Людина — істота з теплою кров'ю, а це значить, що її тіло підтримує відносно постійну температуру незалежно від умов. З усім тим, це не завжди так. У деяких ситуаціях температура людського тіла підвищується, наприклад, коли у нас жар, а в інших знижується. Якщо відбулося падіння нижче певного порогу, мова йде про переохолодження, стан, який може загрожувати життю і здоров'ю.
Охолодження
Симптом легкого переохолодження, яке трапляється майже з усіма, — озноб. З іншого боку, занадто довге перебування у дворі взимку, невідповідний до погодних умов одяг або різке падіння температури призводять до замерзання і, як правило, до застуди. При тривалому перебуванні в місцях з низькими температурами тіло може занадто швидко остигати. Коли внутрішня температура тіла опускається нижче 35˚C, відбувається переохолодження. Часто причиною стає недостатньо теплий одяг.
Найбільш схильні до переохолодження діти, люди похилого віку та особи, що знаходяться в стані алкогольного сп'яніння. Всупереч поширеній думці, спирт не зігріває, а навпаки, охолоджує організм. Як тільки він потрапляє в кровотік, то змушує кровоносні судини розширюватися, втрачаючи більше тепла і знижуючи температуру тіла.
Види переохолодження розрізняють за діапазонами температури:
Легке (32 ... 35˚C)— захисні механізми організму, відповідальні за тремор м'язів, незалежно від людини, почнуть працювати, периферичні кровоносні судини звужуються (тим самим обмежуючи втрату тепла), дихання і частота серцевих скорочень частішають.
Помірне (28 ... 32˚C)— дають збій захисні механізми організму, в результаті зникає м'язовий тремор, сповільнюється дихання і пульс, розширюються периферичні судини, порушується свідомість.
Важке (нижче 28˚C) — втрата свідомості, непомітне дихання, повільне і нерегулярне серцебиття. При температурі нижче 24˚C найчастіше виникає зупинка роботи серцево-судинної системи та дихання.
Перша допомога при переохолодженні
Перший симптом охолодження тіла — озноб. Це ще не переохолодження, а перший сигнал до того, що потрібно знайти тепле місце, одягнутися (або переодягнутися), випити гарячий напій або з'їсти солодку їжу. Гарячий чай є одним з найбільш ефективних методів запобігання переохолодженню.
Коли посмикування м'язів, слабкість і запаморочення поєднуються з ознобом, холодними руками та ногами, можна запідозрити легке переохолодження. У цій ситуації людина може швидко виправити ситуацію. Потрібно піти туди, де йому допоможуть, або зателефонувати, спробувати зігрітися (сховатися від вітру, дощу, зняти мокрий одяг, сховатися під ковдрами, розвести багаття і т. і.).
Важливо! Надаючи першу допомогу застудженій або переохолодженій людині, перш за все, слід вивести її з холодного середовища і поступово, повільно зігріти. Якщо потерпілий мокрий, негайно потрібно зняти сирий одяг, якщо можливо, висушити його шкіру, і закутати в вовняну тканину (в'язаний светр і шкарпетки, плед, ковдру).
У деяких випадках переохолодження може захистити мозок і життєво важливі органи. Зниження внутрішньої температури зменшує потребу організму в кисні приблизно на 6% на кожен 1˚C. При 28˚C вона падає приблизно на 50%, а при 22˚C — на 75%. При 18˚C мозок здатний переносити зупинку серця в 10 разів довшу, ніж при свідченні градусника біля позначки 37˚C.
Обмороження
Це локальне ушкодження шкіри або внутрішніх органів в результаті низької температури. Під його впливом судини починають звужуватися. Кровотік повністю відключається, якщо вчасно не перервати дію морозу. Він змушує воду всередині тканин замерзати й утворювати крихітні кристали льоду, які руйнують клітини.
Важливо! Обмороження також може статися при температурі вище 0˚C, особливо у вологу і вітряну погоду. Найбільшому впливу піддаються уразливі частини тіла: щоки, підборіддя, ніс, вуха, пальці рук і ніг. Саме їх слід максимально щільно захищати від вітру і морозу.
