Чим займається Інститут луб'яних культур? Минуле та сьогодні. Інтерв'ю з директором інституту під час Конопляного ярмарку 2020

Під час Конопляного ярмарку 2-4 жовтня в Києві ми поспілкувалися з директором Інституту луб’яних культур Маринченко Ігорем Олексійовичем.

Розкажіть, будь ласка, про Інститут, як створювався і коли?

В 1931 році створений інститут, в наступному році йому буде 90 років з дати створення інституту. Основний напрямок діяльності інституту – це селекція конопель. Він так і створювався, як інститут конопель.

Тобто, був запит і потреба в цьому виробництві? І який напрямок?

Так, у Радянському союзі це була дуже економічно-приваблива культура. І основним експортером у світі був Радянський Союз, саме волокна конопель.

Текстильний більше напрямок чи як це було?

І текстиль, і технічних волокон, і канатів, тобто кручених виробів. На сьогоднішній день, на жаль, втрачені ці позиції в Україні. А свого часу, ще на початок 90-х років в Україні тільки таких серйозних переробних заводах первинної переробки, було дев’ять. Плюс були колгоспні заводи – такі, які переробляли і на яких можна було отримати волокно конопель. Працювали канатні фабрики, шпагатні фабрики, де якраз вже перероблялася продукція з волокна конопель. 

Чому ця отрасль була економічно привабливою? 

Навіть колгоспи, у яких було до 10% у посіві конопель, прибутку отримували із цієї галузі рослинництва до 50%. Тобто, це було дуже цікаво. Одне тільки, що площі ці були посівів у колгоспах тільки у тих регіонах, де були переробні підприємства. Де були конопляні заводи, там і розвивались. Такими областями були Полтавська, Черкаська, Сумська, Дніпропетровська.

Це обумовлено ще й кліматичними умовами для коноплі?

Так, і кліматичними умовами, і, я ж кажу, там, де були заводи з первинної переробки. Тому що в 90-х роках ще була доволі таки серйозна галузь в Україні , процвітала. На початку 2000-х, на жаль, вона стала занепадати. Це пов’язано із тим, що в Україні закінчилася вторинна переробка, тому що вийшли на арену, так скажімо, більш синтетичні волокна. І вторинна переробка в Україні зупинила свою таку діяльність, свій розвиток. А без вторинної переробки зупинилася первинна переробка. Коли не стало господарствам куди збувати вирощену продукцію, то дійсно перестали сіяти коноплю. Тоді зупинилися у 2000-х роках, початку 2000-х. Плюс наклалося законодавство з вирощування. І це впливає і на ненаркотичні коноплі, які вперше в світі були саме виведені в Інституті луб’яних культур.

Це ще в 1931 році?

Ні, 1931 року інститут почав створювати, працювати більше над високопродуктивним сортом конопель. Початок роботи над створенням конопель з високим вмістом волокна. Другий напрямок – це коли в Інституті почав працювати такий видатний генетик, як Гришко.

Той, що на честь якого ботанічний сад у Києві?

Так, той, що ботсад Гришка. Тоді розпочався напрямок на одночасно дозріваючі коноплі. Тобто, коноплі – це культура дводомна, тобто є чоловічі й жіночі рослини. Чоловіча рослина, вона дозріває раніше, жіноча пізніше. Це були проблеми із механізованим збиранням. От Гришко створив сорт, коли вони одночасно дозрівають. На основі цього сорту були створені сорти однодомні, тобто коли на одній рослині жіночі і чоловічі квітки вже.

Коли почали працювати над створення ненаркотичних сортів конопель? 60-ті роки?

Коли була Конвенція ООН прийнята про заборону культивування конопель, 1961 року Інститут почав створювати ненаркотичні коноплі, працювати над створенням. Десь кінець 60-х. Інститут отримав завдання створити сорт конопель із низьким вмістом тетрагідроканабінолу – саме тієї психоактивної речовини, єдиний канабіноід, в принципі, за який коноплі загнали туди, де вони і зараз знаходяться в Україні. Тобто, Інститутом було створено сорти коноплі з низьким вмістом канабіноіду, тетрагідроканабінолу. Можна сказати, з Глухова з інституту пішло їхнє створення у світі. Була розроблена методика створення безнаркотичних сортів конопель..

