1. /
  2. Статьи
  3. /
  4. Сад и Огород
  5. /
  6. Овощи
  7. /
  8. Динаміка вмісту гумусу в грунтах Одеської області

Динаміка вмісту гумусу в грунтах Одеської області

Содержание статьи
  1. Стан родючості ґрунтів України та прогноз його змін за умов сучасного землеробства
  2. Роль гумусу в ґрунті
  3. Суспензія Живої Хлорели- дієвий енергетичний матеріал

Стан родючості ґрунтів України та прогноз його змін за умов сучасного землеробства

Гумус або специфічна органічна речовинаінтегрований показник родючості ґрунту. За 100 років (1882-1981 pp.) вміст гумусу в ґрунтах України знизився на 0,97%, при цьому майже половину його (0,44%) втрачено за 1960-1970 pp., що співпадає з початком інтенсифікації землеробства. Фактичні витрати гумусу в староорних чорноземах України складають 20-30% початкового його запасу.

Прискорення темпів втрат гумусу за останні десятиліття можна пояснити багатьма причинами:

  • підсиленням мінералізації гумусу внаслідок інтенсифікації обробітку ґрунту;
  • необґрунтованим поглибленням орного шару;
  • частим відчуженням з поля нетоварної частини врожаю;
  • недостатнім надходженням у ґрунт післяжнивних решток та органічних добрив;
  • внесенням високих норм мінеральних добрив, незбалансованих за складом та низьких норм органічних добрив;
  • спалюванням стерні;
  • підсиленням процесів водної ерозії та дефляції;
  • зміною структури посівних площ у бік підвищення частки просапних культур тощо.

Стан родючості ґрунтів України

Зміни форм господарювання і власності на землю, що стали основним змістом перетворень в аграрному секторі України в останні роки, на жаль, негативно позначилися на родючості ґрунтів. Вони втратили значну частину гумусу, найродючіші у світі чорноземи перетворились у ґрунти із середнім рівнем родючості й продовжують погіршуватись. Інтенсифікація сільськогосподарського виробництва призводить до збільшення втрат гумусу по всіх ґрунтово-кліматичних зонах.

Ґрунти Одеської області дуже різноманітні, і вміст органічної речовини в кожному типі ґрунту відрізняється. Вміст гумусу пов’язаний з багатьма факторами. Роль гумусу в родючості ґрунтів важко переоцінити, адже від вмісту його в ґрунті

залежить стан забезпеченості рослин відповідними поживними елементами. Гумус є основним резервом накопичення у ґрунті азоту (97-99%), фосфору (60%), сірки (80%), значної частини кальцію, магнію та інших важливих елементів живлення. Від його загального вмісту залежать запаси основних поживних речовин. Запаси гумусу визначають агрофізичні властивості ґрунту, в т.ч. його щільність, вологоємність, агрегованість, протиерозійну стійкість, ефективність засобів хімізації.

Стабілізація та розширене відтворення запасів гумусу в ґрунтах є найбільш актуальною проблемою сучасного землеробства.

грунт

За високого вмісту гумусу ґрунти швидше набувають фізичної стиглості весною, знижаються витрати на обробіток ґрунту, бо мають низький питомий опір. Високогумусовані ґрунти мають понижену рівноважну щільність і тому менший питомий опір при обробітку, а значить, експлуатаційні витрати на них знижуються, створюються умови для мінімізації обробітку.

Роль гумусу в ґрунті

Роль гумусу в ґрунті

Від вмісту гумусу в ґрунті залежить стан забезпеченості рослин поживними елементами; теплові, водні, повітряні властивості ґрунту, його поглинальна здатність та біологічна активність. Тісно пов’язані з вмістом та запасами гумусу фізичні властивості ґрунтів, поліпшення їх структурного стану, водотривкості агрегатів, підвищення загальної пористості, найменшої вологоємності, діапазону активної вологи. Завдяки доброму структурному стану високогумусних ґрунтів в них утворюється сприятливий водно-повітряний режим.

