Чи можливий голод у зв'язку з пандемією Covid-19

Все частіше в ЗМІ та усному спілкуванні людей з’являються припущення, що можливо, в недалекому майбутньому може настати голод, причиною якого є хвиля коронавірусу, яка й досі посилюється. Чи є імовірним розвиток подібного сценарію, і що про це думають відомі політики та ООН.

Криза в роботі благодійного фонду з підтримки людей, які голодують

Девід Біслі, глава Всесвітньої продовольчої програми Організації Об'єднаних Націй, сам недавно вилікувався від COVID-19. Він попереджає, що, якщо його організація найближчим часом не отримає значного фінансування, у світі може виникнути до 30 вогнищ глобального голоду, викликаних пандемією коронавірусу. Це безпосередньо торкнеться близько мільйона чоловік.

Світова продовольча програма — найбільша у світі гуманітарна організація по боротьбі з голодом. Вона в першу чергу залежить від фінансової підтримки з боку урядів та займається забезпеченням продовольством осіб, що цього потребують. Робота місії торкається життя майже 100 мільйонів чоловік у всьому світі. Зараз, в епоху пандемії коронавірусу, більшість країн світу зіткнулися з безпрецедентною кризою в галузі охорони здоров'я та економіки. Тому може виникнути ситуація, при якій деякі країни захочуть скоротити свої субсидії благодійним організаціям. Якщо це станеться, примара голоду й смерті накриє мільйони людей в найбідніших країнах.

Девід Біслі стверджує, якщо місія втратить фінансову підтримку, за 3 місяці загинуть майже 30 мільйонів людей. Ці цифри — смерть приблизно 300 000 чоловік щодня. Тому світові уряди повинні приймати розумні й далекоглядні рішення, щоб посилити заходи, пов'язані з пандемією. Це потрібно для того, щоб зупинити поширення хвороби, а також не завдати шкоди економіці країн.

Адже з часом бідність може привести до того, що від голоду та економічних руйнувань рівень смертності буде набагато вищим, ніж від COVID-19.

Продовольчі кризи у світі

Нещодавно голова Всесвітньої продовольчої програми подав Раді Безпеки звіт з докладним описом поточної глобальної продовольчої кризи. За даними авторів документа, у 2019 році на Землі 135 мільйонів осіб страждали від відсутності продовольчої безпеки та повністю залежали від зовнішньої допомоги. Трохи більш ніж половина з них (понад 73 мільйонів) проживають в Африці. Ще 43 мільйони — в Азії та на Близькому Сході, а решта в Південній Америці та Карибському басейні (18,5 мільйона). Пандемія коронавірусу сприяє збільшенню цієї ситуації. У найближчі місяці кількість людей, що голодують, може збільшитися до 250 мільйонів чоловік. Хоча хвороба з'являється по всій земній кулі, особливо уразливі перед нею жителі країн, що вже борються з голодом. Люди там ослаблені й значно більш сприйнятливі до інфекції, а значить, і до важкого перебігу COVID-19. Якщо до цього додати проблеми з наданням адекватної медичної допомоги, можна сказати, що людство перебуває на грані справжньої катастрофи.

Африка над прірвою

Багато країн, про які згадано у звіті, стикаються і з іншими важливими проблемами. Більш як 60% населення Південного Судану боролося з продовольчою кризою ще до пандемії коронавірусу. Криза була викликана неймовірною посухою та нашестям сарани в масштабах, небачених за кілька десятиліть. Поточні обмеження, введені пандемією, можуть тільки погіршити цю ситуацію. Крім Південного Судану, в найбільш критичній ситуації знаходяться такі країни, як: Демократична Республіка Конго, Ефіопія, Гаїті, Нігерія, Судан, Сирія, Венесуела, Ємен та Афганістан.

При найгіршому розвитку подій може виникнути положення, в якому людей рятуватимуть від коронавірусу, щоб вони могли померти з голоду, прогнозують автори звіту.

