Найправильніша форелева ферма у Закарпатті

Форелева ферма у селі Колочава

По всьому Закарпаттю, і кого ми не питали про форель нам в унісон місцеві твердили “Кращої ніж у Володимира не куштували”, “Найправильніша форелева ферма у Закарпатті “Форелева ферма як вона має бути” ...

З іншого боку застерігали про те, що можемо і не потрапити, бо все тримається у зачиненому вигляді, і сторонні не допускаються до басейнів …

особливе ставлення до ніжної риби...

Дійшли висновку, що "Якщо хтось щось Робить, то про нього всі знають!" І про пана Володимира і Валентину- це стовідсоткова правда.

Шлях до форелевої садиби для нас виявився не простим.

Дорога, коли з'їхали з траси, місцями вщент розбита, і навіть, коли вже нарешті під вечір дісталися самої Колочави, до форелевої ферми мали ще діставатися грунтовкою вздовж гірської річки. На легковому авто більше як 10 км / на годину вже небезпечно. Колориту додають сільські красуні- корови, що постійно перегороджали дорогу....

У перший вечір господаря не знайшли вдома, мали повертатися наступного ранку.

Тож краще телефонувати заздалегіть і уточнювати. Господарі самі мешкають тут, але у справах доводиться від'їжджати. Зараз не сезон, а у пік, може і не бути місця. Теж краще уточнювати. Контакти у профілі Форелева Садиба.

Під проливним дощем і та сама дорога ставала ще веселішою.

На фермі, чи зараз вже правильніше сказати Форелевій садибі нас зустріла біля розведеного вогню господиня і одночасно шеф-кухар Валентина. Допоки чекали повернення господаря, зігріла запашною кавою, розповіла, що тут вони з Володимиром вже майже 10 років, самі переїхали з Вінничини.

Згодом повернувся господар. Виявилось, що Форелева садиба як сама ідея і реалізований проект є приватною власністю його найкращого друга з Вінниці. Дружба крізь роки і спільна справа у земельному господарстві. На Вінничині існує СФГ Володимир і Ко.

А сюди вони приїхали у середині 2010 року.

"Ми єдині іногородні у районі."

Як вас тут прийняли? Які були, чи є основні труднощі, пов'язані з цим?

Місцевими мірками "травля / не травля"- З хлібом і сіллю. Але вибору не мають. Бо це призначає "Диспетчер на небі". А так мусимо співіснувати: приймати- ми їх, а вони нас.

Я хочу бути правильним і чесним. І я стараюсь не те, що їх переламати, але трохи донести. Бо з чим стикаюся- люди не цінують, що мають. Їм важливий заробіток тут і зараз, а що буде завтра, не цікаво. А завтра кордони закриті- і вони прийдуть будуть щебенку гризти. Хоча і нам вони, як мають заробіток, несуть гроші. Головне для них піти на заробіток, а що тут завтра буде- нецікаво... Я мушу плитку купити- маю їхати в Івано-Франківськ, цемент взяти- до Львову… Можна ж було поставити магазин, зробити своє виробництво….

Як ви сюди заходили і як все це організовували?

Починалося з того, що є у нас хороші друзі на Вінничині. Взагалі я не один тут. Нас ціла команда. Ще на Вінничині починали займатися сільським господарством. Створили СФГ Володимир і Ко.

Друзі відпочивали на Закарпатті і вирішили збудувати тутневеличку форелеву садибу, щоб доказати і показати українцям і не лише українцям, що тут на Закарпатті можна вирощувати форель в оригіналі, і на то є всі відповідні умови.

Місце розташування вибирали дуже довго. Оскільки форельодна з найвибагливіших видів риб. Вона живе тільки в чистій прозорій воді. І температурний режим не має перевищувати 17 градусів. Це тоді називається природнє вирощування форелі. Решта у закритих водоймах є штучний спосіб і потребує людського втручання. Потрібно регулювати вміст кисню, а це зайві витрати.

