Які види і сорти мімулюса варто вибрати для вирощування в клумбах

Красиву декоративну рослину мімулюс або губастик у відкритому ґрунті вирощують як однорічник. Квітникарів та декораторів ділянок приваблює її строкате леопардове цвітіння, а також цікава форма квіток, що нагадують мордочку мавпочки.

Кращі види мімулюса для посадки під відкритим небом

Ботаніки виділяють 150 видів губастика. Вони відрізняються характером росту куща, висотою стебла, розмірами, формами і забарвленням квіток. Низькорослі види мімулюса сягають у висоту 10 см, високорослі можуть виростати від 70 до 150 см. Стебла у мавпячої квітки ростуть прямо або повзуть по землі. Пелюстки можуть бути забарвлені в білий, жовтий, рожевий, червоний, об'єднувати кілька відтінків. Проте у них є одна спільна риса — наявність вкраплень.

У культурі використовують кілька видів. Їх радять вирощувати в тандемі з багаторічними вічнозеленими рослинами. З найбільш цікавими різновидами варто познайомитися ближче.

Мімулюс гранатний (puniceus)

Цей сорт підходить для тінистого саду і вирощування в горщику. Його представники люблять тепло, погано переживають навіть незначні заморозки й можуть тривалий час витримувати посуху.

Рослина високоросла — її кущ сягає максимальної висоти 1 м. У ширину він розкидається до 90 см. Листя у нього вічнозелене, з сріблястим відливом. Квітки п'ятипелюсткові,темно-червоного кольору. Внутрішня частина віночка забарвлена в оранжевий. За розміром квітки в гранатного мімулюса трохи менші, ніж у більшості інших різновидів.

Мімулюс крапчастий (guttatus)

Цей різновид уперше був описаний 1808 р. Природний ареал його зростання — Північна Америка та Нова Зеландія. Там рослина росте переважно на берегах водних джерел, зустрічається на висоті 3700 м над рівнем моря. Іноді можна побачити, як кущики мімулюса зростають просто у воді.

Крапчастий губастик любить підвищену вологість, тому в природних умовах полюбляє оселятися біля водойм, на дуже світлих ділянках.

Кущ виростає до 80 см. Стебло у нього росте прямо, утворює багато гілок. Листя овальне, зубчасте. Квітки жовті, довжиною 2–4 см, об'єднані в суцвіття-кисті. Зів віночка усипаний вкрапленнями червоного, темно-червоного або червоно-коричневого кольору. В кожному суцвітті розміщено по 5 і більше квіток.

Цікаво, що в деяких країнах крапчастий губастик культивують не лише з метою декорування садів, але й для вживання в їжу. З гіркуватого листя цієї рослини роблять салати, поїдають його сирим або вареним.

Мімулюс червоний або пурпуровий (cardinalis)

Цей різновид поширився з території Північної Америки. В диких умовах він росте як багаторічник. У культуру як однорічну рослину вид уведено з 1835 р. Кущі у нього виростають невеликими — від 40 до 60 см. Стебла добре гілкуються, опушені. Листя також покриті пушком. Вони овальні з зубцями на кінцях. Цвітіння цього мімулюса настає в червні. Триває близько 3–3,5 місяця. Квітки однотонні, яскраво-червоні або оранжево-червоні.

Червоний мімулюс ефектно виглядає біля водойм. Його навіть можна висадити в ставку, створивши яскравий акцент. Ще один варіант застосування представників виду — на кам'янистих гірках.

Мімулюс мідно-червоний (cupreus)

Один з низькорослих видів, кущі якого не перевищують 12–15 см у висоту. Використовується як ґрунтопокривна рослина. Батьківщиною її вважають Чилі, де вона часто росте біля водойм.

Стебла у представників цього різновиду повзучі, стеляться по землі. Листки сидячі, гострозубчасті, опушені, блідо-зелені. З липня до вересня в листкових пазухах формуються невеликі, довжиною 3 см, квітки. Пелюстки забарвлені в мідно-червоний або мідно-помаранчевий.

Цей різновид чудово підходить для окантовки декоративних ставків, струмків. У регіонах з суворим кліматом його можна висаджувати в контейнерах.

Мімулюс первоцвітоподібний (primuloides)

Ще один невисокий ґрунтопокривний різновид. Стебла у його представників повзучі. У висоту кущ сягає 12 см. Листкиможуть бути забарвлені в зелений або мати пурпурний, фіолетовий відтінки. Поверхня листкових пластинок з ворсинками чи гола.

