1. /
  2. Статьи
  3. /
  4. Ландшафт
  5. /
  6. Кустарники декоративные
  7. /
  8. Андромеда ряснолиста – прикраса вересового саду

Андромеда ряснолиста – прикраса вересового саду

Рейтинг
Содержание статьи
  1. Етимологія
  2. Опис
  3. Особливості поширення, проростання та розмноження
  4. Особливості вирощування та зростання
  5. Види і сорти
  6. Цікаві факти

Андромеда ряснолиста (Andromeda polifolia), відома також під назвами Андромеда багатолиста та Підбіл – це єдиний вид вічнозелених квіткових чагарників роду Andromeda, сімейства Вересові (Ericaceae). Рослина класифікується як релікт льодовикового періоду. Ареал поширення – широкий. Рослини цього виду можна зустріти серед торфовищ на заболочених територіях Північної півкулі від Скандинавії до півдня Франції та північної Італії, в східних Карпатах і південній частині центральної Росії, в Північній Америці від Аляски до Атлантики, у верхових болотах гірських регіонів Азії та Японії.

Етимологія

Вперше вид був описаний Карлом фон Ліннеєм в 1753 році. Він же дав йому наукову родову назву – Andromeda polifolia. Рослина, яка росте групами серед боліт, з корінням, що доходить до води, нагадала Ліннею міф про давньогрецького героя Персея та красуню Андромеду, яку цар-батько віддав в жертву морському чудовиську й прикував ланцюгами до морської скелі таким чином, що її ноги омивалися хвилями. Видова назва – polifolia, означає «біло-сіре листя». Інші поширені назви – вересовий розмарин, дикий розмарин або болотний розмарин походять від зовнішньої схожості листя Андромеди з листям справжнього розмарину, але прямого відношення до нього не має. Місцеві українські назви – безплідниця, дібровник.

Опис

Андромеда ряснолиста – вічнозелений, багаторічний карликовий чагарник висотою 10 – 20 см (рідко виростає до 40 см) з розгалуженим, повзучим, дерев'янистим кореневищем, тонким корінням, проникаючим в глибину до 45 см й найбільш розвиненим у верхній частині кореневої системи. Самі ж кореневища розташовуються на глибині близько 19 см в безлісих болотах, і близько 40 см в заболочених лісах.

Гілочки тонкі, покриті сірою корою, лежачі, злегка або дугоподібно виступаючі. Листя вічнозелені, 1 – 5 см завдовжки, ланцетні, вузькі, шкірясті, з загнутими вниз краями. Сидять на коротких (2 – 8 мм) черешках. Листові пластинки темно-зелені зверху (взимку вони червоніють) і сріблясто-матові знизу. Квітки яскраві, зазвичай глечикоподібної форми, зібрані в зонтичні китиці, пониклі, розміром до 8 см. Пелюстки (їх 5) яйцевидні, колірна гамма – рожево-біла. Цвітіння зазвичай відбувається з травня по липень.

Плід являє собою сферичну капсулу довжиною 5 мм, що має 5 стулок й велику кількість насіння. Спочатку він блакитного кольору, а коли дозріває (з серпня по жовтень), стає коричневим. Насіння яйцеподібні, гладкі, світло-коричневі, довжиною 0,7 – 1,5 мм й шириною 0,4 – 0,8 мм. Маса 100 насінин становить приблизно 22 мг.

Вегетація чагарників починається, як тільки спадає сніговий покрив. Найбільший приріст пагонів припадає на травень або червень (чим північніше, тим пізніше). Повне цвітіння зазвичай припадає на червень. Окремі рослини цвітуть два-три тижні. Інтенсивне зростання та цвітіння закінчується протягом двох місяців – в липні. Тоді ж починають утворюватися бутони квіток майбутнього року. Іноді буває, що квіти знову розвиваються восени поточного року (вересень-жовтень). Тичинки та маточки дозрівають одночасно. Вважається, що квіти зазвичай самозапилюються ще до того, як комахи, охочі до нектару, встигають їх відвідати.

