Чи існують павуки з крилами?

Всі ми часто і повсюди маємо справу з навколишнім середовищем і живою природою, зокрема. Рослини і тварини в тій чи іншій мірі присутні в нашому житті кожен день. І це не завжди тільки милі маленькі пухнасті друзі і приємні квіти. Досить часто нам доводиться мати справу з менш приємними особинами, яких мало хто може спокійно терпіти. Ймовірно, всі вже здогадалися, що мова піде про комах і про їх дрібні неприємні лапки. А зокрема, про павуків, так як останнім часом виникають досить цікаві питання про будову їх тіла.

Вже досить давно то тут, то там постійно з'являється інформація про те, що на нашій планеті є крилаті павуки. Це дуже цікавий факт, адже уявити павука з крилами не так-то просто. А тим більше, побачити, як саме працює його механізм крила. Чи варто наївно довіряти даній інформації?

Можна довіритися чуткам, але краще перевірити все і провести власне дослідження. Дана стаття якраз буде присвячена розбору цієї теми. І, якщо вам цікаво дізнатися, як насправді йдуть справи з крилами павуків, то обов'язково переходьте до читання матеріалу, представленого нижче.

Спершу - дослідження

Павуки виду Селенопс - це павуки, які вміють літати. Але як вони це роблять?

Селенопси самі по собі досить значних розмірів, довжина їхнього тіла може доходити навіть до кількох сантиметрів. А їх звичне і зручне середовище проживання - це найвищі шаритропічних лісів у Південній Америці. Їх звичний спосіб життя включає в себе полювання на інших маленьких комах, та й самі селенопси дуже часто страждають від нападок ворогів більших розмірів. У тому, і в іншому випадку даному виду павуків потрібно було придбати хоча б однією перевагою. І цією перевагою стала швидкість. Селенопси можуть надзвичайно швидко пересуватися по гілках, але бігати лише по одному дереву - не особливо вдала комбінація. В ході еволюції цей підвид павуків навчився літати. Але, що дивно, в будові їх тіла немає навіть натяку на крила. Як же їм вдається переміщатися по повітрю між деревами і досить точно приземлятися на потрібне місце? Річ у тому, що селенопси просто добре вміють планерувати повітряними потоками і управляти своїм місцем розташування за допомогою передніх лапок. Це не тільки дарує велику перевагу в полюванні за їжею і при атаці ворога, навіть в спокійній ситуації набагато простіше і менш енергозатратно пролетіти кілька метрів, ніж пересуватися перебіжками.

Щоб зрозуміти таку просту істину про селенопсів, людству треба було докласти чимало зусиль, які в більшості своїй пішли на проведення спостережень за поведінкою павуків і досліджень на основі отриманої інформації.

Один з професорів університету досить сильно зацікавився даною темою і вирішив, що необхідно подивитися за павуками, щоб зрозуміти, як вони так вдало виживають в суворих тропічних лісах, маючи стільки ворогів і стільки перевірених потенційних жертв. Досліди, які проводилися професором і його командою полягали в наступному: брали павука, дерлися з ним на верхівку високого дерева і просто викидали членистоногого з коробки. Опісля залишалося лише спостерігати.

В ході дослідження було помічено, що більше дев'яноста відсотків павуків замість того, щоб мертвим вантажем падати вниз (адже крил у них немає), починали повільно планерувати і спускатися. При цьому практично кожен селенопс блискавично брав ситуацію під контроль: перевертався черевцем донизу, розкидав лапки і міг спокійно «летіти» не менше п'яти метрів. Дуже цікаво, що приземлялися павуки на те ж дерево, з якого починався їх вимушений політ.

Було і таке, що після скидання членистоногі не відразу знаходили потрібний курс або ж спочатку планерували вірно, але пізніше трохи збивалися. Але навіть в подібних випадках павуки досить швидко могли адаптуватися до сформованих умов, і, за допомогою передніх лапок, виходили на потрібний курс.