Навіть захищена одягом шкіра може бути обморожена. Це найбільш часта травма. При ранньому виявленні можна запобігти необоротному ушкодженню. В іншому випадку відбувається остаточна загибель тканин, людину може врятувати тільки своєчасна ампутація.
Поверхневе обмороження вражає шкіру, а м'язова тканина під нею залишається м'якою. Шкірний покрив здається білим, восковим або сірувато-жовтим, одночасно він є холодним і занімілим.
Якщо стан прогресує до глибокого обмороження, уражаються всі шари шкіри, і результат, ймовірно, буде більш небезпечним. Шкіра повністю німіє, можуть утворюватися пухирі, і в кінцевому підсумку шкірна тканина відмирає і стає чорною.
Стадія обмороження залежить від температури, тривалості її впливу та площі поверхні тіла, яка підлягає впливу холоду. Слід завжди звертатися до лікаря при обмороженнях вище 2 ступені.
Є чотири ступені обмороження:
1. 1-й ступінь — тимчасові порушення кровообігу в замерзлій ділянці тіла. Вони стосуються тільки поверхневих шарів епідермісу, проявляють себе болем, почервонінням або блідістю шкіри, поколюванням і невеликим набряком. Це оборотний процес, і після лікування він не залишає постійних змін.
2. 2-й ступінь — ураження нижніх шарів епідермісу, що виявляється бульбашками, заповненими серозною рідиною кривавого кольору.
3. 3-й ступінь — ураження епідермісу, дерми, а іноді й глибших тканин. У разі обмороження пальців ніг слід дотримуватися особливої обережності при знятті взуття. Пам'ятайте, що краще за все повністю розстебнути чоботи чи кросівки, а потім повільно витягнути з них стопи.
4. 4-я ступінь — некроз всієї частини тіла (наприклад, пальця). Також можуть бути порушені кістки. У разі такого сильного обмороження дуже часто виникають важкі бактеріальні інфекції.
Гіпотермія
Даний хворобливий стан виникає, коли внутрішня температура тіла опускається нижче 35˚C. Це найчастіше пов'язано з впливом сильного холоду, але також може виникати при вищих температурах, якщо людина замерзає від дощу або під час занурення в воду.
Сильне тремтіння, є однією з перших ознак переохолодження, і допомагає зберігати тепло тіла. Але в міру прогресування гіпотермії озноб змінюється сонливістю або виснаженням, сплутаністю свідомості, поверхневим диханням, нерегулярним серцебиттям, невиразною мовою, втратою координації та, в кінцевому підсумку, людина втрачає свідомість і вмирає.
Іноді при цьому відбувається парадоксальне роздягання, вкрай рідкісний симптом переохолодження. Жертва роздягається, а не закутується. Дослідники вважають, що в прикінцевій агонії переохолодження постраждалі можуть відчувати, що вони перегріваються через приплив теплої крові до кінцівок.
Зимові поїздки на природу (до лісу чи в гори)
Для зимової подорожі в гори варто взяти: термос з гарячим чаєм, запасні рукавички та шапку, додатковий светр або флісову кофту, солодкі батончики, тонку ковдру з фольги, аптечку першої допомоги, ліхтарик, запальничку або сірники, телефон (для виклику допомоги SIM-карта не потрібна, має бути тільки сам апарат з зарядженим акумулятором).
Плануючи зимову подорож, потрібно пам'ятати кілька основних правил:
1. Носіть термобілизну з флісу або пуху. Насправді ізолятором є не сама тканина, а повітря, укладене в ній або між шарами.
2. Одягайтеся пошарово. Якщо светр, пара шкарпеток або інший предмет одягу намокнуть, ви можете швидко їх зняти та при цьому будете захищені.
3. Сухий одяг захищає від холоду набагато ефективніше, ніж волога. Тому, особливо в разі фізичної активності, він повинний бути таким, щоб зігрівати, але не дозволяти людині потіти.
4. Одягніть трикотажні рукавички або рукавиці. Тканинні або напіврукавички можуть бути зручні для використання смартфона або демонстрації нігтів, але пальці — одна з перших частин тіла, які відчувають холод. Бажано взяти з собою запасну пару. Рукавиці будуть найкращим захистом від холоду.
