1. /
  2. Статьи
  3. /
  4. Сад и Огород
  5. /
  6. Полезные статьи садоводу и огороднику
  7. /
  8. Хлорела для напування бджолиних сімей як екологічно-технологічний прийом підвищення їхньої продуктивності

Хлорела для напування бджолиних сімей як екологічно-технологічний прийом підвищення їхньої продуктивності

Рейтинг
Содержание статьи
  1. Бджоли – біологічний індикатор
  2. Без антибіотиків
  3. У тканинах тіла бджіл міститься 75-80% води
  4. Мінеральні солі, для корму і мікроклімату гнізда
  5. Щоб не витрачали час на пошуки свіжої води
  6. Де бджоли беруть воду
  7. Агрохімікати – болюча тема для багатьох бджолярів
  8. У 2018 році Україна побила рекорд по смертності бджіл
  9. Клітини гемолімфи бджіл змінюються
  10. Забруднення довкілля порушує водно-сольовий баланс організму бджіл
  11. Вплив важких металів на бджіл
  12. Як підвищують стійкість бджіл
  13. «Жива хлорела» – біологічно-активна добавка для бджіл
  14. Випробовування в Узбекистані
  15. Дослідження «Живої хлорели» в Україні
  16. Отримані результати досліджень дозволяють нам рекомендувати «Живу хлорелу» для:

Бджоли – біологічний індикатор

Нині все більшого значення набуває доцільність захисту екології під час робіт в різних галузях сільського господарства, зокрема в бджільництві. Ця точка зору базується насамперед, на бажанні запобігти небезпеці забруднення продукції пасік, оскільки це негативно впливає на бджіл і здоров’я людини. Біологічний індикатор такої оцінки - медоносні бджоли та якість їхньої продукції, оскільки вони забезпечують швидке тестування екологічної збалансованості стану екосистеми, що є запорукою раннього виявлення негативного впливу агроекологічних умов на аграрне виробництво, в т.ч. органічне. Створення ж системи моніторингу навколишнього середовища з використанням бджіл (апімоніторинг) дозволить ефективно впливати на стан екосистем та прогнозувати його зміни, а також забезпечить передумови ведення органічного бджільництва в Україні й розробку системи отримання екологічно безпечної органічної продукції бджільництва, одержаної за умов органічного виробництва.

Бджоли – біологічний індикатор

Без антибіотиків

Використання хімічних препаратів впливає на здоров’я, силу та розмір бджолиної сім’ї. В результаті чого бджолярі недотримують урожай продукції, а на ринок потрапляє неякісна продукція бджільництва. Для отримання якісного меду, як відомо, потрібно утримувати повноцінну пасіку на безпечні відстані від сільськогосподарських угідь та без застосування антибіотиків. Оскільки бджоли мають прямий контакт з оточуючим середовищем, то очевидно на їх здоров’я, чисельність впливає цілий ряд факторів. Тут можна згадати і погану екологічну ситуацію, і значне поширення вірусно-бактеріальної патогенної мікрофлори, і наслідки профілактично-лікувальних заходів збоку пасічників. Від всіх цих чинників залежить якість самого меду. А значить, існує пряма загроза нормальному функціонуванню організму людини, яка його вживає в готовому вигляді.

Одним із сучасних методів підвищення стійкості бджолиних сімей до негативних зовнішніх чинників і, як наслідок, екологічної безпеки продукції бджільництва, є використання екологічно-чистих комплексів.

Із квітів липи бджоли збирають дуже багато нектару

У тканинах тіла бджіл міститься 75-80% води

Вода у житті цих комах має величезне значення: без неїбджоли не здатні виховувати розплід, закристалізовувати мед, підтримувати у своєму гнізді оптимальну вологість повітря.

Тому метою статті було: розглянути значення води для бджіл та використання різних методів та способів напування бджолиних сімей як еколого-технологічний прийом підвищення їх продуктивності.

Існує гостра необхідність подальшого розвитку та дослідження особливостей напування бджіл. Тому є необхідною розробка методів та способів впровадження сучасних технологій для напування бджолиних сімей.

