Вільху як лікарську рослину сьогодні визнає не лише народна медицина, а й офіційна. З цілющими цілями застосовують 2 різновиди цього дерева: чорну (клейку) і сіру (білу). Від чого допомагають засоби на основі вільхи і як їх правильно використовувати, підкаже стаття.
Склад і властивості рослини
Вільху застосовують з різними цілями. Її деревину використовують для виготовлення столярних виробів, меблів, фанери, паперу, сірників, дров, вугілля й деревного оцту. Коріння цього дерева сприяють відновленню порушених земель, їх зміцненню, збагаченню азотом. А в медицині використовують вільхові супліддя, листя й кору, які містять безліч елементів, що чинять цілющі дії на людський організм.
Супліддя розвиваються із зелених жіночих сережок. Восени вони стають темно-бурими, округлими. У них сплюснена основа й гостра верхівка. Вони об'єднані по 3–4 штуки і виростають на довгих черешках. Під лусочками суплідь розташовані маленькі плоди-горішки довжиною 2–3 мм. На землю вони випадають навесні. У супліддях є дубильні речовини, що входять до пірогалової групу, в тому числі таніни, галова кислота, стероїди. Також у них присутні глікозиди, кумарини, алкалоїди, флавоноїди.
Кора у клейкої вільхи зелено-бура, блискуча. У міру зростання вона стає чорною. У сірої вільхи, як зрозуміло з назви, кора забарвлена у світло-сірі тони. Вона багата на дубильні речовини, три терпенові сполуки, ефірні олії, вітамін РР.
Листя у вільхи розташовані по черзі в 3 ряди. У сірого різновиду вони можуть бути овальними, овально-ланцетними, яйцеподібно-округлими. Мають гострі кінці, округлу або серцеподібну основу, зверху забарвлені в темно-зелений, знизу — в сіро-зелений колір.
У чорного різновиду листя оберненояйцеподібне або округле з тупими кінцями, темно-зелене. У ньому є флавоноїди, кавова, протокатехінова, хлорогенова, аскорбінова кислоти, білки, жири, каротин.
І в сірої, і в чорної вільхи однакові корисні властивості, найбільш важливими з яких є наступні:
- протизапальна;
- в'яжуча;
- кровоспинна;
- ранозагоювальна;
- антибактеріальна;
- протимікробна;
- антиоксидантна;
- болезаспокійлива.
Як застосовувати вільху з лікувальною метою
Для лікування використовують відвари, настої і настоянки з плодів, екстракти кори і листя. Вільхові «шишки» є серед інгредієнтів «шлункового чаю», що рекомендують при діареї як ефективний в'яжучий засіб, а також лікарських зборів для лікування шлунково-кишкових проблем і сезонних простудних захворювань.
Вільха допомагає швидше вилікуватися при ГРВІ і застудах, ревматизмі, хворобах суглобів. Відвари рекомендують при хворобах органів, що беруть участь у травленні. Вони чинять легку послаблюючу дію, стимулюють підвищене виділення поту, позбавляють від кашлю. З них роблять ванни, коли потрібно зняти втому або вилікувати діатез.
Щоб швидше загоїти рани і зняти запалення на тілі, зовнішньо використовують листя й екстракт з нього. Мазь злисткового шроту швидше загоює і робить більш міцними рубці після операційного втручання. Ведуться дослідження щодо протипухлинних властивостей екстракту з листя й кори та можливостей його застосування при хіміотерапії, як засіб, що перешкоджає руйнуванню здорових клітин.
Найчастіше ліки з вільхи рекомендують при дизентерії, запальних процесах у кишечнику, ентериті, коліті, виразці шлунку та дванадцятипалої кишки, суглобовому ревматизмі, ревматичному поліартриті, запаленнях верхніх дихальних шляхів, себореї.
Ось 10 способів, як готувати та застосовувати засоби на основі вільхи:
1. При лихоманці. 30 г плодів помістити в 1 ст. червоного вина. Настояти 6 годин. Приймати по 50 г.
2. При діареї. 25 г подрібненої кори залити 200 мл горілки. Настояти кілька днів. Пити по 30 г тричі на день.
3. Для відновлення шлунково-кишкового тракту після прийому антибіотиків. 2 ст. л. подрібнених плодів помістити у 200 мл води. Закип'ятити. Проварити чверть години. Охолодити та процідити. Довести об'єм рідини до 200 мл. Пити по 1 ст. л. тричі на день.