5. Зимові чоботи повинні бути трохи більшого розміру (приблизно на 1 см), ніж потрібно.
6. Одягайте теплі шкарпетки й черевики, які залишаться сухими. Мокрі шкарпетки особливо небезпечні та можуть викликати стан, званий траншейною стопою, який призводить до поганого кровообігу, розкладання тканин, інфекцій і навіть ампутації. Вологе взуття та/або шкарпетки абсолютно не захищають від холоду. Два тонких носки зігрівають краще, ніж один товстий.
7. При шнурівці взуття потрібно залишити невелику слабину. Це сприяє тому, що водяна пара видаляється при ходьбі.
8. Особливо схильні до обморожень вуха, ніс та щоки. Використання кремів, мазі або лосьйонів для лиця не врятують від впливу морозу. Оптимальний захист шкіри забезпечується прикриттям відкритих ділянок (наприклад, шарфом, високим коміром светра, носовою хусткою).
9. Одягніть зручну шапку, що закриває щоки й верхівку черепу. Це захистить вушні раковини та допоможе зберегти тепло голови.
10. Перед виходом на тривалу прогулянку в необжиті місця обов'язково ознайомитись з прогнозом погоди.
Не ігноруйте симптоми, ніж раніше почнеться лікування, тим краще
Виберіться з холоду в теплий притулок. Рекомендується швидко зігрітися, використовуючи ковдри або грілку, але тільки якщо можна добре контролювати температуру і вона може відключатися автоматично.
Якщо потрібно використовувати воду, щоб зігріти уражену ділянку, використовуйте рідину кімнатної температури або злегка теплу, щоб м'яко відігріти частини тіла, які тривалий час піддавалися впливу холоду.
Не використовуйте гарячу воду. Попросіть кого-небудь перевірити її температуру, перш ніж занурювати в рідину обморожене місце. Тіло буде погано відчувати жар, і потерпілий може отримати опік поверх обмороження. Багато водонагрівачів гріють воду з температурою, яка може викликати опік третього ступеня менш ніж за 3 секунди.
Не тріть шкіру пригорщами снігу. Не масажуйте обморожені ділянки із зусиллям, оскільки надмірна стимуляція може посилити пошкодження.
Слід звернутися за медичною допомогою, якщо на шкірі з'являються застосує необхідні заходи для збереження хворої частини тіла.
Поважайте холод і знайте, як небезпечно довго перебувати взимку на подвір’ї. Наскільки на вулиці холодно для людини, залежить від трьох чинників. Перші два і найпростіші — це температура навколишнього середовища і швидкість вітру. Те, як поєднання морозу і повітряного потоку впливає на відкриту шкіру, називається охолодження вітром. Третій фактор — вода. Якщо шкіра волога, при низьких температурах вона швидко замерзне.
Підготовка будинку і сім'ї до аномальних морозів
У холодну погоду жителі холодних регіонів можуть захищати себе, членів сім'ї та своїх тварин від морозу, нагріваючи приміщення. Тому медики й пожежники попереджають про небезпеку використання камінів і печі. Відкритий вогонь при поганій тязі димоходів може виділяти чад, смертельний окис вуглецю.
Після оповіщення про надзвичайну ситуацію, слід переглянути й оновити сімейний план дій, уважно поставитися до потреб немовлят і людей похилого віку. При цьому поповнюються запаси предметів першої необхідності, включаючи ліки, продукти, радіо на батарейках, свічки та ліхтарики.
Важливо мати в будинку додаткові ковдри. Рекомендується очистити ринви, усунути протікання в даху і зрізати гілки дерев, які можуть впасти на дроти, будинок або іншу будову під час хуртовини або шторму.
Перевіряють членів сім'ї та сусідів, які є людьми похилого віку або мають особливі потреби. Переміщують кішок і собак з вулиці в приміщення (будинок, сарай або закритий вольєр поза стихії). Таким же чином потрібно подбати про худобу і птицю.
Вносять в будинок достатній запас палива для печі (дрова, вугілля, торф). Зливають воду з вуличних систем поливу, залишаючи крани відкритими. Потрібно тримати під рукою вогнегасники. Слід переконатися, що всі в будинку знають, як ними користуватися.