Це вже йде кінець70-х-початок 80-х. Звідси пішло відтворення коноплярства у світі. Але, на жаль, той час, коли українські сорти, саме інститутські сорти, сорти, створені по методиці Інституту, в усьому світі вже почали вирощуватися, і ніхто не звертав уваги на них, як на культуру наркотичну, в Україні почали ще більш закони пожостчувати.

Це комусь вигідно?

Більш жорстко в Україні закони стали за часів незалежності. Обовязкова вимога ліцензії та озброєної охорони навколо посєвів. Відомчу охорону спочатку, потім охорону, Державну службу охорони. Інакше вирощувати було заборонено.

Навколо посівів?

Навколо посівів. Це продовжувалося до 2012 року. Тільки в 2012 році внесли зміни до законодавства, й охорону зняли, але, при цьому, площа посівів в Україні вже складала 280 гектарів. На всю Україну лишилося тільки 280 гектарів. Тобто, тільки 2 підприємства в Україні сіяли коноплі. І це була така проблема. 30% від собівартості виходило на охорону. Зараз почалося відтворення коноплярства. Тобто, площі почали трохи зростати, але, на жаль, вся переробка, яка була в Україні, була знищена.

Просто вирізали, здали на металолом переробне обладнання. Зараз просто закуповується нове обладнання. Саме те, що стосується технічного напряму. 

А обладнання – це що потребується?

Лінії для переробки, для отримання волокна. Це для первинної. Так само вторинна переробка. Тільки серйозно так більш-менш працюють невеликі компанії, такі, можна сказать, які до 1000 тон перероблюють волокна. Якщо раніше ці заводи могли переробити по 10-20-30 тис. тон волокна, то зараз вже невеличкі компанії по 1000 тон волокна.

Зараз в Інтернеті набуває поширення роліки рекламні — цей бізнес на мільйон, тільки посій

Але ж в оцей бізнес на мільйон потрібно і вкластись спочатку. Це не є соняшник, не є кукурудза, яку весною посіяв, осінню змолотив і продав уже насіння. Щоб на коноплях заробити, треба набагато більше, ніж на цих культурах. Але потрібно спочатку вкласти гроші. Вкласти гроші у посів, у переробку. Вкласти гроші у маркетинг. Тому що, так само, як харчовий напрям, так само, як легка промисловість, як будівельний напрям. Це все потребує. Це додаткові надходження, це додатковий зарабіток. Але це потребує, щоб в тебе була сильна команда, з якою ти, команда однодумців, яка знає, що вона хоче від цієї культури, куда цю культуру можна застосувати. Якщо, хто думає, що це просто, що ти прийшов, посіяв коноплі і зразу вже став мільйонером. Ні, так не буває. У нас постійно всі думають, що гарно жити у Сполучених Штатах. Ти туди приїхав і вже все маєш. Ні, там усі люди працюють. Так само і конопля.

Все гарно, але потрібно працювати. І працювати потрібно дуже багато, щоб коноплі дали тобі стільки, стільки ти від них хочеш. Але туди потрібно і стільки вкласти, скільки вони хочуть.

Розкажіть про Інститут, сучасний напрям, чим займається

Зараз займається? Основний напрямок – той самий, що, можна сказати, 90 років тому. Це селекція, первинна переробка.

Це селекція – зберігання того сорту?

Ні, це нові сорти. Це нові сорти, тому що час не стоїть на місці. Зараз ми передали чи вже вірніше зареєстрували сорт із вмістом волокна 40%. Коли починали селекцію сортів, там було вміст волокна 8%. Розумієте.

Ого. Зараз найбільше – це 40%?

40%. Зараз ми працюємо над сортом конопель для якісної олії, насіння. Коли раніше ми працювали, не звертали уваги на смакові якості, зараз вже звертаємо увагу на смакові якості. Тобто, це виявляється з розвитком харчового напрямку використання. Це також один з дуже цікавих напрямків.

А найпоширеніший – це все-таки волокна?

На сьогоднішній день маже 80% посіву конопель, які сіються в Європі, волокна використовуються це для переробки целюлози. А 20% - це вже на другий спектр. Це на композитні матеріали. Основний напрямок – це папір, куда використовується коноплі. Це якісний папір. Немає по міцності целюлози, яка може на сьогоднішній день конкурувати з коноплями.

А це той сорт, де 40%? Це що ми тут бачимо

Не знаю, який це сорт посіяли. Тут питання не стояло. Головне, щоб воно до виставки виросла.

Я можу звернутися до Інституту, якщо я вирощую в себе технічну, посіяла. І що, які ви маєте вимоги, супровід?