Особливості поширення, проростання та розмноження

Плоди Андромеди ряснолистої дозрівають в кінці липня або в серпні, й довго залишаються на рослині (часто всю зиму). Дрібне насіння розноситься вітром. Згідно з деякими джерелами, насіння зберігає здатність до проростання тільки один рік, але інші кажуть, що 19% насіння проростає навіть через чотири роки. Життєздатне насіння Андромеди ряснолистої знаходили на глибині 40 – 50 см.

Насіння після посіву в ґрунт починає дружно проростати при температурі навколишнього середовища + 25о C. З аналогічною ефективністю (66 – 70%) – після зберігання протягом місяця при температурі + 4о C. Більш низькі й більш високі температури, а також тривале зберігання, знижують здатність насіння до проростання до 4%. Розвиток сіянців відбувається повільно. Зародковий корінь зазвичай з'являється через 11 – 15 днів після початку проростання. Для розвитку сім’ядолі потрібно 17 – 24 дні, а правильне листя з'являється через 27 – 37 днів. Росток через 6 тижнів зростання досягає висоти 2 см.

Для великого виробництва використовується живцювання рослин. Пагони збирають в листопаді, а висаджують в червні. Укорінення при вегетативному розмноженні, за наявними даними, займає до 15 місяців.

Особливості вирощування та зростання

Андромеду ряснолисту складно культивувати. Їй потрібна місцевість, що добре освітлюється, торф'яні, вологі, бідні поживними речовинами й добре дреновані ґрунти. Рослини добре ростуть на кислих ґрунтах з pH в діапазоні від 3,8 до 5,0, але допускається також діапазон pH від 2,8 до 7,5. Типове середовище проживання – омбротрофні болота (верхові болота, які існують виключно за рахунок атмосферних опадів), рідше росте в заболочених лісах.

Однак цей вид зберігає свою живучість і на сухих ґрунтах, навіть в тих місцях, де повністю зник сфагнум. Той факт, що вид рідко реєструється на сухих торфовищах, пов'язаний не стільки з нестачею води, скільки з іншими, супутніми моментами. Наприклад, видобутком торфу, порушенням видового складу співтовариства рослин. Якщо такі зміни на осушеному торфовищі не спостерігаються, кущики Андромеди ряснолистої продовжують рости на зневодненій ділянці протягом десятиліть.

Як і інші види рослин сімейства Вересові, андромеда ряснолиста живе в симбіозі з грибами, створюючи ерікоїдную (притаманну лише вересовим видам рослин) мікоризу. Гіфи міцелію розростаються по всій рослині до насіннєвого покрову, допомагаючи рослинам виводити токсини та отримувати поживні речовини й сполуки азоту.

На відкритих місцях пагони андромеди ряснолистої можуть пошкоджуватися приморозками, особливо якщо це відбувається в період вегетації (в період зимового спокою рослини без проблем переносять великі перепади температур). Особливо чутливі до заморозків молоді пагони й квіти, що розвиваються. Часті та тривалі весняні приморозки негативно впливають на врожайність насіння.

Рослини добре переносять невеликі пожежі – вигорають тільки їхні надземні частини. Через кілька років Андромеда ряснолиста відроджується й знову займає колишні території.

Види і сорти

Всі види та сорти андромеди ряснолистої повністю морозостійкі (зони морозостійкості 2 – 9), придатні для окраси садків на заболочених та вологих дачних ділянках, для альпінаріїв й створення вересових куточків. Проте вони незаслужено рідко застосовуються для декоративних цілей – вирощування носить скоріше колекційний характер. До недавнього часу чагарники андромеди ряснолистої рідко зустрічалися навіть в ботанічних садах.

Однак деякі сорти з дуже характерними квітками, компактним ростом і широким листям здатні прикрасити будь-яку клумбу або зробити надзвичайно виразним куточок будь-якого саду. Тож не дивно, що сорти 'Compacta' та 'Macrophylla' були відзначені нагородою Королівського садівницького товариства «За заслуги перед садом» (Royal Horticultural Society Award for Garden Service), а в 1991 році андромеда ряснолиста була визнана Квіткою року.