Голод може привести до серйозних конфліктів. Ситуація значно погіршилася в численних таборах для біженців, де навіть в кращі часи не вистачало їжі, елементарної медичної допомоги та навіть засобів гігієни. Якщо поєднати такі обставини з неможливістю переїзду, з нездатністю скористатися соціальними програмами в даній країні, рано чи пізно виникне соціальна напруженість, яка може перерости в погроми та насильство.

Невизначеність завтрашнього дня, відсутність мобільності, безробіття, утруднений доступ до харчових продуктів й відсутність коштів для існування — можуть викликати невдоволення та розпалювати насильство, попереджають автори документа.

Вони звертаються за допомогою до всього світу.

В ситуації кризи найголовніше — це стабільність постачання харчових продуктів. У деяких країнах при ввезенні харчів вантажівки й літаки повинні проходити двотижневий карантин. Але не можна очікувати, що голодні люди зможуть чекати їжі два тижні. Скоріше за все, вони помруть.

Вплив пандемії коронавірусу на міжнародну економіку

Міжнародна організація праці прогнозує, що кількість безробітних в усьому світі може збільшитися майже на 25 мільйонів чоловік, що більше, ніж після фінансової кризи 2008 року.

Грошово-кредитні та економічні проблеми, здається, втрачають важливість перед лицем загрози здоров'ю та життю, але люди турбуються також і про фінанси. У цей важкий період кожен волів би зосередитися на безпеці своєї родини, але людям також доводиться турбуватися про невизначений дохід або роботу.

Різниця між фундаментальними цінностями й потребою в безпеці, з одного боку, і вимогами грошового обігу, з іншого, також показує характер проблем, з якими в даний час стикаються національні економіки, та й весь світ.

Особливості «пандемічної економіки»

Коронавірус вражає економіку відразу по декількох напрямках. Попит на придбання послуг, наприклад туризму, розваг, відпочинку та косметичних процедур, знижується (у багатьох випадках до нуля). Люди утримуються від витрат на нерухомість, автомобілі та інші товари тривалого користування, що сильно гальмує світову торгівлю.

Стратегія соціальної ізоляції для боротьби з поширенням вірусу значно ускладнює роботу виробництв там, де потрібна фізична присутність робітників. Саме тут сьогодні найбільш помітний конфлікт двох цінностей: з соціальних причин бажано скоротити виробництво в багатьох секторах, але це суперечить вимогам економіки, яка звикла до безперервного росту.

Глобальна зараза уповільнення темпів зростання

За минулі місяці коронавірус поширився майже по всьому світу (він присутній більш ніж в 180 країнах), і разом з ним збільшується економічний ризик. Під загрозою знаходяться глобальні ланцюжки постачання та, перш за все, три їх центри, розташовані в Китаї, Німеччині та США.

У надзвичайно глобалізованому виробничому середовищі серйозний збій роботи одного з цих центрів відразу ж відчувається всюди — через брак ключових компонентів, затримок з постачанням або коливань цін на сировину. З точки зору підтримки світового виробництва особливо чутливими стають сектори транспорту, зберігання талогістики.

Фундаментальна невизначеність

Поточна економічна ситуація досить непередбачувана за наслідками. У деяких напрямках цілком однозначно можна прогнозувати суттєве уповільнення — в тому числі у сфері туризму, розваг та авіаційних перельотів.

Однак і в інших галузях підприємці й співробітники не знають, чого очікувати, через те, що невідомий часовий горизонт пандемії ускладнює прогнозування економічної ситуації.

Невизначеність призводить до того, що люди поводяться не як зазвичай: панікують та запасають продукти, утримуються від інвестування й великих покупок.

Важливо відзначити, що реальний хід уповільнення економіки багато в чому залежатиме від політичних рішень, від підтримки урядами компаній і банків, а також мобілізації профспілок та громадських рухів з захисту людей, що тимчасово втратили роботу.

Виявлені уразливості системи

Пандемія почалася у світовій економіці в той час, коли всі аналітики вже чекали серйозного спаду. Таким чином, хвороба почалася в умовах нестабільності та швидко виявила всі слабкі місця економічної системи.

