Смак вдалої подорожі
Чим ближче весна, тим частіше згадуються подорожі і кортить вже скорше гайнуть у степ, у трави, в ліс або до води.
Початок тогорішнього літа виявився вдалим на подорожі. Побували в Старобердянському лісництві, Самарському лісі, на Кам'яній могилі та в балці Вербовій. Графік був доволі стислий, але завдяки малочисельності нашої групи, були досить мобільні, часом змінювали наші плани буквально "перевзуваючись у повітрі".
Ми як заядлі пригодники, не втомлювались, надихаючись природними красотами, вивчаючи біоценози, спостерігаючи за флорою і фауною.
Наостанок залишили "вишеньку на торті" - Приазовський національний природний парк.
Заздалегідь домовившись із співробітником парку Галиною Микитинець, зустрілись на околиці Мелітополя і рушили вперед. Той день перевершив всі наші сподівання!
Спочатку Молочний лиман вразив і заворожив надзвичайно багатим різнобарв'ям, а потім естафету перехопив Утлюцький.
До речі, останній має площу 700 кв. км (така собі колобаня), найбільша глибина 6, 5 м. Від Азовського моря відокремлений Федотовою косою та о. Бірючим, а від озера Сиваш Арабатською стрілкою.
Перебуваючи у Верхів'ї Утлюцького лиману, місці гніздування багатьох видів птахів, спостерігали за пернатими та допомагали співробітникам національного парку їх порахувати.
Пока нет комментариев. Будьте первым!