1. Статьи
  2. Ландшафт
  3. Цветы открытого грунта
  4. Особливості посадки, розмноження та вирощування в саду конюшини строкатого кольору

Особливості посадки, розмноження та вирощування в саду конюшини строкатого кольору

Рейтинг

Стелющі та напівстелющі багаторічні рослини – відмінне рішення для облагородження прибудинкової території або створення цікавих ландшафтних експозицій. У переважній більшості випадків такі культури відрізняються невибагливістю до умов зростання. Сьогодні поговоримо про правила посадки та особливості вирощування в саду або на дачній ділянці конюшини строкатого кольору.

Ботанічний портрет культури 

Конюшина – це багаторічна трав'яниста рослина родини Бобові. Найпоширенішим в природі та садівництві різновидом вважається конюшина повзуча, яку також називають голландською або білою. Із самої назви культури стає зрозумілим, що пагони рослини стеляться по поверхні землі. Трав’янисті гілочки можуть вкорінюватися міжвузловими частинами. Для цієї культури характерна розгалужена, стрижнева коренева система. Кореневі відростки переважно білого забарвлення. 

Листя конюшини трироздільне, довгочерешкового типу. Для листових пластин характерна широкояйцеподібна форма та виїмчасті верхівки. При цьому середня довжина зеленого паростка складає 30 см. Забарвлення листової пластини залежить від видових та сортових характеристик культури. Більшість сортів мають листя зеленого або темно-зеленого кольору. Однак найбільш цікавими з естетичної точки зору вважаються різновиди строкатого забарвлення. 

Конюшина характеризується тривалим періодом цвітіння – з кінця весни до початку осені. Пазушного типу суцвіття, для яких характерна кулеподібна пухка форма, утворюються на самісіньких кінчиках квітконосних паростків. Суцвіття формується із запашних квіток білого або ніжно-рожевого кольору. Так, в одному суцвітті налічується від 20 до 40 квіток. Після закінчення цвітіння бутон схиляється донизу. 

Після запилення на паростках конюшини з’являються лінійні стручки, усередині яких знаходяться по 3-4 насінини довгастої плоскоподібної форми. Плоди забарвленні в оранжевий або сіро-жовтий відтінок. 

Найкращі різновиди строкатої конюшини 

Головний «герой» нашої сьогоднішньої розповіді – це конюшина строкатого забарвлення. Цей різновид не зустрічається в ботанічних довідниках, але відомий серед садівників. Строкатими називаються сорти конюшини, для яких характерне яскраве, незвичайне, різнокольорове забарвлення листових пластин. 

Найбільш цікаві сорти конюшини строкатої для вирощування на дачі або в саду:

  1. Атропурпуреа (Atropurpurea). Пагони висотою до 15 см густо покриті трилопатевими листовими пластинами. Сорт Атропурпуреа, який має схожість із кислицею ріжковою, легко піддається вирощуванню. При цьому головна особливість цієї багатолітньої рослини – це забарвлення. Темно-пурпурні листочки гармонійно поєднуються з тонкими яскраво-салатовими краями.
  2. Кров дракону (Dragons Blood).Основна частина листка повзучої конюшини сорту Dragon Blood виконана в блакитно-білому тоні. Розташована ближче до черешка м'ясиста тканина пофарбована в гарний зелений колір. По всій зовнішній поверхні листової пластини проходять ефектні насичено-бордові смуги, які надають культурі особливої ​​привабливості.
  3. Грін Айс (Green Ice).У дослівному перекладі з англійської мови «green ice» означає «зелений лід». Варто всього лише подивитися на забарвлення листових пластин повзучої конюшини, щоб зрозуміти етимологію цієї цікавої назви. Зеленувато-біле листя гармонійно доповнюють яскраво-зелені елементи.
  4. Ізабелла (Isabella). Стелюща багаторічна рослина зі стеблами висотою не більше 15 см. Сорт Ізабелла виглядає дуже вишукано та витончено. Невеликого розміру листові пластини пофарбовані в пурпурно-червоні відтінки. Серцевина листочку салатово-зеленого тону.
  5. Вільям (William).Культиватор з яскравим забарвленням листових пластин активно використовується в ландшафтному дизайні. Листя конюшини Вільям пофарбовані в зелений (серцевина) та червоно-фіолетовий (обрамлення) відтінки. Залежно від пори року змінюється забарвлення листя. Так, навесні листочки конюшини сорту Вільям світло-зелені з легким малиново-бордовим відливом. Влітку листові пластини стають гарного трав'янисто-зеленого кольору, а восени – з'являються бордово-червоні фрагменти.
  6. Леонора (Leonore).Сорт відрізняється цікавим, багатобарвним забарвленням листових пластин. Серцевинна частина листочку пофарбована в трав'янистий відтінок, центральна – бордово-червоний. Широке обрамлення виконане у вигляді градієнту від білого кольору до відтінку морської хвилі.