В даній роботі розглянуті способи та методи напування бджіл водною суспензією хлорели в 4-х концентраціях (10, 20, 50 і 100%) через напувалки весною порівняно з контролями (розчином солі (0,1%), меду (1%) та чистої водопровідної води) показало, що всі із досліджених концентрацій хлорели є привабливими для бджіл ранньою весною у період активного розмноження бджіл і потреби в білковому кормі, особливо за умови недостатнього його надходження з природних пилконосів, обумовлених погодними умовами чи іншими чинниками. Встановлено, що напування бджіл з додаванням суспензії хлорели в комплексі із стандартними профілактичними заходами, призводить до прискореного розвитку сімей, кращого використання медозбору і збільшення виходу товарної продукції (мед, віск, пилок, пакети бджіл, матки).

Методи напування бджіл водною суспензією хлорели

Бджоли, як й інші живі організми на землі, не можуть жити без води. Для повноцінного розвитку та підтримки життєдіяльності бджіл, для обміну речовин потрібно постійно забезпечувати їх необхідною кількістю води. Адже, отримати від них найвищу продуктивність можливо лише повністю задовольнивши фізіологічні потреби бджіл.

Мінеральні солі, для корму і мікроклімату гнізда

Вода для бджіл є основним джерелом мінеральних солей. Водою бджоли розбавляють мед та пергу для приготування корму для личинок. Розкладаючи крапельками воду на стільниках, бджоли у вулику підтримують на оптимальному рівні температуру та вологість повітря. Зібраний конденсат з вуликів – це результат спалювання вуглеводів (використовуючи 100 г вуглеводів, бджоли видихають біля 60 г води, що забезпечує біля 12% потреби бджолиної сім’ї у воді).

Влітку – 0,3–0,4 л

У спекотну погоду влітку бджолина сім’я споживає за добу 0,3-0,4 л води. При наявності в природі взятку, коли бджоли-збиральниці приносять у вулик значну кількість рідкого нектару потреба у воді компенсується вологою, яку комахи випаровують при переробці нектару у мед.

Щоб не витрачали час на пошуки свіжої води

Особливу потребу у воді мають бджолині сім’ї, що вийшли із зимівлі. Навесні бджолина матка відкладає яйця, у вуликах з’являється розплід, комахи починають відбудовувати стільники. Тому, бажано, щоб у цей період вони не витрачали багато часу та зусиль на пошуки джерел свіжої води. Водою вони розріджують медові запаси, що закристалізувалися у воскових гніздах.

Де бджоли беруть воду

Через відсутність чистої проточної води бджоли збирають з листя рослин росу, використовують воду з канав та калюж, велика кількість бджіл збирається біля колодязів та кранів. У пошуках води бджоли-збиральниці залишають вулик навіть у прохолодну та вітряну погоду при температурі повітря+5 - +6◦С.

Дві напувалки

Щоб відволікти бджіл від пошуків води у небезпечних для їх життя місцях, на пасіці встановлюють для них поїлки, а ще краще дві – одну – зі звичайною прісною питною водою, другу – з підсоленою.

Роса з отрутохімікатами

Також джерелом води для бджіл є роса. На XIX конгресі Апімондії у докладі «Роса, як екологічний фактор у бджільництві» зазначалося, що роса бджолами використовується більше як джерело води, ніж вода у пасічницьких напувалках. Повідомлялося також, що поблизу промислових зон та доріг з інтенсивним рухом, у росі збільшується небезпека появи промислових отрутохімікатів, оскільки з окисів та рідин утворюються концентровані розчини кислот та/або лугів, що забруднює джерела нектару та паді (особливо), і небезпечно для бджіл.

Своя пасека

Ступінь забрудненості довкілля впливає на медоносних бджіл у всі періоди їх життєдіяльності. Дані наукових досліджень дозволяють передбачити, що ці зміни (дезадаптивні реакції до дії антропогенних факторів) призводять до порушення балансу води в організмі та викликають погіршення резистентності бджіл, процесів життєдіяльності та можуть привести до зникнення медоносних бджіл. У зв’язку з цим бджільництво може розглядатись як важливий екологічний та економічний чинник сільськогосподарського виробництва, а тому заслуговує уваги при вивченні агроекології.