Атут у нас місце, де за нами вже немає проживання, де навколо природній національний парк, є річка Сухар, які сформована стрімочками, що збігають з найвищої гори на Закарпатті Стримба. І всі вони потрапляють до нас. Таким чином є всі умови для будування форелевого господарства.

Який був проект форелевого господарства на самому початку і чи зазнавав він змін протягом існування?

Сьогодні, ми не можемо називатися господарством, бо це означаєвирощування у промислових обсягах.

Хоча мета у нас була на початку забезпечуватирибою весь регіон.Перші два роки з середини 2010 по 2013 ми закривали весь попит.

Навіть до зміни курсу ми продавали по 80 гривень до ресторанів, а вони ставили свою ціну по 350. У 2014-музмушені були припинити оптове постачання. Оскільки ми прив'язані до Європейської валюти, бо корма лише з Європи беремо і курс різко змінився. Просили покупців збільшити ціну, але всі відмовили.

Самі порахуйте на 1 рибу йде 2 кг корму. 1кг корму Європейського коштує 105 грн. То лише кормова база складає 200 гривень. А ще догляд за нею.

У 2014-музмушені були припинити оптове постачання. Оскільки ми прив'язані до Європейської валюти, бо корма лише з Європи беремо і курс різко змінився, просили покупців збільшити ціну, але всі відмовили.. Як вона може коштувати 160 грн у супермаркеті?

Може, якщо закриваємо територіюі годуємо будь-чим. Можна поїхати на бойню, назбирати там відходів. По 5-10 кіло накинути в кожний басеїн. Пів-корови дохлої і сидіти собі не перейматися... Хвороби, антисанітарія, чистота і якість продукту теж лишаються поза питанням.

Тобто собівартість більше 300 грн. Про що можна говорити.

Якщо кормимо вітчизняними кормами, то до неї чипляються всі можливі хвороби.

Маємо ще проблему лікування і забруднення всієї риби, бо басейни пов'язані між собою...

Тож ми мусили перепрофілюватися. Побудували альтанки, поставили столи і пустили сюди туриста. Тепер це Форелева Садиба.

Який саме вид форелі вирощуєте і чому саме його?

Є у нас три види форелі: радужна, струмкова і золота.

Смакові якостілюдям визначати. За 6 з половиною років у нас не було жодного нарікання. Чи то у приготуванні, чи до самої форелі. Ці три сорти найкраще прилаштовані до місцевих умов. А взагалі лососевих дуже багато існує видів.

Це штучно виведений сорт?

Ні. Якщо брати історію, то форель була завезена дуже давно. Карпати- тому що тут гірські річки. І якщо брати природні умови, то всі ці три види мешкали у гірських річках. Невибагливі до більш особливих умов. Можна вирощувати будь-де. Але то вже знову питання до людської сумлінності. Ми боролися за якість та екологічність. Якість, а не кількість. І ми цього досягли.

Чи робили ви якісь дослідження якостей води і самої риби?

Лабораторно робили аналіз якості води. Навіть у криницях в людей немає такої води, як у настече з річки.

Чиста, прозора вода і великий вміст кисню- того, що потребує форель.

Форель-царська рибка, дуже ніжна і вибаглива до всього.

Кожен дотик людини до неї, вона отримує опік. Якщо спіймав і відпустив її, то вважайте що вона вже не жилець.

Так і називають її Царська.

Маємо сертифікати Європейскького рівня про визначення якості.

До речі, я єдиний в Україні, хто має такий сертифікат зі смакових якостей. Лабораторно я теж досліджував. Інститути брали зразки внутрішніх органів, і печінки, і м'яса і кормів, і все показало як є.

А чим годуєте форель?

Беремо корма лише з Європи. Наші виробники, на жаль, сильно поступаються в якості і не відповідають всім критеріям.

У нас вирощування закритого типу. Тому маємо її кормити. Оскільки це хижак, у природі вона кормиться, усім, що водиться на воді.