'Compacta' – один з найперших сортів андромеди ряснолистої, виведений селекціонерами. У нього щільні, компактні кущики, що розростаються до 60 см в ширину і досягають висоти від 20 до 40 см. Листя блакитно-зелені, квітки яскраві, ніжно-рожеві. Сорт 'Macrophylla' має довге й широке листя, квітки білуватих та темно-рожевих відтінків. 

В основному вирощуються сорти, виведені в Західній Європі, Японії та Північній Америці. Японські сорти відбирають з рослин A. polifolia var. acerosa, що ростуть на гірських торф'яних болотах. Вони відрізняються вузькими, часто червоними листками й компактним зовнішнім виглядом. Американські сорти, отримані від A. polifolia var. latifolia, характеризуються більш високим ростом, довгим листям і великими, численними квітками. Найбільш цікаві сорти:

  • 'Blue Lagoon' – сорт з яскравими, сизо-блакитним листям і ніжно-рожевими суцвіттями.
  • 'Альба' – квітки білі, великі.
  • 'Blue Ice' – габітус (вигляд) компактний, досягає 30 см у висоту, листя блакитно-сріблясті протягом усього сезону.
  • 'Compacta Alba' – габітус компактний, квітки білі. Сорт виведений в Японії в 1959 р.
  • 'Nikko' – сорт з квітками лілових, рожевих і бузкових відтінків. Виростає до 30 см у висоту і 40 см в ширину.

Крім розглянутих сортів, в Андромеди ряснолистої є ще ряд цікавих природних сортів і підвидів, придатних для прикраси саду. Це:

  • 'Grandiflora' – сорт, знайдений в Японії. Рослини невисокі, але гіллясті, квітки великі, численні.
  • 'Hayachine' – невисока (до 20 см) рослина японського походження (гора Хіачін). Листя темно-зелене, квітки темно-рожеві.
  • 'Івасуго' – компактна рослина з листям 2 см завдовжки і 3 мм завширшки, рожевими квітками, родом з Хоккайдо (найпівнічніший острів Японії).
  • 'Кірігамін' – сорт з найменшими вимогами до вологості ґрунту, з численними, світло-рожевими квітками, листя темне, пухнасто-червоне, вузьке. Виявлений на Кірігаміні (гора на захід від Токіо, Японія).
  • 'Nana' – карликовий кущик, виростає до 25 см у висоту. Сорт японського походження.
  • 'Nikko' – дуже компактний, низенький, рясно квітучий чагарник, квітки від темно-рожевих до білих. Рослина знайдена в гірському торф'яному болоті національного парку Нікко (Японія).
  • 'Шибуцу' – рясно квітуча компактна рослина, що досягає 30 см у висоту. Походить з гірського торф'яного болота, розташованого на горі Шібуцусан на північ від Токіо (Японія).
  • 'Winter Red' – молодняк і листя у кущиків взимку інтенсивно червоні.

Цікаві факти

Стебла та листя андромеди ряснолистої містять у великій кількості дубильні речовини. У Росії цю рослину використовували для дублення шкіри, а корінні американці готували напій й застосовували для лікувальних цілей.

Увага! Всі частини рослин роду Андромеда ряснолиста містять отруйний глікозид – грейанотоксін, який також є в рододендронах та інших рослинах сімейства Вересові. Ця отруйна речовина ще відома під назвами андромедотоксин, ацетіландромедол або родотоксін. У людини вона знижує кров'яний тиск, може викликати респіраторні проблеми, запаморочення, блювоту або діарею. Мед, вироблений бджолами з нектару квітучих чагарників, може стати причиною рідкісного отруєння, яке має загальну назву – отруєння рододендроном.

Андромеді ряснолистій не загрожують ні ссавці, ні птиці – вона для них теж отруйна. Винятки: вересові гризуни Phenacomys і глухар. Лось та північний олень їдять цю рослину рідко й в невеликий кількості. У домашніх тварин (овець та кіз) грейанотоксін вражає периферичну й центральну нервову систему, викликає сліпоту, судоми та параліч дихального центру.

Заметили ошибку? Выделите её и нажмите Ctrl+Enter
Подпишитесь на наш канал в Telegram
Автор

Комментарии

Пока нет комментариев. Будьте первым!
Последние обновления

Авторизация

Регистрация