Агрохімікати – болюча тема для багатьох бджолярів

І це не дивно, адже щороку від них гинуть тисячі комах-медоносів. Сучасна культура агровиробництва у нашій країні цілком пов’язана з монокультурами зернових та масличних, які провокують збільшення шкідників через надлишок доступної для них їжі. Усі типи обробок інсектицидами проти цих комах нерідко обертається і проти бджіл, які випадково потрапляють до зони ураження. Існують кілька підходів, як захистити бджіл за допомогою підвищення їх природної стійкості.

У 2018 році Україна побила рекорд по смертності бджіл

Це сталося через низку як об’єктивних, так і суб’єктивних факторів, зокрема, використання пестицидів невідомого походження на полях, загинуло понад 45 тисяч бджолиних сімей, а пасічники отримали мільйонні збитки.

Клітини гемолімфи бджіл змінюються

Вивчення впливу антропогенного забруднення на бджіл показало, що клітини гемолімфи медоносної бджоли досить чутливі до змін навколишнього середовища. При збільшенні антропогенного навантаження змінюється співвідношення клітин гемолімфи бджоли. На екологічно чистій території у гемолімфі достовірно більше активних клітин, здатних до фагоцитозу в усі періоди життєдіяльності. Зареєстровано також якісні зміни. У першу чергу – децентралізація ядра, втрата ядром зернистості, характерної для здорових клітин. Ряд клітин частково деформується (набувають розтягнутого вигляду, з’являються псевдоподії та розриви цитотоплазми).

На пасіці з екологічно забрудненої території площа клітин і їх ядер у жировому тілі бджіл нижча, ніж в умовно екологічно чистому районі, а ядерно-цитоплазматичне відношення більше. Рівень розвитку жирового тіла бджіл із території з антропогенним навантаженням нижчий, а динаміка розвитку жирового тіла за періодами життєдіяльності порушена.

Забруднення довкілля порушує водно-сольовий баланс організму бджіл

Це проявляється у відхиленнях маси, вмісту води в організмі, часу оновлення води та призводить до більшої «зношеності» організму, прискорення їх старіння, порушує діяльність основнихланок резистентності.

Вплив важких металів на бджіл

Накопичення важких металів у тілі бджіл протягом року залежить від біологічного значення металу. Полютанти викликають кількісні та якісні порушення основних «сховищ» води організму бджіл і основних ланок резистентності організму (гемолімфи та жирового тіла). Ступінь забрудненості довкілля впливає на медоносних бджіл у всі періоди їх життєдіяльності. Дані дозволяють передбачити, що ці зміни (дезадаптивні реакції до дії антропогенних факторів) призводять до порушення балансу води в організмі та викликають погіршення резистентності бджіл, процесів життєдіяльності та можуть привести до зникнення медоносних бджіл. Забрудненість довкілля впливає на медоносних бджіл у всі періоди їх життєдіяльності.

Як підвищують стійкість бджіл

Для підвищення резистентності бджіл використовують різноманітні розчини, які містять солі різних елементів. Але при надходженні великих кількостей мінеральних солей в організм бджіл разом із водою у бджіл виникає сольовий токсикоз. Зайвий вміст кухонної солі у воді призводить до загибелі бджіл. Чим вища концентрація розчинів, тим коротша тривалість життя бджіл. Додавання 0,1%-ного розчину солі у воду скорочує життя бджіл на 3 дні, 0,2%-ий – на 6,4 дні, 1,0%-ний – 11,5 днів.

пасека та бджоли

«Жива хлорела» – біологічно-активна добавка для бджіл

В останні роки для підгодівлі та напування бджіл для посилення резистентності, поліпшення загального стану бджолиної сім’ї, активності бджіл почали використовувати суспензію мікроводорості «Жива хлорела». .Якість продукції затверджено для використання в органічному сільському господарстві згідно зі Стандартом MAOC з органічного виробництва та переробки, що еквівалентним до регламентів ЄС №834/2007 та 889/2008. Сертифікат Органік Стандарт № 18-1088-01. ТУ: У 10.8 –37613791 – 002: 2018.

