Ще років 20 тому люди охоче займалися домашнім птахівництвом: розводили курей, гусей і, звичайно ж - качок. Зараз це заняття вважається невигідним, що справедливо, але лише частково. Корми значно подорожчали і ціни на них впевнено піднімаються. Але, якщо вибрати кращі породи, то можна не тільки заощадити на утриманні, а й отримати хороший прибуток.
Які види качок існують?
Відомо три види порід таких птахів: м'ясні, м'ясо-яєчні і яєчні. Перш ніж заводити качок, визначитеся, що для вас важливіше. Для м'ясних птахів характерний швидкий набір ваги, тому при правильному утриманні ви одержите тушку вагою більше двох кілограмів вже на другий місяць. У м'ясо-яєчних качок маса теж зростає непогано, але трохи повільніше, ніж у м'ясних, зате вони дають багато корисних і поживних яєць. Таким чином, можна отримати подвійну вигоду. А ось яєчні породи несуться добре, а вагу набирають погано.
М'ясні качки
Качка чорна білогруда була результатом схрещування пекінської качки і хакі-Кемпбелл. Цю роботу провели фахівці Українського інституту птахівництва. Назва породи говорить сама за себе: пір'я у птаха чорне, а грудка біла. У піврічному віці птах стає статевозрілим. І м'ясо, і яйця дуже смачні, але, якщо ви вирішили розводити таких качок - не перегодовуйте їх, бо в іншому випадку вони розжиріють, в результаті чого ви отримаєте м'ясо, яке корисним не назвеш.
Селезні цієї породи зазвичай важать по чотири кілограми, а качки - на півкілограма менше. Яєць несуть чимало - за підрахунками фахівців, в середньому до 110 штук на рік, що вважається непоганим показником для м'ясного виду. Маса кожного яйця може доходити до 90 грамів. Ще одна перевага полягає в гарному виживанні молодняка.
Масивний тулуб, округла голова, опукла грудна клітка і біле пір'я. Це - московська біла качка. Її вибирають для розведення жителі регіонів із жорсткими кліматичними умовами, тому що порода прекрасно до них адаптується. Вона не вимагає ретельного догляду, але вода у птаха для плавання повинна бути регулярно. Одна з головних переваг - ніжне й ароматне м'ясо.
Самки виростають до 3,5 кілограмів, а самці набирають у вазі на один кілограм більше. При цьому порода відрізняється хорошою репродуктивною функцією. Несучість у неї вище, ніж у багатьох суто м'ясних порід і на рік становить 120 яєць масою до 100 грамів кожне. Молодняк набирає у вазі до трьох кілограмів за два місяці.
В Україні схрестили диких качок із домашніми - і вийшла сіра українська качка. Птах відрізняється масивним довгим тілом, короткими ніжками, розташованими на великій відстані один від одної, довгим та вигнутим дзьобом. Колір пір'я - сіро-коричневий, по всій шиї проходить біла смуга. Власники можуть заощадити на харчуванні, бо представники цієї породи можуть з'їдати страви з вашого столу. Качки не бояться холодів, але протяги для них є згубними.
Уже в чотири місяці від народження качури набирають чотири кілограми, а качки - три. Двомісячні каченята, вагою два кілограми, готові стати вашою стравою. Цю породу полюбили також і за чималу кількість яєць, знесених за рік. Від однієї самки можна отримати до 120 штук вагою в 70-80 грамів, але відомі випадки, коли така качка приносила до двох сотень яєць за 12 місяців.
В результаті схрещування індокачок із іншими породами вийшов мулард, який зустрічається різних кольорів. Чисто білі птахи із темною цяткою на голові зустрічаються найчастіше. Головні переваги полягають у дієтичному м'ясі, а також у хорошому виживанні за умови достатньої кількості світла для каченят і дотриманні температурного режиму. У віці трьох місяців птахи можуть важити більше трьох кілограмів.
