Пієріс — вічнозелена рослина, що відноситься до сімейства вересових. Його вирощують аналогічно рододендрону, тому часто висаджують поряд з цими квітучими чагарниками.
Вишуканий pieris floribunda
Флорибунда — вічнозелений чагарник, листя якого обсипається восени. Рослини, що відносяться до цього різновиду, досягають близько 1 метра у висоту. Це чагарник, якому для розвитку потрібні відповідні умови. Розмножується насінням або живцями. Його окрасою є дрібні білі квіти з приємним ароматом. Вони зібрані в грона і зацвітають у квітні. Також варто відзначити, що цвітіння флорибунди триває кілька тижнів.
Pieris floribunda має довге листя темно-зеленого кольору, але молоді листові пластинки ранньою весною мають червоне забарвлення. Плід становить собою невелику коричневу коробочку, не надто декоративну.
У зв'язку з тим, що це вересова рослина, воно ніжна й не зовсім морозостійка. Взимку кущ слід накривати солом'яними матами, які захистять його від вітру та морозу. Підходить для створення живоплоту.
Pieris floribunda вимагає родючої та перегнійної землі, а також віддає перевагу вологим і кислим субстратам. Не переносить сухих коренів. Перед зимою вимагає рясного поливу, що дозволить кореням зберегти воду протягом усього холодного періоду. Також варто пам'ятати, що саджанці флорибунди вимагають частого зволоження в перший рік після посадки. При вирощуванні куща в саду варто мульчувати землю для утримання вологи.
Пієріс флорибунда — рослина, яка добре переносить затінення. Її листки можуть отримати опіки при яскравому сонячному світлі. Тому для посадки варто вибрати місце під іншими, вищими на зріст, чагарниками або деревами. Ландшафтні дизайнери рекомендують висаджувати сорти цього виду пієрісу поблизу ставків або водойм. Він ідеально підходить для японських садів.
Пієріс японський (pieris japonica)
Цей різновид трохи вищий, ніж чагарники флорибунди. Вінродом з Японії, де досягає висоти 4 м. У нашій країні росте дуже повільно та рідко перевищує двометрову висоту. Досить широко розростається. Ранньою весною прикрашається білими квітками, які з'являються на рослині дуже рано. Цвітіння настає, в залежності від регіону вирощування, на початку або в середині березня.
Японський пієріс слід вирощувати в частково тінистих і добре захищених місцях. Pieris japonica воліє кислих або слабокислих субстратів, насичених перегноєм. Рекомендується удобрювати засобами, призначеними для вересових рослин.
Посадка даного виду не рекомендується в північних регіонах, де звичайним явищем є морозні зими. Слід пам'ятати, що Pieris japonica дуже чутливий до посухи, особливо взимку. У зв'язку з тим, що ця рослина не переходить в стан спокою взимку, вона пред'являє в цей період підвищені вимоги до вологості субстрату. Восени необхідно провести добрячий полив та забезпечити коріння достатню кількість води. В цей час бажано мульчувати простір під кущем торфом або корою, щоб не допустити надмірного висихання.
Pieris japonica відмінно виглядає в поєднанні з іншими вічнозеленими рослинами або в окремих видових групах. Завдяки компактним розмірам його також можна висаджувати в діжках і контейнерах.
Цікаві сорти японського пієрісу:
1. «Debutante» — листки зелені, потім темніють, квітки білі;
2. «Flaming Silver» — листя червоне, потім набуваєзеленого кольору, квіти з білими пелюстками;
3. «Forest Flame» — листки насичено червоні, пізніше буріють, сорт має білосніжні бутони;
4. «Mountain Fire» — молода листова пластинка пофарбована в червоний колір, потім набуває бурий окрас, сорт прикрашений білими квітками;
5. «Mountain Fire» — листя червоні, пізніше стають коричневими, пелюстки бутонів білі;
6. «Red Mill» — листове покриття кармінно-червоне, пізніше набуває відтінку свіжої зелені, білосніжне цвітіння;
7. «Rubella» — темно-зелені листки відмінно контрастують з темно-рожевими квітками;
8. «Valley Rose» — листя зелене, квітки темно-рожеві, біля основи пелюстки блідіші на кілька тонів;
9. «Valley Valentine» — зелене листя, рубінові пелюстки квітів;
10. «Variegata» — листки темно-салатові з кремовою облямівкою, квітки білі з жовто-зеленою чашечкою;
11. «White Pearl» — насичено зелене листя, білі квіти;
12. «Cupido» — листя світло-зелене, кущі виростають до 100 см у висоту;
13. «Debutante» — рясно квітучий чагарник;
14. «Little Heath» — заввишки близько 50 см з білими краями та молодими червоними листками;
15. «Katsura» і «Red Mill» — обидва сорти виростають до 150 см у висоту, мають дуже ефектне, яскраво-червонемолоде листя, утворюють яскраві розетки на кінцях пагонів.