Дослідженнями встановлено, що застосування суспензії хлорели у бджільництві:

- забезпечує виробництво екологічно-чистої та якісної продукції бджільництва;

- підвищує стійкість та імунітет бджолиних сімей до негативних зовнішніх факторів, посилює резистентність бджіл до різних захворювань;

- покращує загальний стан бджолиної сім`ї та впливає на активність бджіл, збільшує інтенсивність яйцевідкладання маткою, прискорює процес нарощування сили бджолиної сім`ї;

- зменшує стрес-навантаження;

- нормалізує мікрофлору травного тракту бджіл;

- посилює стійкість бджіл при контакті з отрутохімікатами;

- виводить токсичні речовини з організму бджіл;

- сприяє підвищенню працездатності бджіл;

- підвищує біологічну активність, що сприяє збільшенню медозбору;

- збільшує тривалість життя бджіл на 20%.

«Жива хлорела» – біологічно-активна добавка для бджіл

Випробовування в Узбекистані

Перші випробування з хлорелою у бджільництві проводилися в Узбекистані. Результати досліджень встановили, що використання суспензії хлорели для підгодівлі бджіл значно підвищує додаткові можливості бджолиної сім’ї в процесі медозбору: простежується підвищення біологічної активності бджіл, що сприяє збільшенню медозбору. Але недоліком даного досліду виявилося, що концентрація хлорели в суспензії була незначною і для отримання позитивного ефекту виявилося необхідним згодовувати її у великих кількостях, що в виробничих умовах економічно невигідно. Тому давали бджолиним сім’ям різні порції суспензії хлорели, де у весняний період в умовах Середньої Азії, пилок іноді був в великому дефіциті. В результаті використання суспензії хлорели у бджіл був придбаний імунітет, який передавався на всі покоління бджіл за сезон, знижується захворюваність на кам’яний розплід, бактеріальні та вірусні хвороби. Посилюється стійкість бджіл при контакті їх з отрутохімікатами після обробки садів і полів від шкідників. У стимуляції бджолиних сімей суспензія інший раз підтверджує високу біологічну цінність хлорели, яка яскраво проявляється навіть на фоні таких унікальних природних продуктів, як нектар та прополіс, які використовують бджоли.

Дослідження «Живої хлорели» в Україні

В попередніх лабораторних дослідах, які були виконані в ННЦ «Інститут бджільництва ім. П.І. Прокоповича» та на присадибних пасіках Одеської, Миколаївської та Вінницької областей були визначена ефективність згодовування бджолам разом з цукровим сиропом суспензії мікроводорості «Жива хлорела» у різних концентраціях, що дозволили суттєво продовжити термін життя медоносних бджіл до 20%.

Мета досліджень. Вивчити різні способи та методи напування бджіл залежно від різних концентрацій розчинів, як еколого-технологічний прийом для підвищення їх продуктивності.

Матеріал та методика.Дослідження проводилися в природних умовах на пасіці лабораторії технологічних та спеціальних заходів профілактики хвороб бджіл ННЦ «Інститут бджільництва імені П.І. Прокоповича». Тривалість досліду з 8.04. по 27.05 2019 р. Кількість бджолиних сімей в досліді – 22.

Для напування бджіл використовувалася суспензія мікроводорості «Жива хлорела» в 4-х концентраціях (10, 20, 50 і 100%), водного розчину солі (0,1%), меду (1%). Контролем була – чиста водопровідна вода. Розчини бджоли отримували через напувалки весною – в період інтенсивного вирощування в бджолиних сім’ях розплоду та підвищеної потреби в білковому і вуглеводному кормі, воді, мінеральних речовинах тощо.