У середині літа у цього губастика настає цвітіння, під часякого на подовжених прямостоячих квітконосах формуються яскраві жовті квітки довжиною 2 см. Нижня губа у них часто прикрашена червоними штрихами.

Первоцвітоподібний мімулюс добре підходить для використання в кам'янистих гірках. Його часто висаджують біля водних джерел.

Мімулюс помаранчевий (aurantiacus)

Теплолюбний вид, тому вирощувати його варто лише в місцях, які добре захищені від вітрів і обігріваються сонячними променями. В тіні ця рослина не виживе. Кущі у неї виростають великими, заввишки до 1,2 м. Якщо їх не підв'язувати, то незабаром пагони падають і стеляться по землі.

Листя у рослини зелене, липке, довжиною від 3 до 7 см і шириною до 1 см. Цвітіння світло-оранжеве, апельсинове або лососево-рожеве. Період випускання бутонів у природних умовах тривалий — з кінця весни до початку осені.

Цей вид добре підходить не тільки для культивування в саду, але й для посадки в підвісних кашпо.

Мімулюс тигровий або гібридний (hybridus)

Гібридними або тигровими губастиками називають групу сортів, які були виведені при схрещуванні Mimulus lutem та Mimulus guttatus. Ці рослини найчастіше використовуються в ландшафтному дизайні і мають велику популярність у садівників. У сортів, що входять до цього виду, невисокі стебла, які сягають максимальної висоти 25 см. На них утворюється багато гілок. Листки по краях мають зазуби. Квітки строкаті, прикрашені плямами, крапками, смужками. Вони об'єднані в суцвіття, які виростають на довгих квітконосах з червня до липня.

Найцікавіші сорти губастика

Сортів у мімулюса дуже багато. Селекціонери не припиняють експерименти, схрещуючи між собою різні види й сорти, щоб отримати оригінальні рослини. Познайомимо вас з найбільш видовищними сортовими екземплярами.

Особливою популярністю у садівників користується ґрунтопокривний компактний сорт «Річард Біш», що належить до крапчастого різновиду. Пояснюється це тим, що у нього не тільки дуже гарні квітки — жовті з червоними цяточками в зіві, але і декоративне листя. Воно сизо-зелене з білою окантовкою. Ще одна перевага сорту — його зимостійкість.

Багато сортів виведено в пурпурового губастика. Особливу увагу слід звернути на такі екземпляри:

«Кардинал» з червоними пелюстками, всіяними жовтими крапками;

«Червоний дракон» з вогненно-червоним цвітінням; 

«Рожева королева» з рожевими квітами, прикрашеними темнішими вкрапленнями.

Дуже гарні сорти є в мідно-червоного мімулюса. Це і «Червоний імператор» (формує яскраво-червоні суцвіття), і «Індійська німфа» (цвіте червоними квітками, в яких віночок кремового кольору, прикрашений фіолетовими крапками).

Але, мабуть, найбільше сортів представлено в тигрового губастика. Особливою популярністю користуються такі цікаві екземпляри:

 «Фойєркеніг» з ефектними червоними квітками, зів яких пофарбований у жовтий колір і помережаний темно-коричневими цятками;

«Сонце в тіні» із строкатим цвітінням;

 «Віва», випускає темно-червоні суцвіття;

«Каліпсо» з червоно-помаранчевими бутонами;

 «Меджік Спотс», утворює суцвіття з яскравими малиновим квітками, чиї пелюстки усипані червоними плямами.

Гідні уваги й представники гібридних серій F1 «Приз королеви» (квітки жовті з темно-червоними плямами і цятками), «Королівський оксамит».

Якщо в саду не вистачає рожевих фарб, то варто розглянути варіант посадки сорту «Гейті». Пелюстки його квіток красиво прикрашені темними цяточками. Для створення яскравих помаранчевих акцентів можна посадити сорти «Аурантікус», «Брасс Манкі».

Отже, якщо ви зацікавилися такою гарною й невибагливою рослиною, як мімулюс, варто пошукати незвичайний вид і сорт, який найбільш пасуватиме для ділянки за розміром і забарвленням квіток. Перш ніж купувати вподобану рослину, слід поцікавитися її вимогами до освітлення, особливостями догляду й дізнатися, які культури-партнери підходять для нього найкраще.