В гості до справжнього запорізького Борщу і Дбайливого господаря!

Справжній Запорізький борщ

Справжній Запорізький борщ має місце прописки, але з легкістю може завітати і до вашого столу!

Обережно на голодний шлунок читати далі небезпечно!

Національний бренд. Не знаєте, що приготувати, давно не готували, час Борщу, з великої літери!

Скільки господинь, стільки рецептів борщу. Але Лєна Котік готує Борщ, в якому зібрано як мінімум 5 поколінь її жіночої лінії, а ще й життєва мудрість сусідських жінок з Запорізького села Юрківка. До речі, найстарішого в Оріховському районі. Колись село мало назву Білецьке, а до того Аул. Це татарська назва і територія. Тут під час розкопок знайшли місто 7 мечетей. Шовковий шлях тут проходив. А сусіднє село вже козацьке, і межа проходила річкою. Це 18 століття.

На такому історичному ґрунті і ростуть ті самі овочі, з яких Олена робить свої "борщові набори". На разі як ми приїхали, вже не лишилося жодного пакунку, але нам навіть пощастило цей самий борщ скуштувати на живовід самої господині.І треба сказати смачнішого борщу пробувати не доводилось.

Родина Підлужних-Котіків, зареєстровані під брендом Дбайливий господар, особливо успішно вийшли на ринок цього року з дуже зручною і вдалою ідеєю борщових наборів. Всі овочі вирощені власними руками дбайливого господаря. Під час карантину, коли ринки зачинені, борщові набори розходилися вмить. Наша Запорізька подруга, засновниця пасіки "Мед в поход" Анжела Горбань розповіла, що в її родині, вона навіть борщ не встигла зварити. Усі овочі поїли ще сирими, такі вони смачні.

Подорож до борщу

Наша подорож до борщу почалася з саду та городу, де все вирощується. Нам розповіли, що тут у Юрківці, завдяки розташуванню, утворився свій мікроклімат, у порівнянні з іншими селами району. “Ми знаходимось у низині, і річка захищають нас від заморозків. Так, цього року у всіх померзли фрукти, ягоди, а нас ті заморозки обійшли.”

Пані Олено, розкажіть про ваше господарство і про себе?

Голова Оріховського району Ради жінок. Господарство займається вирощуванням овочів.

За фахом я вчитель. 21 рік працювала вчителем. Стала Головою громадської організації “Надія 2012”, і в ній ми почали будувати, заводити грантові гроші на територію села. Більше мільйона гривень. Побудовано дитячий садок на 2 групи, клуб почали ремонтувати, і далі політично для мене не знайшлося годин і взагалі нічого. Я осталась на обочині. І 5 років тому продовжили справу з Сашею. (Чоловік) Він займався з 2000 року овочами. Коли колгосп розпався він сказав: а що сидіти і робити на когось…

Я почала їздить на всі тренінги. Познайомилась з чудовими людьми-Рада жінок-фермерів. 47 тренінгів. Тоді мене одібрали в Ізраїль. Я з'їздила в Ізраїль. Взагалі то, коли я познайомилась з тренерами з Ізраїлю, вони перевернули мою свідомість: що в бізнесі може бути жінка, і що вчитель може бути бізнесменом. Ну якщо це назвати бізнесом. Моєю найбільшою рушійною силою є мої діти. У мого меншого сина є мрія, він хоче бути хірургом. А хірургом стать, це недешево. Тому ми займаємось справою, яку робить чоловік- Олександр Підлужний.

Як ви розподіляєте обов’язки?

Я більше по маркетингу, продажам, по тому, що навчиться і як зробить. А так все Саша, все робить він пробами й помилками. Минулого року мене скоротили як держслужбовця. Ми написали бізнес-план, отримали гроші і почали робити ягоду, дали упор на ягоди. В цьому році це було краще, ніж овочі. Полуницю ми зібрали і попит на неї краще, ніж на овочі. Хоча на овочі теж гарна ціна. Працюємо родиною, діти працюють. Діти отримують заробітну плату кожного дня. Один водій, один агроном.

Є потреба в додаткових руках, спеціалістах?

Немає фахівця, який би надав нам інформацію. Немає спеціалістів, які можуть розказати, як скласти технологічну карту. Якщо є агроном, то він працює з якоюсь продукцією. І він штовхає свою продукцію, які це добрива, або обробка, або ще щось. Те, що в ютубі купа всього, що нам не підходить. Люди кажуть, може молодший не на хірурга, а на агронома піде?

Далі ми проходимо городом. Теплиці, або по-місцевому, балагани стоять. Все побудовано ВЛАСНОРУЧ дбайливим господарем.

“От тут вирвали огірок, на другий оборот готуємось саджати. Батько в нас потрапив у лікарню. Тільки сьогодні його доставили, і то на деякий час. А так зараз старший син Ярослав цим займається. Минулого тижня буря обірвала дах на теплиці, такий вітер піднявся.