Облік випитих розчинів проводився кожні два-три дні. Досліджувані речовини поповнювалися відразу після їх використання. Банки з досліджуваними рідинами з вакуумними напувалками розміщували поряд на одному обліковому майданчику. За кожним з варіантів підсумовувалась кількість випитої бджолами розчинів. Дані оброблені статистично.

Схема досліду напування бджіл наступна:

Варіант 1. Водний розчин хлорели, 10% концентрація (900 мл води +100 мл вихідної суспензії) – 1 л;

Варіант 2. Водний розчин хлорели, 20% концентрація (800 мл води +200 мл вихідної суспензії) – 1 л;

Варіант 3. Водний розчин хлорели, 50% концентрація (500 мл води +500 мл вихідної суспензії) – 1 л;

Варіант 4. Водний розчин хлорели, 100% концентрація (вихідна суспензія) – 1 л;

Варіант 5. Водопровідна вода з сіллю (0,1%) (0,1 г на 100 мл або 1 г на 1000 мл) – 1 л;

Варіант 5. Водопровідна вода з медом (1%) (1 г на 100 мл або 10 г на 1000 мл) – 1 л;

Варіант 6. Водопровідна вода (1 л) (контроль).

Хлорела у бджільництві

Ефективність для бджіл використання «Живої хлорели» підтверджена науковими дослідженнями! Відмічена значна ефективність застосування суспензії «Жива Хлорела» на медоносних бджолах. Досліди були проведені за природних умов на пасіці лабораторії технологічних та спеціальних заходів профілактики хвороб бджіл ННЦ «Інститут бджільництва імені П.І. Прокоповича» та на кафедрі технології виробництва і переробки продукції тваринництва факультету ветеринарної медицини та біотехнологій Одеського державного аграрного університету.

Як показали результати досліджень, проведених в лабораторії технологічних та спеціальних заходів профілактики хвороб бджіл ННЦ «Інститут бджільництва імені П.І. Прокоповича», дворазове згодовування бджолам, ізольованим в садки, за лабораторних умов суспензії «Живої хлорели» з цукровим сиропом в концентраціях 1-10% дозволяє збільшити тривалість життя бджіл на 14-20%.

Результати досліджень, проведених на кафедрі технології виробництва і переробки продукції тваринництва факультету ветеринарної медицини та біотехнологій Одеського державного аграрного університету, з визначення впливу згодовування суспензії хлорели на бджолині сім'ї свідчать про збільшення (на 12-15%) їх продуктивності за кількістю вирощеного розплоду та за медопродуктивністю порівняно з контролем (сім'ями без згодовування хлорели).

Отримані результати досліджень дозволяють нам рекомендувати «Живу хлорелу» для:

  1. Прискорення нарощування сили бджолиних сімей, особливо за відсутності чи обмеженого надходження природного пилку з пилконосів.
  2. Підвищення продуктивності бджолиних сімей, а саме для збільшення кількості вирощеного розплоду та медопродуктивності.
  3. Збільшення стійкості бджолиних сімей до інфекційних хвороб та негативних зовнішніх чинників, зокрема до отруєння бджіл токсичними хімічними речовинами, в першу чергу – пестицидами.
  4. Виведення токсичних речовин з організму бджіл.
  5. Покращення загального стану бджолиної сім`ї по льотній активності бджіл.
  6. Забезпечення виробництва екологічно-чистої та якісної продукції бджільництва.
  7. Збільшення тривалості життя бджіл на 14-20%.

Тому для подальшого вивчення впливу мікроводорості хлорели на організм бджоли були продовженні досліди.