Стан ґрунтів Одеської області за останні десятиріччя значно погіршився. Він виявляє себе у вигляді зростання ерозії ґрунтів, зниження вмісту гумусу, рослинних решток, рухомих форм макро- і мікроелементів, погіршення фізичних і фізико-хімічних властивостей ґрунту. Проблема органічної речовини ґрунту була і залишається на даний час у центрі уваги землеробів. І це не випадково, оскільки роль гумусу у ґрунті надзвичайно різноманітна. Він визначає різні біологічні, фізичні та фізико-хімічні властивості ґрунту.

Динаміка вмісту гумусу в ґрунтах за період з 2000 по 2016 роки (за тури обстежень VIII (2000-2006 рр.), IX (2006-2010 рр.), X (2010-2016 рр.

Проаналізувавши дослідження, виконані агрохімслужбою області за період в 2000 - 2016 роках , спостерігається збільшення вмісту гумусу у ґрунтах. Найбільш помітне збільшення органічної речовини ми бачимо в ґрунтах Ананьївського району – 1,2%, Ширяївського – 1,04% та Фрунзівського – 0,93%.

На теперішній час більшість господарств фактично припинили удобрення ґрунтів гноєм і перейшли на поверхневий і мілкий обробіток ґрунту, під який заробляють у ґрунт солому, стерню та інші післяжнивні рештки, що сприяє зменшенню мінералізації гумусу. Зниження інтенсивності обробітку і надходження післяжнивних решток сприяли стабілізації вмісту гумусу, що підтверджують дослідження 2000 – 2016 років (VIII – X тури). В останнє десятиріччя вміст гумусу у ґрунтах в більшості районів Одеської області, залишився практично на тому ж рівні. Але в деяких районах кількість гумусу в ґрунтах зменшується (з даних досліджень IX-X туру), а саме в Кілійському, Ренійському, Комінтернівському, Красноокнянському та Ренійському.

Середні втрати гумусу тепер щорічно становлять 0,01%. Зменшення втрат гумусу пояснюється зниженням запасів в ґрунті найбільш мобільної його частини, детриту. Найбільші втрати гумусу за період досліджень (табл.1) відбулися в зоні південного Степу в ґрунтах Кілійського - 0,41% та Ренійського – 0,24% районів, в зоні центрального Степу в ґрунтах Комінтернівського району – 0,22%. В інших районах області втрати гумусу незначні.

Причинами дегуміфікації ґрунтів є високий ступінь розораності території, в тому числі земель на схилах, що призводить до втрат родючого шару ґрунту і гумусу; висока насиченість сівозмін чистими парами і просапними культурами, під якими йде активна мінералізація органічної речовини ґрунту; майже повне припинення внесення органічних добрив, широке розповсюдження спалювання стерні, соломи.

Суспензія Живої Хлорели- дієвий енергетичний матеріал

Останні дослідження, які проведенні в Одеський державній сільськогосподарській дослідній станції Національної академії аграрних наук України (ОДСДС НААН), смт. Хлібодарське свідчать про те, що біотехнології дозволяють швидко отримувати натуральні біологічні добрива, наприклад, суспензію Живої Хлорели, які містять біологічно активні речовини і мікроелементи.

Основною перевагою біологічних добрив в порівнянні з традиційними добривами є їх доступна форма та збалансованість всіх елементів живлення, а також високий рівень гуміфікації органічної речовини.

Органічна речовина служить дієвим енергетичним матеріалом для ґрунтових мікроорганізмів, тому після їх внесення в ґрунті відбувається активізація азот фіксуючих та інших мікробіологічних процесів. Ці фактори позитивно впливають на ґрунт, покращують її фізико-механічні властивості, і як наслідок, при використанні біологічних добрив забезпечується ведення органічного та екологічного безпечного землеробства.

IMG_4508





33 1

Комментарии

Катя Мазур

Така сумна картина з нашим чорноземом не тільки в Одеський области, а по всій Україні, через те, що про грунт ніхто не дбав, головне - виростити більше врожаю, а яким чином - не важливо.

Ответить
Авторизируйтесь для того, чтобы оставить комментарий Войти