Приземляються селенопси досить граційно і легко. Мабуть, через їх маленьку вагу і невелике прискорення, це не приносить їм ніяких негативних наслідків. Тим більше, якщо вони постійно користуються цією своєю здатністю.

Подібні дослідження надзвичайно важливі для розуміння того, як живуть і пристосовуються різні тварини до життя в певних умовах.

Навіщо павукам вміння літати?

Павуки - це істоти, які переважно проживають на деревах, або лазять по землі. Але вони постійно намагаються освоїти нові способи пересування і знайти переваги перед іншими членистоногими та іншими тваринами. І одним з найбільш вигідних і несподіваних варіантів є освоєння повітряного простору і можливості літати.

Згідно судженням дослідників, пристосування селенопсів до такого типу пересування стало наслідком того, що у них значна кількість ворогів, які швидко бігають, повзають або літають. В умовах переваги ворогуючих організмів, цей вид павуків мав пристосуватися і знайти вихід, щоб вижити. Здавалося б, якщо селенопсам не шкодить падіння з декілька метрової висоти, то чому б просто не падати як камінчик на землю? Навіщо винаходити такий складний механізм пересування? Річ у тому, що, потрапивши на землю, селенопс втрачає свою перевагу до швидкої і непередбачуваної зміни положення. Тим більше, що внизу павука можуть очікувати інші вороги, а приземлившись на теж дерево, тільки трохи нижче, можна уникнути сумної долі.

Дослідження, яке було направлено на вивчення польоту павуків, з'ясувало також інші цікаві риси, притаманні цим членистоногим. Наприклад, використовуючи знання про те, що вони прекрасно управляють польотом і вельми точно вибирають безпечну точку посадки, можна судити про їх сильний зір і адаптовані очі. Більш докладні дослідження ізсуміжної теми дозволять дізнатися які механізми задіюються при орієнтації павука в просторі, а також за якими критеріями здійснюється вибір точки приземлення. Але не тільки селенопси намагаються активно освоїти і використовувати повітря для свого пересування.

Є й інші види цих членистоногих, які щосили намагаються задіяти різні доступні їм механізми. Наприклад, деякі види павуків випускають павутину особливого виду, яка допомагає їм планерувати між повітряних шарів і потоків. Така павутинка використовується і для інших цілей. Одним з найважливіших завдань павутинної кулі є розселення і розведення дитинчат членистоногого для поширення на великі відстані. Дуже цікавим є положення павуків в тих моментах, коли їх павутинна куля опускається на водойму. Для управління «плавальним засобом» вони починають приймати різноманітні пози, а також можуть опустити невелику павутинку в воду для обважнення, щоб не набирати велику швидкість.

Таким чином, селенопси і інші підвиди павуків освоїли вміння літати і навчилися використовувати цю здатність для отримання переваги над іншими тваринами. Крім цього, використання повітряного простору допомагає даними членистоногих вирішувати інші проблеми, як, наприклад, розселення та вивчення нових територій.

Які безкрилі тварини, крім павуків, вміють літати?

На перший погляд здається, що павуки-селенопси - це винахідники і єдині користувачі технології пересування за допомогою планерування повітряними масами. Але це зовсім не так, є безліч представників інших видів різних тварин, які також як і селенопси, не мають крил, але не боятися літати.

Дослідник повітряних пересувань павуків також займався наглядом і вивченням польотів інших комах. Так, трохи пізніше з'явилася інформація про літаючих мурах. Дані маленькі тварини проживають на територіях лісів Амазонки, їх техніка польотів дуже нагадує техніку павуків, вони також облітають дерево по спіралі і приземляються на кілька метрів нижче. Є ще вид змій, які починають свій політ стрибком і таким чином можуть планерувати і долати до ста метрів. У цьому їм дуже допомагає їх витягнута форма тіла.

Як можна побачити - не всім потрібні крила, щоб літати. Павуки-селенопси цьому правдиве підтвердження, а крім них ще мурахи і змії. Але, якщо немає спеціального пристосування для польотів, то обов'язково доведеться винаходити щось нове і використовувати свої переваги для здійснення мрії - пересування по повітрю.