Встановлено, що всі із досліджених концентрацій хлорели є привабливими для бджіл ранньою весною у період активного розмноження бджіл і потреби в білковому кормі, особливо за умови недостатнього його надходження з природних пилконосів, обумовлених погодними умовами чи іншими чинниками. З 8.04. до 12.04. бджолами було використано води з хлорелою залежно від варіанту досліду більше в 1,24 – 3,40 рази порівняно з чистою водопровідною водою. За результатами видно, що краще бджоли використовували для напування суспензію хлорели 50%-ої концентрації, що було більше на 2,55-3,40 рази більше порівняно з чистою водою чи розчином меду – на 1,48-1,60 разів. Саме в цей період у бджіл найбільша потреба також у розчині солі – 5,00-6,50 рази порівняно з контролем. Згодом, з початком масового цвітіння нектаро- та пилконосів, бджоли починають використовувати природні джерела пилку і нектару і зменшують використання хлорели – її бджоли використовують в кількості, що відповідає звичайній воді. В радіусі продуктивного льоту бджіл з пасіки, на якій проводились досліди, присутніми були такі пилко- та нектароноси: береза (період цвітіння: квітень-травень); верба (період цвітіння: квітень); форзиція плакуча (період цвітіння: квітень-травень); фіалка запашна (період цвітіння: квітень-травень); кульбаба лікарська (період цвітіння: квітень-травень); каштан (період цвітіння: травень) тощо. Однак погодні умови під час проведення досліду часто були несприятливими для активної льотної діяльності бджіл.

Ветеринарний стан піддослідних бджолиних сімей був задовільним до-, під час проведення досліду та після нього – не спостерігалось загострення нозематозу, аскосферозу та жодного із гнильців.

Жива Хлорела

Висновки.

Одним із основних чинників ефективного ведення та розвитку бджільництва є утримання благополучних пасік. Проте застосування різноманітних лікарських препаратів хімічного походження призводить також до забруднення продукції бджільництва.

Результати досліду за природних умов на бджолиних сім'ях з визначення привабливості для бджіл згодовування водної суспензії хлорели в 4-х концентраціях (10, 20, 50 і 100%) через напувалки весною порівняно з контролем (чистою водою з міської водопровідної мережі) показали, що всі із досліджених концентрацій хлорели є привабливими для бджіл ранньою весною у період активного розмноження бджіл і потреби в білковому кормі, особливо за умови слабкого його надходження з природних пилконосів, обумовлених погодними умовами чи іншими чинниками. Ранньою весною до початку активного цвітіння пилконосів бджолами було випито води з хлорелою залежно від варіанту досліду 124-340%, що більше в 1,24 – 3,4 рази порівняно з чистою водою з міської водопровідної мережі (контроль – 100%). При цьому кращі результати показало згодовування суспензії хлорели в 50% концентрації (255-340%) порівняно з контролем. Рекомендовано напування бджіл водною суспензією мікроводорості «Жива хлорела» в 50%-й концентрації через напувалки весною у період активного розмноження бджіл і потреби в білковому кормі, особливо за умови недостатнього його надходження з природних пилконосів, обумовлених погодними умовами чи іншими чинниками.

Рекомендується наявність суспензії хлорели в поїлках протягом всього літнього періоду та медозбору для збільшення яйцевідкладання матками, покращення імунітету бджіл та підвищення продуктивності.

Напувалки

Спосіб застосування: згодовувати бджолам суспензію хлорели необхідно в наступних пропорціях: 0,2-0,3 л суспензії хлорели на 0,7 – 0,8 л цукрового сиропу (1:1,5-2) на одну сім’ю після весняного обльоту бджіл та в травні перед початком першого медозбору. Згодовувати бджолам хлорелу доцільно також через напувалки після весняного обльоту бджіл та в першій половині літа в умовах дефіциту білкового корму. Окрім того, рекомендується наявність суспензії хлорели в поїлках протягом всього літнього періоду та медозбору (пропорція: 1 л суспензії хлорели на 1 л води).

Не є лікарським засобом, але має яскраво виражений оздоровчий ефект!


Автор

Комментарии

Ще одна публікації щодо досліджень використання мікроводорості хлорела в бджільництві. Досліджувалась привабливість води з різними концентраціями хлорелли. Бджоли обирали з декількох варіантів яка вода їм краще приходилась до смаку. Цікавого читання, якщо ви побачите раціональне зерно в даному дослідженні – обов’язково поділіться даною інформацією з колегами. Экология зараз не на найвищому рівні, в тому числі і для бджіл, тож природні добавки є актуальні.

Ответить
Последние обновления

Авторизация

Регистрация