4. При ангіні та фарингіті. 15 г сухої подрібненої кори помістити в 200 мл води. Закип'ятити і варити 10 хвилин. Витримати відвар протягом півгодини. Пропустити крізь марлю. Довести обсяг до 200 мл, розбавивши кип'яченою водою. Використовувати для полоскання горла по кілька разів протягом дня.
5. При суглобовому ревматизмі. Рецепт 1: прикласти вільхове листя до ділянок, в яких відчувається біль, і прибинтувати їх на 30 хвилин. Протягом цього часу необхідно вкритися теплим пледом або ковдрою, щоб виступив піт. Рецепт 2: 1 ст. л. подрібнених плодів або 3 ст. л. кори покласти у 200 мл окропу, настояти 2 години.Після проціджування пити по 1 ст. л. тричі на день.
6. При запальних процесах в кишечнику. 1 ст. л. подрібнених плодів помістити в 200 мл щойно закипілої води, проварити чверть години. Після охолодження процідити. Пити по чверті склянки 3–4 рази на добу перед тим, як приймати їжу.
7. При здутті живота. 2 ст. л. суплідь вільхи сірої помістити в 1 ст. тільки-но закипілої води. Після охолодження пити по чверті склянки тричі на добу.
8. Для зняття втоми ніг. 200 г листя покласти в таз. Вилити 3 л окропу. Після охолодження до +38...+40°С опускати в настій ноги.
9. При гнійних ранах, виразках, опіках. Потовкти свіже листя у воді. Прикладати його до уражених місць на 2–3 години. Зверху прикривати тканиною.
10. При мастопатії. Розпарити великі листки. Прикладати їх перед сном до грудей.
Протипоказання
Протипоказань у засобів на основі вільхи небагато. Їх не можна вживати таким категоріям людей:
- маленьким дітям, які не досягли 12-річного віку;
- вагітним;
- годуючим матерям;
- тим, хто має індивідуальну непереносимість;
- тим, хто страждає на серйозні хронічні захворювання.
Не можна вдаватися до прийому засобів на основі вільхи самостійно. Необхідно проконсультуватися з лікарем. Якщо під час прийому з'явилися небажані реакції, не варто більше вживати засоби.
Вільхові відвари, настої і настойки слід розглядати як додаткову терапію. Їх можна застосовувати одночасно з ліками та іншими цілющими рослинами, що впливають на нормалізацію роботи шлунково-кишкового тракту. Проте робити це потрібно лише після консультації з лікарем.
Вдаючись до вживання вільхових засобів, необхідно чітко дотримуватися дозувань, зазначених у рецептах. Не варто їх самостійно зменшувати або збільшувати. Після неправильного вживання можлива поява нудоти, блювоти, судом.
Заготівля лікарської сировини
Збирати плоди вільхи можна починати з листопада і продовжувати аж до березня, до моменту розкриття і випадання плодів. Їх слід акуратно обривати зі зрізаних молодих пагонів. Сировина має бути сухою. Якщо недавно випадали опади, варто почекати, поки супліддя просохнуть. Опалі «шишечки» збирати не можна.
Кору варто заготовлювати навесні або взимку, коли вона відходить від деревини. Листя зривають в травні–червні.
Важливо збирати лікарську сировину в екологічно чистих районах, з дерев, які ростуть далеко від промислових підприємств, великих міст, жвавих автомагістралей, залізничних колій, звалищ.
Після збору сировину необхідно висушити. Її розкладають в один шар на горизонтальній поверхні під навісом на вулиці або на добре провітрюваному горищі. Періодично сировину перемішують для рівномірного просушування. Якщо є можливість, використовують для сушки спеціальну сушарку. Рекомендована температура для засушування сировини — +50...+60°С.
Зберігати суху сировину необхідно в паперових пакетах, картонних коробках або тканинних мішках у прохолодному місці з низьким рівнем вологості. Вживати продукт можна 3 роки. Саме протягом цього часу зберігаються цілющі властивості вільхи. Надалі сировина не чинить жодного ефекту.
Отже, вільха є лікарською рослиною з доведеною ефективністю. Засоби на її основі застосовують як у народній,так і в традиційній медицині. Щоб уникнути погіршення стану, перед тим як вдатися до лікування вільхою, необхіднопроконсультуватися з лікарем. Під час прийому лікарських засобів необхідно чуйно стежити за своїм самопочуттям.
Пока нет комментариев. Будьте первым!