В нас усі басейни обтягнуті екологічною плівкою, то щоб туди потрапити комахам, червякам, це дуже складно.

Хоча за гарних погодних умов це така рибка, що може брати бар'єри і до 5, і до 8 метрів заввишки. Вона сама собі не дасть з голоду померти. Одним словом -хижак.

Як організована система басеїнів?

Все зроблено каскадами з перепадом висот між басейнами. Це забезпечує велику насиченість води киснем. Всього 13 басейнів. Глибина згідно європейських стандартів 1,20м.

Перший працює як водостойний. Заходить водичка з річки. Вона тут природньо фільтрується від намулу, піску, усього, що потрапляє з дощем і снігом. І поступає далі. Кожен басеїн для різної вікової групи. Від мальочка до товарної риби. Як вона досягає 2 років, її відсортовують, відкидають у великий басеїн. І це вже той басеїн, де турист може взяти вудку і піймати собі.

Кожен басей індивідуально спускається. Має свій окремий вихід каналізаційний. Спускаємо воду, калібруємо рибучерез спеціальний калібратор, абсолютно без контакту з руками. І потім за 15 хвили басейн знову наповнюється чистою водою.

Сортують спеціальним калібратором, абсолютно без контакту з руками. Від 300 грам і вище - товарна риба, та що менше лишається на виріст.

Максимально форель може досягати і три, і чотири кілограми, і 5 у нас є. Маємо маточне поголів'я дуже велике. Але то не для туриста.

Туристам цікаво прийти, спіймати 300-400 грам рибинку, тут же приготувати іі і з'їсти. Бо як він/ вона зловить на 3 кілограми рибу, то що з нею робити?

Ще одна важлива річ, чому басеїни так побудовані і відокремлені один від одного, щоб маленька не контактувала з великою. Форель- це хижак. Більш того може ставати канібалом. Якщо неправильний баланс кормів, то риби починають нападати одна на одну.

Тож вертаємось до того, що якщо кормити вітчизняними кормами, то будемо таке бачити. А якщо правильні корма, з правильним підбором вмістовності протеїну під кожну вікову групу, то вона почуватиме себе прекрасно

Які особливості догляду за усім цим взимку?

Взимку, якщо є великий прихід води, то у річці вода не замерзає. Відповідно вона не замерзає і у басейнах.

Ми можемо на хвилину давати більше 60-70 кубів води. Якщо це лишити без догляду хоча б на пару годин, то за ніч може затягнути так, що не розрізати і пилою.Товщина льоду до 20 см. Для риби то не смертельно. Головне луночки для повітря лишати. Але до того не треба доводити. Риба краще почувається, коли вона у воді, а не під льодом.

Який ваш режим роботи і які обсяги туристів приймаєте?

Цілий рік працюємо без вихідних.

Максимально у сезон можемо прийняти в районі 180-220 людей на день.

Готуємо Форель і до форелі перше/друге. Все відбувається з ножа. У заготівлях нічого немає, то гості мають зачекати хвилин 15-20.

Оскільки у нас садиба, то є де відпочити. Сьогодні ми розбудовуємося і пропонуємо родинний відпочинок і для компаній на всі сто. Маємо кімнати і чан.

Найпопулярніша і найулюбленіша страва відвідувачів форель на вуглях.

Самі господарі вважають такий спосіб найсмачнішим. Але готують і уху, і солять, і коптять.

Ми мали щастя спіймати і скуштувати рибку. І це дійсно той момент, коли для передачі смакових якостей не вистачить слів. Краще вам спробувати самим. Подорож до Закарпаття не може обійтися без відвідування Форелевої садиби.

Обовязково приїжджайте голодними. Контакт і білш детальну інформацію про форелеву садибу можна знайти на їхній профільній сторінці

Цей досвід залишиться не лише у вашому шлунку, а й у серці.

Фото Валерія Лєснікова