На Різдво українці споконвіку плели Дідуха - солом'яний оберіг, дух предків, дідів, збереження традицій і пам'яті родини
За традицією, Дідух, його ще називають дідо, дідочок, коляда - останній обжинковий сніп. Овес, жито, пшениця, льон - його основні складові.
Традиція ставити в будинку на розі дідуха походить ще з дуже давніх часів. У дохристиянських віруваннях він був утіленням бога Коляди, символом пам'яті про предків.
Напередодні свят з стебел обрядового снопа формували кілька пучків, кожен з яких окремо обмотували соломинками або обв'язували кольоровими нитками. Потім такі часточки-почечки збирали разом і обкручували стрічками, формуючи пишний сніп. Знизу робили розгалуження типу ніжок, щоб дідух міг стояти. Пучки класів зверху обрамлялися кольоровими стрічками, паперовими чи засушеними польовими квітами.
У будинок Дідуха вносили в переддень Різдва. Необмолоченних пшеничний або житній сніп, спеціально збережений з часу жнив, після обходу двору урочисто вносили в будинок.
Святковий сніп перебував в будинку протягом різдвяного тижня (іноді навіть до Водохреща). Його присутність привносила в родину святковий настрій, затишок і святковість.
У народі говорили "Дідух до хати - біда з хати"
У наш час часто замінює сноп, невеликий "букет" з колосків, різних сухих трав і квітів безсмертника. Однак приємно, що кожного року все більше українців відновлює традицію ставити на Різдво в своїх будинках дідуха.
Дідух має позитивний заряд енергії, дає нам відчуття таємничості і свята.
Дідух в першу чергу символізує родоначальника роду - діда, як і всіх родичів, що жили з ним. На Святий вечір згадували про всіх родичів, аж до сьомого коліна. Від цього і відбувається традиція запрошувати на різдвяне свято всіх родичів, яких уже немає в цьому світі. А на ніч залишали узвар і кутю на столі.
Наші пращури вірили в те, що душі померлих родичів мають зв'язок з родиною, охороняють мир в домі, допомагають по господарству. Ритуальний сніп виносили з дому тільки перед Старим Новим роком. У деяких областях Дідуха спалювали на дорозі до дому під танці та пісні. В інших областях, згідно з традицією, спалювали лише частину снопа, з колосків плели "кропило", яким освячували хату, а рештки прив'язували на гілочки плодових дерев. Робили це, щоб на наступний рік був багатий урожай.
З кожним роком все більша кількість людей відновлює традицію ставити дідух у себе вдома. Хтось замість ялинки ставить колоски як символ достатку і родючості. А багато хто, вивчаючи традиції нашого народу, роблять справжній дідух згідно традиції далеких предків.
Пока нет комментариев. Будьте первым!