Правила вирощування шарафуги

Поки садівники і городники збирають врожаї, селекціонери працюють над виведенням нових сортів плодових дерев, вирощуючи гібриди від декількох «батьків». Деякі результати їхньої праці не просто дивують, а захоплюють. Ось, наприклад, шарафуга. Це - гібрид сливи, персика та абрикоса, який відрізняється морозостійкістю та іншими показниками, невластивими південним рослинам. Про те, як виростити шарафугу на своїй дачній ділянці, читайте в нашому матеріалі.

Що являє собою шарафуга

За своїм зовнішнім виглядом дерево схоже на добре знайому нам сливу, а от за формою, розміром і смаком плодів нагадує абрикос. Кісточка, яка легко відділяється від м'якоті, має рельєфний малюнок, характерний для персика. Добре визрілі плоди за своїми смаковими характеристиками більше нагадують абрикос, а ось плоди, які ще не достигли, можна сплутати зі сливами - настільки вони схожі. Із ци хпричин плоди шарафуги гарні незалежно від того, якої би міри зрілості вони не досягли!

Шарафуга використовується так само, як і плоди тих дерев, за допомогою селекції яких цей гібрид вдалося отримати. Вона підходить для компотів, джему, варення, та гарна і в натуральному вигляді. Рослина починає плодоносити через три-чотири роки після посадки.

Як виростити шарафугу

Вирощувати це «чудо природи» слід так само, як і його«батьків». Починайте з вибору місця для посадки на своїй ділянці. Для цих цілей підходять невеликі височини або зовсім рівні місця із завчасно перекопаним грунтом, до якого рекомендується внести суміш компосту, суперфосфату і калійних добрив. У разі якщо грунт є надто закисленим, не зайвим буде виконати вапнування. На один метр квадратний беріть до половини кілограма вапна.

У помірному кліматі посадку краще здійснювати навесні, а в південних регіонах - восени. Рослина любить багато сонця і не переносить сильних вітрів, а ще більше - протягів. Яму готуйте так, щоби висота, ширина і глибина дорівнювали по 0,7 метра. Цей розмір вважається оптимальним, оскільки дозволяє створити гарний дренаж, для створення якого прекрасно підходять дрібні камені або керамзит. Зверху насипається шар родючого грунту у вигляді суміші рівних частин землі, взятої з ями, перегною і торфу. В яму заглибте кілок, щоби він виходив із землі на півметра як мінімум.

При посадці коріння розподіліть рівномірно, грунт ущільніть, а власне саджанець закріпіть на кілочку і рясно полийте двома відрами води. Якщо температура зовнішнього повітря занадто висока, що часто буває навесні, мульчируйте пристовбурні кола, вибравши для цих цілей органіку, яка не тільки утримає вологу, але й зробить грунт більш родючим.

Догляд за шарафугою

Це плодове дерево потребує такого ж догляду, як і тікультури, від яких воно взяло свій початок. Грунт час відчасу треба рихлити, і робити це можна за допомогою вил або лопати. Дійте обережно, щоби не пошкодити коріння. Краще, аби поверхні інструментів розташовувалися радіально по відношенню до стовбура. Поблизу штаму грунт перекопуйте на глибину до десяти сантиметрів. Чим далі від стовбура ви прямуєте, тим сміливіше збільшуйт еглибину. Перед перекопуванням внесіть до грунту азотні добрива в кількості до 200 грамів на одну рослину.

У період розвитку пагонів шарафуги, тобто навесні і в червні, збільшуйте полив. У великій кількості вологи дерево потребує і після збору врожаю. У посушливі роки також беріть частіше до рук лійку - але, якщо дріботять дощі, то кількість поливів можна звести до мінімуму, як і в період визрівання пагонів, тобто в серпні. Правильний полив - важлива умова, завдяки дотриманню якої ви підготуєте дерево до холодів.

Удобрювати шарафугу в перший рік після посадки не потрібно, тому що їй цілком вистачить тієї підгодівлі, яку випровели під час посадки. Надалі удобрюйте культуру тричі за один сезон. Перед початком цвітіння розводьте в десяти літрах води по дві столові ложки сечовини і стільки ж сульфату калію. Одному дереву потрібно три відра такого розчину. Із появою плодів вносьте суміш, приготовану здесяти літрів води, двох столових ложок сечовини і трьо хстолових ложок нітрофоски. Поливайте одну рослину двома відрами рідкого добрива.

Після збору врожаю готуйте розчин із десяти літрів води, двох столових ложок сульфату калію і трьох столових ложок суперфосфату. Норма для однієї шарафуги - чотири відра. Один раз на три роки вносьте до грунту гній. Норму підбирайте, виходячи з віку рослини. Трирічному дереву потрібно до 30 кілограмів, шестирічному - до сорока кілограмів, по досягненню дев'яти років цю норму збільшіть на 20 кг, а для дерев, старше 12 років, вносьте 80 кілограмів гною.

Ця культура хворіє рідко, та й для шкідників не є настільки привабливою у порівнянні з багатьма іншими деревами на садовій ділянці, що є однією з її переваг. Однак це неговорить про те, що неприємності обходять шарафугу стороною. Ви цілком можете обійтися без бордоської рідини, але скелетні гілки і штам біліть що осені. Це допоможе вам захистити рослину від надмірного сонця і деяких захворювань.

Щоби запобігти можливій появі хвороб і атаці шкідників, обробляйте дерево інсектицидами і фунгіцидами. На допомогу прийдуть і народні засоби - такі, як настої часникуі цибулі. Уражені листки видаляйте відразу ж. Спалюйте те листя, яке вже опало.

У спадок від персика шарафузі дісталася кучерявість листя, але рослина схильна до цього захворювання в незначній мірі. Якщо рослина заражена, не поспішайте від неї позбавлятися, тому що вона добре піддається лікуванню.

Вирощування шарафуги не складає труднощів для тих, хто вже вміє доглядати за сливою, персиком та абрикосом. Ніяких особливих знань і умінь від садівників не потрібно. Досить дотримуватися простої агротехніки, що дозволить вам збирати багаті врожаї смачних плодів із кожного дерева.