Pieris в саду
На жаль, ці чагарники, попри їх безперечну декоративну цінність, не часто садять на присадибних ділянках. Особливо гарними вони бувають навесні. Найкраще рослини виглядають в одновидових групах або в композиціях з іншими вічнозеленими культурами. Пієріс належить до сімейства Ericaceae, тому відмінно відчуває себе серед споріднених видів: вересу, шипшини, рододендрона, азалій. Карликові сорти прекрасно підходять для альпінаріїв, вересових пусток і японських садів.
Сорт «Forest flame»
Це вічнозелений декоративний чагарник кулястої форми, який після 10 років зростання досягає в діаметрі близько 1 м. У кінцевому підсумку рослина виростає до 2 м у висоту. Сорт активно нарощує привабливе шкірясте листя темно-зеленого кольору. Довжина листової пластинки близько 6 см. Молоді листки «Forest flame» густо зібрані на верхівках пагонів у вигляді пір'ячка, навесні стають червоними та червоно-коричневими. Трохи пізніше вони змінюють колір на строкатий, рожево-зелений. У квітні та травні білі дзвіночки утворюють довгі обвислі суцвіття довжиною до 15 см. «Лісове полум'я» добре росте в сонячному або злегка тінистому місці. Догляд за рослиною, що росте на сонці, полягає в контролі достатньої вологості субстрату. Кущі висаджують в місцях, захищених від північних та східних поривів вітру. Сорт добре себе почуває на помірно вологих гумусових ґрунтах з кислим pH. У період посухи йому потрібен регулярний полив. У більш холодних регіонах, на сході країни, потрібен захист від низьких зимових температур.
Для збереження гарної сферичної форми садівникові періодично слід обрізати кущ. Обробку потрібно проводити після цвітіння, видаляючи зів'ялі суцвіття. Пієріс «Лісове полум'я» розмножується з насіння, яке без проблем витримує зимові морози, проходячи стратифікацію, що дає їм кращу схожість.
Сорт також можна розмножуватизеленими живцями, які зрізають з материнського куща в липні-серпні. «Forest flyme» використовується в садах японського типу, на заболочених ділянках, в групових і одиничних посадках. Вирощування цих гарних чагарників в контейнерах дозволяє прикрасити тераси та патіо.
Сорт «Mountain fire»
Пієріс японський «Гірське багаття» — вічнозелений вересовий чагарник. У помірному кліматі досягає близько 2 м у висоту і 1,5 м в ширину. Цінується за привабливі шкірясті листки, темно-зелені, блискучі, довжиною до 8 см. Світліша нижня частина листової пластини красиво контрастує з темним верхом. Пієріс «Гірське багаття» особливо ефектно виглядає навесні, коли з'являються молоді ніжні паростки кармінно-червоного кольору, та поступово набувають коричневого та зеленого відтінку. На нього дуже схожий сорт «Долина вогню», але він зберігає червоний колір молодих пагонів до трьох тижнів довше, ніж «Mountain fire».
Період цвітіння — квітень, коли на верхівках пагонів з'являються білі дзвіночки, зібрані в прості китиці, довжиною близько 10 см. Догляд полягає в систематичному видаленні зів’ялих суцвіть.
Чагарник добре росте в перегної та помірно вологому ґрунті з кислим pH (4,5-5,5). Кращі позиції — це злегка тінисті куточки саду. Також варто подбати про те, щоб посадковий майданчик був захищений від північних і східних вітрів. Хоча сорт стійкий до морозів, аж до -23°C, вирощування все ж краще проводити в тепліших західних регіонах країни, через те, що нерідко кущ все ж замерзає. Запобігти пошкодженням, викликаним перепадом температур, можна, але для цього потрібне додаткове зимове укриття (краще використовувати щільне агроволокно). Сорт «Долина вогню» більш стійкий, витримує навіть -26°C. Протягом року дорослий чагарник потрібно рясно та регулярно поливати. Мульчування ґрунту дасть декоративній рослині краще зростання. Підстилка з торфу або соснової кори розкладається товстим шаром, захищаючи коріння від періодів посухи та заморозків.
Стрижка сорту Mountain fire додасть кущам бажаної форми. Обробку слід проводити після припинення цвітіння тавидалення сухих квіток. Обрізка застосовується до слабких і замерзлих, засохлих або зламаних гілок. Старіші кущі можна підстригти в кінці зими. Розмножують сорт насінням або трав'янистими живцями, отриманими в липні-серпні. Слід пам'ятати, що пієріс відноситься до отруйних рослин, тому власнику слід дотримуватися обережності, особливо, якщо на ділянці бувають діти й тварини.