Супровід даємо кожному, хто починає.

Ми кожному даємо науковий супровід. В будь-якому випадку, навіть якщо будете сіяти тільки на отримання насіння, тобто ви не будете збирати стебла, то ви отримаєте продукту більше ніж з будь-якої іншої сільськогосподарської продукції. А якщо ви це насіння зберете і отримаєте з нього, видавите олію, це вже буде в 3-4 рази більше, і продасте олію. Це в 3-4 рази більше, ніж будь-яка інша сільськогосподарська продукція. Чим глибша переробка, тим більше буде додатковий заробіток.

Селекція, а ще які напрямки?

Первинна переробка. У нас відділ інженерно-фактичних досліджень, який займається розробленням машин для первинної переробки, машин для збирання. Два тижні назад було проведено виробниче випробування машини, яка була розроблена в Інституті. Створена українським виробником. Це вперше за історію України, була створена лінія для переробки.

Це обладнання саме?

Так, саме обладнання для переробки луб’яних культур. В принципі в Україні такого ще не було. Це дуже приємно за наших розробників, за наших науковців. Хотілось би, щоб в Інституті ще вистачило можливості конструкторську документацію самим зробити. Але довелося долучати комерційні структури, які нам допомагали. Але науковці і бізнес сумісно змогли випустити цю лінію. І зараз вона працює. Я думаю, це зроблений великий крок в галузі коноплярства, що дасть можливість розвивати первинну переробку. Зараз є попит на конопляне полотно. І в текстильній промисловості, і в тканні матеріали, і не тканні матеріали.

Ваш колега нам сказав, що все, що тут є – це ми. Тобто, мається на увазі, що всі таким або іншим чином залучають

Знаєте, ми тісно працюємо з Херсонським технічним університетом, і там легка промисловість. Зараз вона змінила назву. І в них не було жодного захисту дисертації, поки аспірантка не приїде в Інститут луб'яних культур і не побуде на конференції інституту, не побачить як. Вони працювали саме з луб’яними культурами – льоном, коноплями.

З приводу законодавчої бази, яка вона є? Потрібно її змінювати?

Взагалі дуже потрібно її змінювати. Тому що на сьогоднішній день все, що стосується вирощування конопель, дуже заангажовано. Це не відповідає дійсності те, що кажуть, що це протизаконно. Технічні коноплі – це звичайна сільськогосподарська культура, яка не несе ніякої загрози суспільству.

А візуально вона відрізняється від тієї, що заборонено, від пересічної?

Для людей, які розбираються, що таке коноплі, цікаві для людей, що курять, вони розбираються навіть з великої відстані. А для людей, яких не цікавлять коноплі для «покурить», їм без різниці, чи це ті коноплі, чи не ті коноплі. Розумієте, наші посіви конопель межують із городами людськими.

І не потребують охорони отієї

Якщо це не цікаво для людей, то вони туди не йдуть. Ті, хто захоче підійти, хай підійдуть. Навіть якщо це їм буде цікаво, якщо вони вирвуть листок.

Трапляються такі?

Я не знаю, ми не знаходили. Не маємо такої інформації. Навіть якщо вони вирвуть листок і зкурять, вони не отримають такого ефекту, якого вони очікували. Вони ж наступний раз не підуть туди. Який сенс у тому, щоб що-небудь із нього робити? Сенсу немає ніякого. Якщо там немає складової ніякої тетрагідроканабінолу, то ховати їх не потрібно, охороняти не потрібно. Те, що стосується діючого законодавства. У нас є приклади, з яких можна брати законодавчу базу. Якщо поліція знайшла, що ми порушуємо закон, значить дійсно на цій ділянці є щось незаконне вирощується, там вміст допустимого вище, ніж ми позиціонуємо, вище, ніж те, що допустимого закону. Тоді можна приймати рішення і можна вже розбиратися. Якщо це допустиме законом, то які дозволи? Якщо ми показуємо, чим ми сіяли, що цей сорт ми зробили. Так само немає в Україні ніяких розбіжностей між вирощування, між Інститутом, як науковою установою і підприємством, як просто господарствами.

Ми – наукова установа, яка займається селекцією, яка створює нові сорти. Ми вимащуємо так само. Для науковців мають бути свої умови і свою законодавча база і наукова ліцензія.

Більше інформації та контакти Інститу луб’яних культур шукайте на профільній сторінці.