Беладона: корисні властивості

Беладона, або красавка звичайна, – це багаторічник, що таїть у собі масу протиріч. З одного боку, рослина має величезну кількість цілющих властивостей. З іншого боку, беладона дуже отруйна. Причому, не тільки ягідки, а абсолютно всі частини рослини. Тому, перш, ніж приступити до заготовок беладони звичайної, а тим більше почати нею лікуватися, добре подумайте і вивчіть всю можливу інформацію. Консультація з лікарем буде теж дуже до речі. 

В чому ж переваги беладони і чому її використовує в якості ліків від багатьох хвороб як народна, так і офіційна медицина? 

Беладона звичайна містить у своїх ягодах, листі, кореневищі і стеблах величезну кількість алкалоїду атропіну, який досить різнобічно впливає на людський організм, а саме:

• Знімає біль (тому його часто використовують як природний анальгетик). 

• Впливає на діяльність нервової системи. 

• Пригнічує м'язові спазми. 

• Збуджує. 

• Стимулює. 

Ліки, приготовані на основі беладони, знижують ступінь прояву болю в дихальних шляхах, жовчному міхурі, кишечнику, пригнічують роботу потових залоз, зменшують вироблення окремих гормонів. Але якщо переборщити з дозою природного зілля, є небезпека прискореного серцебиття, збудження, занепокоєння і судом. Іноді навіть траплялися параліч або тотальна зупинка дихання через передозування беладоною при прийомі всередину. 

Показання до застосування. 

ШКТ. Беладону звичайну використовують для лікування хвороб шлунково-кишкового тракту. Її застосовують як у якості самостійних ліків, так і комплексно з іншими травами при таких недугах: виразка дванадцятипалої кишки, виразка шлунка, камені в жовчному міхурі і сечоводі. 

Офтальмологія:

• Беладона допомагає при запаленнях склери ока, райдужної оболонки ока і циліарного тіла очного яблука. 

• Крапельки з екстрактом беладони звичайної застосовують для того, щоб розширити зіницю і полегшити діагностику захворювання. 

• При лікуванні ячменю і гострого кон'юнктивіту рослина теж виявляється хорошим помічником. 

Беладона протипоказана при глаукомі. 

Серцеві захворювання. Позитивний ефект від прийому помітний і при проблемах з серцем (брадикардія, стенокардія, гіпертонічний криз). 

ЛОР. Якщо вас турбують нав'язливі пульсуючі болі у вусі або під час сухого кашлю мучать спазми, згадайте про лікарські властивості беладони. 

Гінекологія. Від частих припливів жару у жінок в період менопаузи рятує беладона звичайна. 

Також беладону застосовують при сонячних ударах, опіках першого ступеня, гикавці, ниркових і печінковихколіках, головних болях, геморої, грижі, епілепсії. 

Головне пам'ятати, що в жодному разі не можна вживатицю рослину дуже довго. Бо компоненти, що входять до їїскладу, можуть викликати перезбудження, привести до розладу сну або ж слабкості. 

Заготівля сировини. 

В лікарських цілях збирають лише листя беладони. Це роблять з червня по серпень, поки рослина квітне. Перш, ніж приступити до збору цілющих листочків, запасіться рукавичками. В процесі контролюйте себе і не торкайтеся руками до обличчя, а особливо бережіть очі і губи. Є дуже висока небезпека отруєння. Листочки можна встигнути зібрати від двох до п'яти разів за всю літню пору. Сушити їх треба у спеціальних сушарках (вогневих, повітряних). Якщо все зробити правильно, листя збереже зелений колір, а головне – дуже цінні алкалоїди.

Способи застосування беладони.

Є величезна кількість фармацевтичних ліків, до складу яких входить беладона. Їх випускають в абсолютно різних формах (гранули, таблетки, свічки). 

Народні рецепти пропонують використовувати рослину у вигляді свіжого соку або порошку. Головне – чітко дотримуватися дозування: 

• Порошок з листків беладонни звичайної: приблизно по 0,01–0,02 г, двічі-тричі на добу (це буквально трошки, на кінчику ножа). 

• Свіжий сік рослини: не більше, ніж по 5-7 крапель двічі на добу. 

Ознаки отруєння беладоною звичайною.

Отруєння може бути легкої і важкої форми, а також іноді прийом ліків призводить до специфічних ускладнень. Розглянемо всі випадки. 

Сигналами легкого отруєння буде відчуття сухості і печіння в ротовій порожнині і глотці, стане важко ковтати, биття серця почастішає, голос буде звучати сипло, зіниці розширяться і перестануть реагувати на джерело світла. Шкіра може почервоніти. Іноді трапляються галюцинації. Один або кілька ознак виявляються буквально за 15 хвилин. 

Важке отруєння тягне за собою абсолютну дезорієнтацію в просторі, миттєво підвищується температура тіла, з'являється задишка, слизові оболонки синіють, пульс слабшає, тиск падає. Не виключено паралічу дихального центру, який веде до смертельного результату. 

Серед специфічних ускладнень виділяють набряки в зоні обличчя, гомілок і передпліч.