Сорт «Red Mill»
Чагарник Red Mill Pieris — це компактний вічнозелений кущ з обмеженим ростом і густою кроною. Для того щоб досягти висоти в 150 см, рослині потрібно приблизно 10 років вегетації. Його листочки мають щільність і еластичність, вони міцні та блискучі. Ранньою весною сорт прикрашає сад кармінно-червоним забарвленням листя. У квітні на гілках з'являється безліч білих квіток.
Red Mill слід вирощувати в сонячних або трохи тінистих місцях з помірно вологим та кислим ґрунтом. Його необхідно вкривати від вітру, особливо з північного боку. Рослина ідеально підходить для прикраси прибудинкової території, як в одиничних посадках так і в складі композиції.
Сорт «Variegata»
Листя даного чагарнику ланцетне, шкірясте, блискуче, зелене з кремовою облямівкою. Молоді листові пластинки рожево-помаранчеві з яскравим краєм. Ще однією окрасою Варієгати є численні маленькі білі ароматні дзвіночки, які розкриваються на початку квітня. Вони зібрані в довгастесуцвіття. Кущ росте і розвивається повільно, його надземна частина компактна, куляста, має однакові параметридіаметру і ширини (від 50 до 100 см).
Особливу увагу слід приділити місцю посадки Variegata. Вся краса розкривається при розташуванні на помірно сонячних, частково затінених і захищених від вітру ділянках. Найкраще сорт росте в помірно вологому середовищі з кислим pH і достатнім вмістом гумусу. Під час висадки саджанця можна використовувати готовий субстрат для рододендронів або приготувати суміш універсальної садової землі з торфом та корою в рівних пропорціях.
Після посадки пухку землю навколо рослини слід ущільнити, а потім рясно полити водою. Молоді саджанці чутливі до ранніх весняних заморозків, тому рекомендується вкрити пагони агротекстилем.
Сорт «Flaming Silver»
Сорт «Срібний Пірс» також відноситься до декоративних чагарників. Він дуже популярний завдяки ошатному листю з білою облямівкою. Навесні викидає молоді яскраво-червоні пагони та покривається квітами. Білі бутони сформовані у формі дзвіночків, які чудово пахнуть, наповнюючи ароматом повітря поблизу чагарнику. «Flaming Silver» любить торф'яний ґрунт, тому його слід вирощувати в частково тінистому місці. Це одна з небагатьох різновидів пієріса, доволі стійка до морозів. Через кілька років після посадки дорослий кущ досягає приблизно метрової висоти.
Сорт «Little Heath»
Pieris Little Heath — листопадний карликовий чагарник, що має компактну форму. Сорт невисокий, виростає до 100 см у висоту. Цвітіння починається в березні та триває до травня. В цей час рослина всипана округлими білими квітками. Молоде листя спочатку пофарбоване в рожевий колір, але пізніше стає зеленими з білою облямівкою. Літтл-Хіт воліє сонячного або трохи тінистого розташування. Субстрат для рослини повинен містити перегній і мати кислий pH. Цей японський сорт підходить для групової посадки, особливо добре рослина виглядає у вигляді живоплоту.
Сорт «Little Heath Green»
«Маленьку зелену пустку» рідко можна зустріти в слов'янських садах. Ця вересова рослина виростає до 50 см вгору, добираючись до цієї позначки дуже повільно і нерівномірно. Їй не потрібне обрізування і надання форми, а догляд в основному складається з мульчування пристовбурного кола корою. Влітку шар мульчі зменшить випаровування води, а взимку захистить коріння від замерзання. Little Heath Green витримує зниження температури до -25°C. Також варто відзначити, що цей сорт вкрай рідко цвіте.
Хвороби пієрісу
Культура часто уражається грибковим захворюванням — фітофторою. Виявляється відмиранням пагонів або появою плям на листках. У цьому випадку уражені частини потрібно обрізати, використовуючи секатор і садові ножиці. Також можна провести обробку надземної частини куща хімічними речовинами, що містять фунгіцидами. Іноді при масовому ураженні куща доводиться повністю викорчовувати та видаляти рослина з саду.
Також на чагарнику може з'явитися плямистість листя. Слід зрізати хворі листки та стебла, після чого щотижня обприскувати рослину фунгіцидом. Pieris, що зростає в глибокій тіні, може бути вражений сірою гниллю. Дана хвороба також відноситься до грибкових різновидів і поширюється спорами. В цьому випадку видаляють заражені частини та застосовують спеціальні лікарські препарати.
Підбираючи та поєднуючи різні сорти пієрісу, садівник може створити багаторічні рослинні композиції, які будуть прикрашати присадибну територію більшу частину року. Можна компонувати посадки по висоті та за діаметромкуща, а також по відтінку листяного покриву і забарвленням суцвіть.
Пока нет комментариев. Будьте первым!