Davidia involucrata (Давидія інволюкрата) – або просто давидія, єдиний вид з роду Davidia (Давидія). Класифікація цього виду в сімействі Cornales (Кизилоцвітних) викликає суперечки. Одні автори поміщають його в окреме сімейство Davidiaceae (Давідієвих), а інші відносять до сімейства Nyssaceae (Ніссових).
У дикому вигляді росте тільки в провінції Хубей (центральний район Китаю) і в горах Ціньба (північна околиця плато Юньнань-Гуйчжоу) на висотах від 1100 до 2600 м. Є «живою копалиною», бо своє існування почала за багато тисяч років до появи людини. Переживши низку природних катаклізмів, що відбулися на нашій планеті, давидія стала справжнім скарбом серед реліктових представників рослинного світу й одним з восьми видів, які суворо охороняються законами Китаю. Станом на 2020 рік вона залишається в дикій природі тільки в провінції Сичуань та Хубей.
Крім того, що давидія є рідкісною рослиною, у неї разюче високі декоративні якості – вона заслужено вважається одним з найкрасивіших листопадних квітучих дерев в світі. У період цвітіння давидія всіяна безліччю суцвіть з великими білими прицвітниками.
Вони звішуються довгими рядами з гілок й майорять під подихом вітерця, як білі носові хустинки, здаля схожі на зграю голубів, що махають білими крилами, а місячними ночами – на зборище маленьких примар, відпочиваючих на гілках дерева. Цим пояснюються ужиткові назви рослини: дерево-голуб, дерево-хустинок, дерево-привидів. Восени давидія теж не втрачає своїх декоративних якостей – її листя забарвлюється в прекрасні кольори: золотисто-жовтий, оранжево-червоний, пурпурово-фіолетовий.
Різновиди давидії
У давидії інволюкрата є 2 різновиди, що відрізняються кількістю хромосом та листям. У D. invucrata var. invucrata їхня нижня сторона опушена, а у D. invucrata var. vilmoriniana листя з 2-х сторін голі. Через це ряд ботаніків схильні вважати ці рослини окремими видами. D. Invucrata var. invucrata набагато краще адаптована до погодних умов середньої та південної смуги Європи. Її культурний сорт відзначений нагородою «За заслуги перед садом» Королівським садівничим товариством.
З історії давидії
Назву «давидія» рід отримав на честь його першовідкривача – Армана Давида (1826-1900), французького єзуїта й активного натураліста, який багато років жив в Китаї. Специфічний епітет – «інволюкрата», походить від латинського «конверт», «обгортка».
У 1869 р. Арман Давид знайшов давидію в горах на узліссі на захід від міста Ченду, й відіслав насіння з висушеними зразками цієї рослини до Франції, в Національний музей природної історії (MNHN). Як новий рід і вид рослину описав в 1871 р. інший французький ботанік – Анрі Байон. Англійська збирач нових видів рослин – Августин Генрі, зміг відшукати в ущелинах Янцзи Ічанг ще одне деревце давидії й відправити його екземпляр в ботанічний сад Кью (Лондон).
Гаррі Вейтч – видатний англійський садівник кінця ХIX століття та власник відомого розплідника Veitchand Sons, доручив досвідченому колекціонерові рослин – Ернесту Генрі Вілсону, знайти ще одне таке деревце. Вілсон провів в експедиції 3 роки. У 1904 р. йому, нарешті, пощастило – він виявив цілий гайок давидії. Повертаючись з багатою здобиччю до Великобританії, човен Ернеста зазнав аварії, але колекціонерові вдалося врятувати зразки та насіння рослини. Перше дерево давидії, яке виросло в Європі, з'явилося з першої партії насіння (1897 р.) і зацвіло в 1906 р. в Arboretum des Barres (Національний дендрарій, Франція). Саджанці, які виросли з насіння в розпліднику Вейтча, вперше зацвіли в 1911 році.
В СРСР давидію завезли в 1929 р. Сьогодні ця рідкісна рослина вирощується в Сочі, Адлері, Батумі, в Криму та у Львові. Висота цих дерев від 6 до 12 м.
Опис давидії інволюкрата
Давидія інволюкрата – це повільно зростаюче листопадне дерево широкої конічної форми й висотою до 20 м. Сірий стовбур з віком стає коричневим, покривається декількома вертикальними тріщинами, кора відшаровується. Гілки гладенькі, червоно-коричневі. Коренева система глибока, помірно розгалужена, коріння м'ясисті, грубі. Листя нагадують листя липи або шовковиці. Вони чергуються, симетричні, бронзові при розпусканні, темно-зелені влітку, з виступаючими жилками. Тримаються на черешках довжиною 4-7 см.
Листова пластинка широкоовальна, зубчаста по краях, довжиною 8-15 см, шириною 7-12 см, в основі серцеподібна, із загостреною вершиною, знизу сіро-зелена, опушена. Суцвіття з'являються в травні-червні, утворюючи грона пурпурних квіткових головок 1-2 см в діаметрі. Кожна оточена біля основи двома великими (12-25 см) чисто-білими ароматними прицвітниками, що виконують функцію пелюсток. Один з них довший іншого. У суцвітті чоловічих квіток більше.
Плід – куляста кістянка, дозріває в жовтні. Це твердий горіх в зеленій оболонці розміром приблизно 3 х 3 см. У кожному горісі по 3-6 штук довгастих насінин.
Особливості давидії
Зони морозостійкості давидії – 5 - 8 по USDA. Рослина вимагає вологого, поживного, багатого гумусом грунту. Запилюється комахами. Розмножується вегетативно, літніми живцями або вирощуванням молодих пагонів. Також можливе щеплення на власний корінь. Розмноження насінням надійна, але досить складна процедура через необхідність тривалої стратифікації – потрібен подвійний період спокою. При посадці насіння пізньої осені, саджанці з'являться не раніше, ніж через 18 місяців. Цвітіння настає тільки через кілька років після посадки (чекати доводиться 15 - 20 років).
Цікаве про давидію
- Про давидію складено багато легенд і казок. В одній з них розповідається про прекрасну китайську дівчину, яку насильно видали заміж за чужинця. Дівчина дуже сумувала за рідною країною, за батьком й матір'ю. Одного разу вона написала їм листа й попросила голуба доставити його рідним. Довго летів голуб. Морозної ночі він сів відпочити на гілку дерева, що росло на горі Емей, і замерз. А вранці, зігрівшись під променями сонця, перетворився на білосніжну квітку. З тих пір на цьому дереві щовесни з'являються суцвіття, схожі на крила голуба.
- На горі Емей – вона розташована в державному заповіднику Цзючжайгоу (Сичуань), встановлено пам'ятник квітці давидії. На цьому місці, згідно з легендою, росло колись дерево, на якому відпочивав поштовий голуб.
- Є переказ, в якому розповідається про хмару голодних термітів, які напали на самотнє дерево. Зграя голубів захистила, а потім й прикрасила його, перетворившись на прекрасні білі квіти.
У 2006 р. Китай випустив в обіг 4 поштових марки із зображенням реліктових рослин, що ростуть в країні. На одній з них – Davidia involucrata.
Де саме у Львові росте давидія ?