В першу чергу мова йде про зменшення нефінансових цінностей, таких як здоров'я, стабільність, соціальна згуртованість, при цьому пріоритет віддається прибутку та ефективності. Болючим проявом цього є недофінансування державних систем охорони здоров'я та недооцінка роботи медсестер і парамедиків.

По-друге, став добре зрозумілим масштаб нерівності доходів та ринку праці, де шок в першу чергу зачіпає незахищені верстви населення, в тому числі й через відсутність нормальної можливості страхування здоров'я.

Нарешті, вище згадана глобалізація виробництва й фінансів знижує стійкість економіки окремих країн, та може викликати проблеми з доступом до основних товарів і ліків.

Економісти сходяться на думці, що економічне зростання у 2020 році буде слабким у порівнянні з попередніми прогнозами.

Однак отримати точні оцінки складно через невідомість щодо динаміки поширення епідемії, масштабів карантину або економічних стратегій, обраних урядами.

Хто втратить найбільше?

Відразу ж після запровадження соціальної ізоляції спостерігається уповільнення грошового обігу в економіці. Для багатьох людей, звільнених працівників або тих, що займаються малим бізнесом, це створює труднощі зі сплатою різних зборів, орендної плати або податків.

Крім того, великі підприємства можуть відчувати проблеми з ліквідністю, пов'язані з погашенням інвестиційних кредитів або виплатою заробітної плати співробітникам. У короткостроковій перспективі великий бізнес може використовувати кредитні лінії або грошові резерви, але тривала нестача замовлень збільшує ризик банкрутства, в тому числі через затримку платежів між самими компаніями (ефект ланцюгової реакції).

Найбільше падіння спостерігається в котируваннях акцій гірничодобувної промисловості, швейних підприємств і банків, а відносно невелика — в разі IT сфери тателекомунікаційних компаній. Таким чином, хоча більшість виробництв будуть відчувати, іноді болісно, зниження доходів від продажів, деякі компанії або цілі сектори можуть навіть виграти від цієї виняткової ситуації.

У найближчому майбутньому ключовим політичним питанням стане розподіл витрат економічного колапсу між різними соціальними групами. Можливо, стан підприємств, що погіршується, буде аргументом на користь звільнень татиску з метою зниження заробітної плати.

Як врятуватися від краху економіки та повного зубожіння

У цій нестабільній ситуації вимоги про втручання держави лунають з різних соціальних груп. Однак це важкий момент для урядів, коли від традиційної політики стимулювання попиту на послуги та товари мало користі. Зростання державних замовлень йде всупереч з потребами соціальної ізоляції та обмеження виробництва.

Таким чином, часто заходи втручання націлені на ослаблення зобов'язань та підтримку ліквідності компаній і співробітників. Більшість урядів реагують дуже швидко і рішуче, в тісній координації з центральними банками.

Всі країни розраховують перечекати та врятувати економіку від банкрутства.

Основні напрямки дій урядів у всьому світі, включають:

• ослаблення грошово-кредитної політики й надання ліквідності банкам та великим підприємствам;

• припинення збору корпоративного податку;

• підтримання зайнятості та заробітної плати в компаніях, які постраждали від падіння доходів.

Неможливо позбутися враження, що тривалий і масовий карантин вимагає значно сміливіших політичних дій. Було б добре, якби вони одночасно зайнялися усуненням уразливості соціально-економічної системи, згаданої на початку, за допомогою:

1. Пріоритету громадської охорони здоров'я — шляхом співфінансування державних систем та підвищеннямцінності медичних працівників, сприянню доступу до медичного страхування і допомозі через хворобу;

2. Забезпечення соціальної згуртованості — методом задоволення основних матеріальних потреб населення, яке постраждало від раптового економічного спаду, таполегшення проблем боржників банків.

3. Міжнародною координацією і солідарністю — для забезпечення глобальної громадської охорони здоров'я і для підтримки країн, що постраждали від валютної або боргової кризи.

Чутки й припущення про можливий голод через епідемію Covid-19 — не такі вже й неймовірні. Особливо це стосується бідних країн і слабо забезпечених верств населення. Щоб цього не сталося, уряди держав повинні вживати заходів, здатних перешкодити найстрашнішомурозвитку подій.