 клевер

Оптимальні умови для вирощування

Конюшина повзуча відноситься до невибагливих багаторічних рослин. Однак якщо плануєте вирощувати в саду строкаті різновиди культури, то вибирайте відкриті для сонця ділянки. При нестачі сонячного освітлення багаторічна рослина втрачає свої початкові декоративні якості. 

Трав'яниста рослина може проростати на будь-яких ґрунтах: від вапняного глинистого ґрунту до важких субстратів. Але перший варіант вважається кращим! Що стосується рівню рН, конюшина гарно почуває себе в нейтральних, кислотних та навіть сильно лужних ґрунтах. Однак багаторічна трав’яниста рослина негативно реагує на застій вологи. Саме тому не рекомендуємо висаджувати культуру в низинах, де часто накопичується дощова вода. Також не забудьте подбати про належне дренування ґрунту напередодні посадки конюшини. 

Тонкощі посадки та розмноження культури 

Розмножувати конюшину повзучу можна як насіннєвим, так і вегетативними методами. Під вегетативним розмноженням мається на увазі живцювання багатолітника або розподіл кореневої системи кущика. Оскільки перший варіант займає багато часу, а другий – не завжди дає позитивні результати, доцільніше вирощувати конюшину з насіння. 

Отже, алгоритм розмноження повзучої конюшини насінням досить простий:

  1. Підготуйте ділянку до посадки. Видаліть бур'яни, перекопайте землю.
  2. В окремій ємності змішайте насіння конюшини з родючим субстратом. На 1 кв.м газону знадобиться 300-350 насінин багаторічної рослини.
  3. Розподіліть ґрунт із насінням рівномірним шаром по ділянці.
  4. Присипте місце посадки тонким шаром родючого ґрунту. Висота такого шару не повинна перевищувати 1 см.
  5. Протягом 7-10 днів від моменту посіву рясно зволожуйте ґрунт, використовуючи насадку «дрібний дощик». Слідкуйте, щоб земля постійно була помірно вологою.
Корисна порада. Щоб насіння зійшло рівномірно, не ходіть по газону перші два тижні. В іншому випадку сходи будуть нерівномірними. Також на деяких місцях можуть утворитися «залисини» газону.

Особливості догляду за багаторічною культурою 

Правильний догляд – запорука життєстійкості будь-якої рослини. Конюшина, наприклад, дуже чутлива до порушення режиму поливу. Брак або, навпаки, надлишок вологи в ґрунті може стати причиною загибелі багатолітньої рослини. 

Як правильно поливати конюшину строкатого кольору? Для зволоження культури рекомендовано використовувати відстояну воду кімнатної температури. Частота поливів залежить від кліматичних особливостей регіону та кількості атмосферних опадів. При відсутності опадів оптимальний інтервал між зволоженням – один раз в 7-10 днів. Але обов'язково дивіться на стан верхнього шару ґрунту. Як тільки земля просохне – прийшов час зволожувати трав'янисту рослину. 

Другий важливий етап догляду – це підживлення. Оскільки конюшина рясно нарощує зелену масу, то препарати на основі азоту їй не потрібні. Досвідчені садівники рекомендують дотримуватися наступної схеми внесення добрив під конюшину:

  • восени, коли планується перекопування ділянки, можна застосувати органіку;
  • перед посівом насіння використовують калійно-фосфорні комплекси. 

Оскільки конюшина швидко розростається, подумайте про обрізання пагонів. Зрізати можна всю зелену частину, залишаючи гілочки висотою кілька сантиметрів від поверхні ґрунту. Для «підстригання» конюшини рекомендовано використання бензинового або електричного триммеру.

Dragons Blood

Конюшина строкатого кольору в ландшафтному дизайні 

Строкату конюшину активно використовують в ландшафтному дизайні. Найчастіше трав'янисту багаторічну рослину застосовують для оформлення передніх планів квітників та змішаних міксбордерів. Досить-таки цікаво культура виглядає в «килимовій» посадці. Якщо планується створення смуг, «шахової дошки» або малюнку, необхідно чітко розмежовувати зони. Конюшина повзуча схильна до активного розростання. Тому не рекомендуємо вирощувати цю багаторічну рослину поруч із повільно зростаючими декоративними культурами (наприклад, альпійськими багатолітніми рослинами). 

клевер

Конюшину строкатого забарвлення можна застосовувати для створення газонів та оригінальних яскравих галявин. Також культура гарно доповнює листопадні чагарники та хвойні рослини. 

Посадка та вирощування конюшини повзучого різновиду в саду – досить нескладний процес. Слідкуйте за вологістю ґрунту та контролюйте процес розростання культури – ефектний строкатий «килимок» стане відмінною прикрасою вашого присадибної ділянки!

Заметили ошибку? Выделите её и нажмите Ctrl+Enter
Комментарии

Коли вперше у сусідки побачила строкату конюшину, вирішила, шо рослина захворіла, такого незвичайного кольору здалося мені листя.

0 Ответить Написать
Рекомендуемые статьи

Авторизация

Регистрация