Природа невичерпна на вигадки, створюючи квітучі рослини з незвичайними властивостями, формами та забарвленням. Серед них виділяється рід екзотичних рослин Bаnksia (Банксія або Бенксія) сімейства Proteáceae(Протейні). Сьогодні відомо майже 170 видів банксій, але ще не всі з них добре вивчені й отримали належний ботанічний опис. За даними The Plant List зареєстровано 84 види. Однак завдяки оригінальній формі суцвіть їх легко впізнати й важко сплутати з іншими представниками квітучої флори.
Хтось дотепно порівняв квітку банксії з йоржиком, яким миють скляну тару з вузькою горловиною. Але як же ці «йоржики» милують око своїм чарівним забарвленням! Жовто-лимонні, золотисто-оранжеві, пурпурові, малинові, рожево-фіолетові, сріблясто-розпатлані, в пишних «спідничках» апельсинового кольору в основі квіткових шипів-голочок, з зеленими пухнастими «капелюшками» на їх кінцях ... Як то кажуть, навіть навмисно важко придумати подібні поєднання кольорів і форм.
Фактично всі види банксії ендеміки посушливих й пустельних районів Австралії, і лише один вид – B. dentata(Б. тропічна), зустрічається в дикій природі Нової Гвінеї. Найбільша кількість видів банксії росте в гористій місцевості Західної Австралії в районі хребта Стірлінга.
З історії відкриття та вивчення
У квітні 1770 р. легендарний корабель «Індевор» під командуванням капітана Джеймса Кука, який здійснював свою першу кругосвітню подорож, досяг узбережжя Австралії. Члени наукової експедиції, що входили до складу команди корабля, висадилися на берег континенту в районі «Ботанічної затоки».
Берегова лінія, де відбулася висадка групи дослідників, була так названа Куком не випадково. Саме там ботаніки, серед яких був англійський натураліст Джозеф Бенкс, зібрали понад 1000 зразків австралійських рослин, і вперше описали більшість з них. Повернувшись з експедиції, Бенксвидав книгу «Флорілегій» (Florilegium на латині – «квітник»). Одній з найкрасивіших рослин він дав своє ім'я. Так 430 років тому європейці вперше «познайомилися» з банксією.
У 1781 р. рід цих рослин був більш детально описаний шведським ботаніком Карлом Ліннеєм Молодшим – сином знаменитого шведського систематика рослин Карла Ліннея, у виданні «Supplementum Plantarum systematis vegetabilium» («Додаток до систематики рослин»). Тому повна наукова назва роду – Banksia L.f.
Загальний опис
Банксія в природі – це, залежно від виду та умов зростання рослини, вічнозелений кущ до 6 м у висоту або дерево, що досягає 20 м. Листки чергові або кільчасті, смарагдового або зеленого кольору, жорсткі, часто з зубцями по краях, видовжені до 40 см й вузькі або широкі, запушені знизу. Формою вони нагадують пташине пір'я. Великі циліндричні, рідше – кулясті, суцвіття мають різноманітне забарвлення й складаються з 500 – 4 000 дрібних, трубчастих, нектароносних квіток. Їх аромат посилюється вночі, залучаючи комах-запилювачів. Супліддя дуже схожі на шишки хвойних рослин. Оболонки стиглих плодів-коробочок настільки тверді, що їх стулки лопаються, звільняючи насіння (їх зазвичай 2 шт.), тільки від сильного нагрівання. Виходить так, що розмноженню банксії сприяє вогонь та жар від природних пожеж. Ось і кажуть: «Банксія– квітка, що народжується у вогні».
Найбільш популярні різновиди
• B. hookeriana (Б. хукера) – кущ до 4 м заввишки, з густо-зеленими, вузькими, витягнутими до 15 см в довжину зубчастими листками. Ефектні верхівкові суцвіття помаранчевого або жовтого забарвлення використовуються у флористиці як оригінальні сухоцвіти.
• B. prionotes (Б. пріонотес) – дерево до 10 м заввишки з розлогою кроною. Листя довге (до 30 см), зубчасте, темно-зелене. Яскраво-оранжеві або світло-коричневі суцвіття складаються з декількох сотень дрібних квіточок.
• B. brownii (Б. броуна) – гіллястий кущ до 2 м заввишки, з вузьким, зеленим листям. Численні дрібні квітки помаранчевого, жовтого, червоного, рожевого або бордового кольору зібрані у великі циліндричні суцвіття.
Банксія в кімнатній культурі
Для прикраси зимового саду, а також інтер'єрів житлових приміщень з успіхом вирощується банксія карликових видів. Найчастіше це:
• В. speciosa (Б. красива) – невеликий, морозостійкий (до - 8о С) кущ, що повільно зростає. Листя зелені, чергові, вузькі, з зубчиками на кінчиках. Стебла дерев'янисті, коричневого кольору. Суцвіття довжиною до 17 см являє собою циліндричний «йоржик» з квітковими шипами яскравого, золотисто-пурпурового забарвлення.
• В. repens (Б. повзуча) – спадний кущ висотою до 0,8 м. Горизонтальні стебла, що поширюються під землею, вкриті тонким оксамитовим пушком. Листя велике (до 40 см в довжину й 18 см в ширину), шкірясте, прямостояче, яскраво-зелене, із зубчиками про краю, росте вертикально на високих (до 15 см) черешках. Суцвіття циліндричної форми й довжиною до 10 см має різні відтінки оранжевого, жовто-коричневого та рожевого кольору в загальному забарвленні.