А тут перець вирощуємо. Теж у закритому ґрунті, другий оборот іде. А це була капуста. 23 лютого був перший врожай.

Між оборотами закриваємо теплицю для стерилізації, Підготовлюємо землю, вносимо різні бактерії в ґрунт і десь 20 числа вона буде готова на висадку семян, не розсада….

А це, бачите, як картоплю посадили в сіні. Чоловік так видивився. Вже другий раз так посадили. І ти не копаєш. Розклав і не треба потім викопувати. На соломі. І бур’ян не росте.

В селі ми одні займаємось овочами. Є ще пасіка.

Як обрали назву?

Для торгової марки ім’я ми обрали Дбайливий господар. Тому що все, що вирощено на нашому дворі, на нашому городі, крізь хазяйські руки Саші проходить, і від того, наскільки він над ними там вже ….. Так прийшлося, що це був Дбайливий господар. І овочі борщового набору так ми тоді склали. Тепер ми придумали логотип, є в нас наклейка. Ми переробляємо овочі на фестивалі домашньої консервації, продаємо під цим брендом.

Як вплинув карантин?

Карантин нам пішов на користь. Ми зробили доставлення, зробили групу, і стали приймати замовлення. Тут включилося те, що хто нас знає, друзі, знайомі, будь ласка, можна приїхати, подивиться. Про нас пишуть вже третю статтю. Зі статті приїхало максимум одна людина. У Запоріжжі про нас прочитали приїхали можна у вас назбирати полуниці. А взагалі у майбутньому плануємо зелений туризм. Фотозону під шовковицею навіть зробили.

Розкажіть про те, як організована праця у вас?

О 4 встаємо. Діти приїхали з Бердянського коледжу, обидва фельдшери. Практику мали у лікарні проходити, а замість того тут в теплиці проходять через карантин. Але молодший не покидає своєї мрії. Я, як вчитель такого завзяття не бачила. З 5 років жодного разу не змінив своєї мрії. Старший син Ігор, 25 років. Як солдат, охорона дипмісій півтора року в Києві. Був на Майдані, служив солдатом на стороні держави. І тепер йому нелегко знайти роботу. То всі разом тут працюємо, підіймаємося. Їздимо на ринок, оптовий. Даша (невістка) сьогодні відторгувала півдня, дипломований фельдшер. У нас є місце ринку, і ще є доставка, на підприємства. У нас сусід великий фермер, хотіли об’єднатися на перероблення і хотіли лінію з консервації. Подавали на грант, але не отримали.

Ярослав, молодший син, з дружиною Дашею діляться:

Через рослини краще розумієш і медицину. Знання розширює людей. Ну і відпочинок нам від медицини. Плюс мама дуже добре готує. Їжа смачна і нежирна. Мало, хто так вміє.

Заходимо до хати на легендарний борщ!

Борщові набори. Як виглядають?

Все як вдома: ти купуєш на борщик рівненько на середню каструльку капусточка, бурячок, морква. А картопля, яка смачна, як тістечко…..Ну і на останок рецепт борщу від Лєни:

Обережно, це супер смачно!

Борщ надзвичайний і Лєна щиро ділиться родинним рецептом:

Все свіже. Всі овочі свої.

Розказую:

Ловите курку. Зарізали. Зварили. Відставили. Курицю з’їли.

Потім берете. Мелете помідор рожевий. Пішли набрали в теплиці. Перемололи. Нарвали моркви, цибулі. Нарізали, зробили засмажку. (Син додає, що ще солодкий перець туди кидає).

Ставите бульйон на газ. Йдете на гору, розгрібаєте солому. Це сьогоднішній процес. Берете картоплю. Чистите. Те кипить. Нарізали, кинули. У погріб по капусту. Чік-чік-чік. Додали солодкого перцю: чік-чік-чік. У засмажку все вкинули. Все, борщ готовий.

Оце ви їсте зараз борщ, більше схожий на капусняк. В нашому регіоні, це козацька їжа. Чого? Тому що на Західній і Центральній Україні там більше картопля і більш виварюється капуста. А в нас він хрумкий. А якщо ви подивитеся по регіонах, який є борщ, то в нас він капусняк: картопля має бути м’яка, а капуста має хрумтіть. Не світлий, не темний. У козаків ще вони туди пшоно кидали І так мене сусідські баби вчили капусняк варити.

Сьогодні борщ без буряку. А так я зазвичай кидаю. Моя бабуся на борщ квасила буряк: присипала сіллю і водою заливала. І під гніт. Він скисає і це дає борщу кислинку. І коли робите присмажку, кидаєте в неї буряк.

Навіть зараз, поки пишемо цей репортаж, можна захлинутись від власних слинів. Єдиний вихід-терміново замовляти набір і варити Його величність Борщ! Що і вам радимо, ви скажете багато мільйонне дякую! Смачних і корисних вам обідів!

Замовити овочі, ближче познайомитись з родиною Підлужних-Котіків можна через їх профільну сторінку Дбайливий господар.