Нотатки з Перечинського краєзнавчого музею. З чого починається музей.

Так з чого ж таки починається музей?

З ремонту, - впевнено стверджує директорка Перечинського краєзнавчого музею Маріанна Попович. Нині сторічний будинок виглядає охайним та доглянутим, а ще якихось 10 років тому це було досить сумне видовище з протікаючим дахом, наскрізними дірами у стінах, побитими вікнами. Відновлення почалося у 2011 році. Тоді за підтримки благодійного фонду "Центр громадських ініціатив" провели частковий ремонт двох приміщень - туристично-інформаційного центру та музейної кімнати.

Перші експонати для цієї кімнати знайшли у самому будинку, якій має свою цікаву історію. Побудований у 1918 році для австро-угорської жандармерії, у подальшому використовувався чеською жандармерією, міліцією, службою безпеки, ЗАГСом, банком, навіть школою.

Подальший ремонт проводився у рамках транскордонного проекту "Крок за кроком разом до Європи". Зі створенням Перечинського ОТГ у 2018 році з'явилася ідея про повноцінний музей, якій і був відкритий 25 травня 2019 року.

Цьому передувала велика робота, у яку з головою занурилась його майбутня директорка. Оголосили прохання до перечинців безкоштовно надати музею старовинні речи, документи, світлини. Багато людей відгукнулися на цей заклик. Відтак музей отримав чисельні предмети побуту, старі світлини, документи. 80 відсотків експонатів надали містяни. Пані Мар'яна працювала в обласному архіві у Берегово, записувала розповіді про минулі історичні події старожилів міста, збирала старовинні світлини, навіть сама лазила по горищах та підвалах старих будівель.

А безпосередньо перед відкриттям музею пані Мар'яна разом з колегами з відділу культури самотужки приводили до порядку експонати, мили, чистили та прибирали. Кожна деталь пройшла через їх руки та увійшла у серце. Тому музей для них як рідна дитина.

Наразі музей нараховує близько 300 експонатів, та його колекція постійно поповнюється.

Перечині називають його "музей нашої Градської". Це чеська назва центральної вулиці міста.

А взагалі назва змінювалась досить часто відповідно до кожного відрізку історії міста та краю загалом: Бантліна, Сталіна, Жовтнева, Червоноармійська, Ужгородська, Ужанська.

Відтак, відкриваючи гостинні двері Перечинського музею однієї вулиці, ви вступаєте у історичний потік, який від кімнати до кімнати понесе вас скрізь часи та події, досягнення та буденне життя, натхнення та звершення людей, які тут жили, робили та святкували, раділи та страждали, боролись та перемагали. Ви дізнаєтесь, чим та як жили як звичайні люди, так і видатні особистості усих цих народів, яких місто об'єднало у єдину спільноту. Це українці-русини та угорці, німці та словаки, євреї, італійці, роми.

Найцінніши експонати музею - це єврейська тора та прилад для випікання облаток віком понад 200 років.

Пані Мар'яна каже, що експонати і тепер відкривають своїтаємниці. Наприклад, перевертаємо стільці і бачимо печатку відомої ужгородської фабрики "Мундус", а на ліжку знайшли дату виготовлення - 1932 рік.

Але музей - це не лише єкспонати, а це живий організм. На базі музею створений фольклорний гурт Карічка. Ця назва означає кружальце, невеличкий шматочок і водночас є назвою народного танцю.

Тут, у кімнаті з діючою піччю, перший музейній, пам'ятаєте, і збираються дівчата для репетицій, обговорення подальших планів, а часом - і щоби погрітися біля печи та попити чаю.

Дівчата мріють, що з часом музей та прилегла територія стануть центром культурного життя міста.

Поряд з будинком музею вже діє єтнокав'ярня, де, смакуючи запашну каву, можна роздивитись старовинні мапи та історичні світлини. А на затишному подвір'і постане концертний майданчик та невелички майстерні традиційних промислів, де можна буде не лише подивитись, як працюють майстри, а й взяти участь у майстер-класах.