Нут, такий корисний!

Нут походить з Азії

Нут (Cicer arietinum L.) належить до сімейства Fabaceae. Походить з Азії, культивувався греками, римлянами, індіанцями, єгиптянами та ефіопами. Нут є дуже важливою частиною вегетаріанської дієти, оскільки містить високоякісний білок. Крім того, ця однорічна рослина важлива для сільського господарства, як природний фіксатор азоту, який покращує ґрунт у сівозміні.

У регіонах з теплим кліматом нут вирощують як озиму чи яру культуру, тоді як на більш холодних територіях тільки як яру культуру. Мінімальна температура для проростання та подальшого розвитку становить від 2 до 3 °C, а оптимальна — від 20 до 25 °C. У перші три тижні розвиток нуту сповільнюється, після чого різко прискорюється. Потреба нуту в теплі під час розвитку швидко зростає.

У період від сходів до цвітіння може витримувати короткочасну посуху та спеку, але у випадку високої відносної вологості повітря може спостерігатися деформація стебла і бічних гілок з осипанням квітів та бруньок. Потреба у воді найбільша в період набухання та проростання насіння. Він витримує температуру від -6 °C (старші рослини) до -16 °C (молодші). Найбільш сприятливими для обробітку є родючі та повітряні ґрунти зрНвід 5,5 до 8,6.

Висівають з міжряддям від 25 до 30 см, відстань між рослинами від 10 до 30 см. Стручки не опадають, крім випадків перезрівання та дощових днів, коли втрати можуть становити до 50%. Збирають урожай з серпня по вересень.

Корінь нуту

Корінь нуту добре розвинений і досягає глибини до 2 м. Це допомагає рослині добре переносити посуху. Бічний корінь утворюється з основного. Більша частина кореневої маси розвивається у верхньому шарі ґрунту. Корінь населений симбіотичними бактеріями Rhizobium legominosarum subsp. ciceri. Він створює бульбочки розміром з насіння. Їх симбіотична фіксація азоту утворює близько 350 кг/га чистої речовини, яка залишається в ґрунті для наступного врожаю. При однорічному вирощуванні можна досягти від 2 до 3 т врожаю залежно від сорту, штаму бактерій та умов навколишнього середовища. Урожайність на зрошуваних площах на 20-28 % вища.

Стебло

Стебло округле і трав’янисте, з часом твердне. Може бути зеленим або фіолетовим, залежно від вмісту антоціану. Стебла, листя і стручки можуть бути абсолютно гладкими, волохатими й дуже волохатими. Стебло може рости від 20 до 100 см, а в сприятливих умовах до 130 см. Листя дивно оперені зубчастим краєм і розвиваються на кожному вузлику.

Квіти

Квіти — білого, синього та фіолетового кольору, характерні для бобових рослин. Плід нуту — це круглий циліндричний стручок з 1-2 розвиненими зародками. Насіння може бути білим, жовтим, фіолетовим, оранжевими, сірим, червоним, чорними або поєднанням цих кольорів. Воно містить велику кількість білка (від 17,5 до 23,2%). З мінеральних речовин присутні фосфор, кальцій, марганець, цинк і залізо, а також вітаміни А, С, В9, В6 і В1. Низький вміст целюлози (3,3-5,5%) забезпечує хорошу засвоюваність нуту.

Насіння

Насіння їдять вареними, смаженими й соленими. На смак воно м’яке і солодке, нагадує каштан. Готуючи їжу, нут потрібно замочити на ніч і варити протягом 90 хв. Проросле насіння можна їсти як овоч або як додаток до салатів. Молоду рослину та зелені частини можна приготувати як шпинат. Смажене насіння нуту колись використовували як замінник кави.

Дуже популярний спред з нуту — хумус. Він складається з вареного насіння нуту та пасти з насіння кунжуту, оливкової олії, лимонного соку, часнику та солі. Він ідеально підходить для будь-якого бутерброда, покриття курки та різноманітних овочів.

Нут допомагає знизити рівень холестерину в крові.Він також рекомендується діабетикам, оскільки знижує рівень глюкози в крові. Згідно з дослідженнями було зроблено висновок, що нут через велику кількість білка та клітковини швидко створює відчуття ситості та знижує апетит. Його радять вживати тим, хто хоче схуднути.

Мінерали нуту допомагають будувати, підтримувати структуру та міцність кісток. Завдяки вмісту вітаміну В, який впливає на синтез і відновлення структури ДНК, він також запобігає утворенню ракових клітин при мутаціях ДНК. Вітамін С і марганець є антиоксидантами, які захищають клітини від вільних радикалів.

Однак нут не рекомендується вживати часто, оскільки його листя та насіння містять щавлеву кислоту, яка може дратувати шкіру та блокувати всмоктування кальцію. Особливо обережними з цією рослиною мають бути люди, які мають проблеми з ревматизмом, подагрою та артритом.