільшу кількість ефірної олії серед всіх сортів лаванди та є прекрасним медоносом. Сорт добре підходить для використання у свіжих або сухих квіткових композиціях. Не вважаючи на те, що «Phenomenal» любить спекотне вологе літо, він дуже витривалий і до холодних температур, особливо, якщо має надійний сніговий покрив. Якщо шкала термометра невпинно падає вниз, а морози посилюються, рекомендується забезпечити рослину додатковим укриттям. Для отримання гарного виду клумби, варто висадити кілька сортів лаванди поруч, помістивши «Phenomenal» позаду, «Munstead» посередині та «Hidicote» в передній частині квітника. Саджанці «Феноменала» слід розташувати один від одного на відстані 100 см, рослини «Манстеда» — через 50 см, а «Хідікота» — з інтервалом 30 см. Під час цвітіння, разом вони утворюють чудове поєднання відтінків від блакитного до фіолетового.
Лаванда вузьколиста «Little Lottie» — це карликовий різновид англійської лаванди, яка виростає приблизно до 30 см у висоту. У сорту бліді, пурпурово-рожеві квіти, розташовані над зелено-сірим листям. Зимостійкість непогана, але низькоросла трава призначена для вирощування в підвісних кошиках, кущі рекомендується разом з горщиками заносити на зиму в приміщення з плюсовою температурою. При вирощуванні у відкритому ґрунті «Крихітка Лотта» витримує морози в діапазоні -5...-7°C.
Лаванда вузьколиста «Lady Anne» — компактний сорт англійської лаванди, максимальна висота куща приблизно 45 см. Квітки блідо-рожеві з легким, ненав'язливим ароматом. При посадках у відкритому ґрунті «Леді Анна» добре поєднується з середньорослими сортами, що маютьпурпурні бутони. Без укриття зимує при морозах не вищих за -3...-5°C.
Лаванда вузьколиста «Lullaby Blue» — кущик усипаний насиченим пурпурно-синіми квітками. Рослини досягають близько 60 см у висоту, це хороший вибір, якщо потрібна квіткова огорожа вздовж доріжок. Є відмінним медоносом,морозостійкість невелика до -5°C. При хорошому зимовому укритті може вирощуватися в районах, де нерідкі зими до -20°С.
Французькі сорти лаванди
Три сорти Lavandin зараз знаходяться на піку популярності, — це «Гроссо», «Прованс» і «Фред Бутін».
«Grosso» — хороший морозостійкий сорт. Витримує температури до -20°C, але тільки за умови хорошого снігового покриву. У холодні безсніжні зими вимагає додаткового наземного укриття, в іншому випадку може вимерзнуть. Ця рослина нарощує рівні довгі стебла, покриті фіолетовими квітами.
«Фред Бутін» — сорт стійкий до морозів середньої сили (-10...-12°C). Рослина має листя світлого відтінку і бліді квіти. Має високі декоративні властивості, завдяки чому відмінно заповнює вільні ділянки в саду. Віддає перевагу м'яким зимам, тому не варто намагатися виростити сорт без укриття далі середньої смуги Європи.
«Прованс» — це Lavandin X з довгим стеблом, який розводять для того, щоб після висихання збирати суцвіття. Має приголомшливий аромат. Його дивовижні бутони використовуються в складі «прованських трав», а сушені бутони — найароматніші з усіх відомих сортів. Погано переносить суворі морози. Без укриття зимові втрати від загибелі рослин становлять 40-95%. Підходять для вирощування в більш м'яких кліматичних умовах, наприклад в Криму або в Краснодарі. Морозостійкість в районі -5...- 7°C.
Lavandula stoechas Willow Vale — потужний сорт французької лаванди з чудовими суцвіттями пурпурних квітів. Має великі та характерні суцвіття. Квіти використовують для засушування, їх знімають з рослини, як тільки бутони розпустяться. Під час культивування в затишних, захищених від північних вітрів місцях, росте без додаткового утеплення, витримуючи зими до -10°C.