• В. nutans (Б. поникла) – кущ або невелике деревце до 1,5 м у висоту з вузьким листям на коротких (2 – 3 мм) черешках. Кора на стеблах відшаровується тонкими червоно-сірими пластівцями. Квітконоси довжиною до 7 см не вертикальні, а звисають, тому складається враження, що рожево-фіолетові суцвіття, розташовані попарно на бічних гілках, перевернуті «догори ногами».
Дуже популярна B. spinulosa (Б. колюча) – мініатюрна форма банксії, кущик ростом менше ніж 50 см з вузьким листям-голочками й золотисто-червоними суцвіттями в формі свічки.
Особливості догляду
Для успішного вирощування банксії в кімнатному квітникарстві, потрібно створювати умови, що будуть максимально наближені до середовища її природного зростання. Важливо враховувати, що рослина привчена до посушливих, бідних грантів піщаних пустель Австралії, а також до різкої різниці температури повітря вдень і вночі.
Банксія добре себе почуває в суміші ґрунту, що складається з моху-сфагнуму, перліту та піску в співвідношенні 1: 1: 2. Можна також використовувати пісок, дернову, вересову та перегнійну землю, взяті в рівних частинах. Для посадки вибирають містку, стійку ємність. Банксія світлолюбна рослина, тому її розміщують біля вікон, що виходять на схід або захід. Поки вона не досягне 1 м у висоту, їй потрібна щорічна пересадка в більший за розміром горщик. Дорослу банксію пересаджують 1 раз в 3 роки. У літній період її можна переносити в сад, вибираючи сонячне місце, або на балкон – вона добре переносить коливання температури повітря в діапазоні +18о – 25о С. А от взимку її треба утримувати в приміщенні з температурою +5о – 10о С.
Банксія не любить рясні поливи – досить зволожувати землю в горщику м'якою, трохи підкисленою водою з періодичністю 1 раз на тиждень, але вона зовсім не проти регулярних обприскувань.
Підгодовують її добривами з малим вмістом фосфатів 1 раз на місяць, але не в зимовий період. Цвітіння банксії дуже тривале. Основна загроза для неї при кімнатному вирощуванні – фітофтороз. Однак від цієї напасти рослину можна захистити, якщо 1 раз на місяць поливати її водою з додаванням фунгіциду «Вектра».
Розмноження
Розмножувати банксію найпростіше насінням, хоча добувати їх з плодів рослини – справа не проста. У природі плоди банксії розкриваються, як уже зазначалося, після впливу на них високих температур від природних пожеж, що періодично трапляються на австралійських пустищах та лісах. При розмноженні в культурі, плоди прогрівають в духовці близько години при температурі +120о – 140о С. Щоб прискорити схожість насіння, проводять їх стратифікацію – на півтора місяця поміщають в холодильник. Висівають навесні в попередньо зволожений ґрунт, не зариваючи в землю, ємність накривають поліетиленом або склом й розміщають у теплому, затіненому місці. Паростки проклюнуться через 1 – 3 місяці. Тоді ємність з ними відкривають для доступу свіжого повітря. Коли на сходах з'являються 4 листочки, пересаджують в постійний горщик.
Важливо пам'ятати, що банксії, вирощені з насіння, вперше зацвітуть лише через 5 – 7 років, а забарвлення суцвіть може відрізнятися від материнської рослини. Банксія, що росте в кімнатних умовах, схильна до фітофторозу, але якщо у воду для поливу один раз на місяць додавати фунгіцид «Вектра», то інфекції можна позбутися. Також треба враховувати, що доросла банксія – досить велика й світлолюбна рослина, тому для її утримання потрібне доволі велике й світле приміщення.
Банксія у флористиці
Банксія – благородна екзотична рослина, і у флористиці її квіткові головки використовують в ексклюзивних букетах і композиціях (частіше в одному екземплярі) для ділових чоловіків. Для цих цілей найчастіше культивують такі види банксії:
• B. еricifolia (Б. вересколистна) – деревуватий кущ до 1 м заввишки з червоно-помаранчевими суцвіттями.
• B. robur (Б. широколиста або Б. болотна) – кущ з барвистими квітковими головками червоних, бордових або коричневих відтінків й густим повстяним покриттям коричневими волосками. Шипи зеленого кольору з рожевими нотками в бутоні досягають 15 см у висоту, 6 см в ширину. Зростаючи, вони стають кремово-жовтими з переходом в золотисто-коричневий колір.
• B. Plagiocarpa (Б. плагіокарпа або Б. блакитна) – кущ до 5 м заввишки з блакитними суцвіттями довжиною 14 см і діаметром 6 см в момент повного цвітіння.
Зрізані квіти-шишки зберігають свіжий вигляд тривалий час і не втрачають своєї привабливості навіть після того, як вони підсохнуть. Тому їх використовують як екзотичний сухоцвіт. Банксія з квітками блакитно-сріблястого кольору добре підходить для аранжування оригінальних різдвяних та новорічних композицій. Вона чудово виглядає на тлі предметів, що мають гладкі, матові й блискучі поверхні. Екзотичний сухоцвіт прикрасить будь-який інтер'єр.
Пока нет комментариев. Будьте первым!