Забороняється приносити в будинок нагрівальні прилади, призначені для використання на відкритому повітрі, такі як барбекю та інше садово-кухонне обладнання або пристрої для спалювання (мангали, печі-буржуйки).
За кермом машини взимку
Однією з багатьох причин смертей взимку є неправильна підготовка автомобіля до холодного сезону і незнання того, як діяти в разі зупинки транспортного засобу під час подорожі.
Щоб їзда в морози була безпечною, слід перевірити наступні елементи автомобіля:
• акумулятор;
• охолоджувальну рідину;
• двірники та рідину для омивача вітрового скла;
• систему запалювання, термостат;
• освітлення салону автомобіля і фари;
• аварійне освітлення;
• систему витяжки;
• роботу опалення;
• гальма;
• дефростер;
• рівень технічної оливи (при необхідності замінити на зимовий варіант).
Під час зимової надзвичайної негоди слід перебувати в будинку і виходити з нього тільки в разі крайньої потреби. Якщо вам необхідно водити машину: подорожуйте у світлий час доби, не потрібно їздити поодинці, тримайте інших людей в курсі своїх намірів і розкладу, залишайтеся на основних шосе та уникайте сільських доріг.
Повідомте кому-небудь про ваш пункт призначення, маршрут і час прибуття. Якщо машина раптом застрягне в дорозі, допомога може бути відправлена по маршруту, який був заздалегідь обговорений.
Ретельно плануйте далекі поїздки. Запасіть в багажнику шкребок для льоду і лопату для прибирання снігу. Взимку завжди повинна залишатися заповненою хоча б половина місткості паливного бака. Слухайте радіоповідомлення про поточні дорожні умови. Подорожуйте вдень і, якщо можливо, хоча б з однією людиною.
«Перевзуйте» машину в зимову гуму і переконайтеся, що у неї правильний протектор. Універсальні радіальні шини зазвичай підходять для більшості зимових умов. Але, наприклад, умови крайньої Півночі, вимагають використання шин з ланцюгами або глибокими шипами.
Під час сніжної бурі краще користуватися громадським транспортом. Носити багатошаровий, злегка приталений, теплий одяг. Для більш тривалих подорожей приготуйте високоенергетичні сухі продукти, термоси з гарячою кавою або чаєм та декілька пляшок води.
У зимовій машині потрібно мати:
• миготливий переносний ліхтар із запасними батареями;
• аптечку і необхідні ліки;
• продовольчі пайки;
• радіо на батарейках;
• спальний мішок або ковдру;
• рукавиці, шапку, шарф;
• поліетиленові пакети (для санітарних цілей);
• 2-3 пачки кам'яної солі;
• підручні інструменти: плоскогубці, розвідний ключ, викрутку, невелику лопатку-шпатель;
• кабелі запуску двигуна;
• ланцюги або залізні мережі проти ковзання;
• тканину яскравого кольору для використання у якості сигнального прапора;
• дорожню карту.
Якщо водій і пасажири застрягли на зимовій трасі, не варто шукати допомоги самостійно, залишайтеся в машині. Якщо шосе занесене заметами й порожнє, прикріпіть яскраву тканину на антену або дах автомобіля так, щоб її могли побачити здалеку рятувальники.
Потрібно сховатися під ковдрою і кожні 10 хвилин запускати двигун, включаючи опалення та зовнішнє освітлення автомобіля (щоб уникнути отруєння важливо переконатися, що у вихлопній трубі немає снігу та для вентиляції відкрити вікно). Час від часу бажано виконувати легкі вправи для підтримки кровообігу, плескати в долоні, махати руками.
Не потрібно залишатися занадто довго в одній позиції. Якщо в машині знаходиться більше однієї людини, лягайте спати по черзі, уникайте надмірних або непотрібних зусиль, а ще слід сісти поруч і обійнятися з сусідом, щоб зігрітися.
Люди часто недооцінюють ризики. Холод — це серйозна небезпека, яка може привести до ампутації, тому краще все передбачити, і захистити себе та близьких від подібних ситуацій.
Пока нет комментариев. Будьте первым!