«Fathead» — пишний та високий французький сорт з яскравим, приємним ароматом, гарний в сушці. Віддає перевагу сонячним, захищеним від негоди місцям, з добре дренованим та аерованим ґрунтом. Суцвіття даного сорту багаті нектаром і є відмінним медоносом. Поєднуючи отримання сировини для косметичної промисловості з бджільництвом, плантації «Fathead» розташовують поблизу пасіки. Зимостійкість добра. Сорт рекомендується для помірного клімату.
Як дати лаванді перезимувати без втрат
Лаванда потребує добре дренованої землі. Без цього танення зимового снігу наситить ґрунт холодною водою і погубить рослину. Посадка на схилі або влаштування дренажу під грядкою (подушки з піску та гравію), а також висадка плантації на височині дозволять виростити лаванду на важких глинистих землях.
Чим глибше сніговий покрив, тим краще. Можна додатково накидати сніг на грядку з лавандою. Рослинам тепло під снігом, температура під таким укриттям ніколи не опускається нижче нуля. Також може допомогти мульчування соломою або гілками ялівцю.
При розбивці плантації слід вибирати місце, захищене від вітру, що значно знизить ймовірність вимерзання посадок. Також слід пам'ятати, що в землі рослини ростуть краще, ніж в горщиках. Ґрунт в контейнерах швидко промерзає, тому коренева система може загинути.
Швидке та недороге розмноження лаванди живцями
Якщо квітникар є новачком в розмноженні рослин, то зрізка живців лаванди влітку — хороший спосіб почати, оскільки вони легко вкорінюються і можна без витрат отримати багато нових саджанців хороших сортів.
Для роботи знадобиться:
• материнський кущ лаванди;
• гострий ніж;
• горщики діаметром 10 см;
• універсальний компост без додавання торфу;
• засіб для утворення коренів (рідина або порошок);
• прозорі поліетиленові пакети, по числу горщиків.
Живцювання та укорінення лаванди:
1. Слід вибирати пагони цього року, які не мають квіток, попередньо переконавшись, що вони не пошкоджені шкідниками або хворобами.
2. Вибирають бічні пагони, відокремлюючи їх від основного стебла так, щоб на держаках залишалася тонка смужка кори або «п'ята». Цієї умови обов'язково слід дотримуватися, через те, що саме там будуть розвиватися корінці новоїрослини.
3. Горщики з діркою на дні заповнюють компостною землею.
4. На зрізаних живцях видаляють нижні пари листя так, щоб внизу вийшло рівне стебло, яке можна акуратно вставити в компост.
5. Зрізаний кінець кожного стебла занурюють в препарат для вкорінення.
6. У кожен горщик висаджують по кілька живців, розташовуючи їх по краях контейнера з піщаним компостом.
7. Субстрат добре поливають, потім накривають весь горщик прозорим поліетиленовим пакетом, щоб підтримувати вологу атмосферу навколо живців.
8. Горщики ставлять в тепле затінене місце. Як тільки почнеться укорінення (зазвичай через чотири-шість тижнів), один з кутів поліетиленового пакета відрізають, щоб створити внутрішню вентиляцію.
9. Пакет знімають повністю тільки через ще декілька тижнів. При цьому гілочки залишають на місці, поки вони не пустять міцні корені. Сигналом до подальшої пересадки буде поява нових листків на саджанцях. Кожен слід відсадити в індивідуальний контейнер.
10. Найкраще розставити горщики з живцями в частково затіненому місці, можливо під гілками садових дерев.
Здавалося б, лаванда відноситься до південних рослин, якіне переносять морозної погоди. Але завдяки роботі селекціонерів, в останні десятиліття з'явилося безліч сортів, що відрізняються відмінною стійкістю до мінусових температур. Не зважаючи на це, кожен садівник знає, що навіть морозостійкі рослини вимагають хорошого родючого ґрунту, вдалого розташування плантації, а іноді, можливо, і додаткового укриття на зиму. У цьому випадку навіть ніжний сорт буде процвітати, нехай і в холодному кліматі.
Може заморські сорти лаванди і гарні, але краще нащих немає в світі. Який волошковий колір, який неперевершений аромат, куди там французам та англічанам.