Індокачки (або мускусні) отримали свою назву через зовнішню схожість із індиками, але нічого спільного з цим видом птахів у них за визначенням бути не може. Розводити індокачок стали лише наприкінці минулого століття. Середня вага селезня складає шість кілограмів, самки ж на два кілограми легші. М'ясо у породи дієтичне, жиру в ньому зовсім мало.
Мускусні качки відрізняються спокійним характером. Ви не почуєте їхнього неспокійного крякання, тому що птах мовчазний. Без водойми він обходиться легко, але дуже любить політати, що змушує власників підрізати їм крила. Яйця індокачок досягають 80 грамів, і зберігати їх можна довго. За сезон одна така качечка приносить до 100 яєць, і при цьому стає гарною квочкою. До всіх видимих плюсів залишається додати міцний імунітет.
М'ясо-яєчні породи качок
Схрестивши представників породи індійських бігунів і руанців, фахівцям вдалося отримати помісь, яка підійшла для подальшого схрещування з мулардами. В результаті з'явилася порода хакі-Кемпбелл. Забарвлення пір'я таких качок гарне: шия, спина, частина хвоста - коричневі з бронзовим відливом, а інші частини тіла пофарбовані в хакі. Форма тіла обтічна, дзьоб короткий. Птахи цієї породи прекрасно пристосовуються до будь-яких умов утримання, завдяки чому власникам не потрібно особливо турбуватися з цього приводу. До слова, літати ці птахи зовсім не вміють через нерозвинені крила.
Той, хто куштував м'ясо хакі-Кемпбелл, скаже, що на смак воно неперевершене, та при цьому ще й ніжне. По досягненню чотиримісячного віку качка починає нестися. Кількість яєць можна назвати рекордним: воно складає більше трьохсот на рік. Птахи, незалежно від статі, до чотирьох місяців стають трикілограмовими.
Хакі-Кемпбелл, у свою чергу, була схрещена з качкою пекінською, в результаті чого з'явилася качка дзеркальна, яка володіє невеликим, злегка витягнутим тілом. Крила у неї, як і у прабатька, нерозвинені, тому дзеркальна качечка теж не літає. Хвостик у неї маленький, злегка піднятий. Забарвлення качки може бути чисто білим або сірим, але обов'язково із зеленим відливом. Висока виживаність вважається одним з головних плюсів цієї породи.
Смак м'яса у неї чудовий, але в раціоні постійно має бути зерно. Дзеркальних качок, а особливо молодняк, необхідно берегти від протягів. Максимальна вага птахів не перевищує чотирьох кілограмів, але яйця вони несуть відмінно. Рідко який птах здатен видати 250 штук за сезон із середньою вагою до 90 грамів.
Для створення породи фаворит вибирали батьків великих і спокійних. В результаті «дітки» увібрали в себе кращі якості декількох порід відразу. За десять місяців фаворити несуть до 300 яєць по 90 грамів кожне. У фаворитів висока виживаність, але вони не здатні швидко рости без професійних кормів.
У Нью-Йорку є озеро Каюга, назву якого було присвоєно качці, що мешкала в тих краях. Представники породи суцільно чорні з великим і прямо посадженим тулубом, маленькою головою і широким чолом. До кормів птах невимогливий, але умови утримання необхідно дотримуватися суворо. Так, температура у пташнику не повинна опускатися нижче +5 градусів, і при цьому завжди потрібно мати воду для плавання.
Каюга плідні, бо самки - відмінні квочки, що за один сезон здатні висиджувати до 15-ти каченят. Середня вага яєць, яких на рік одна качка дає більше 150-ти штук, досягає близько 100 грамів. Середня вага птаха становить чотири кілограми.
Яєчні породи качок
З яєчних порід качок відома лише одна. Це - індійські бігуни (від них походить хакі-Кемпбелл). Так їх називають завдяки високій рухливості і стрункому вузькому тілу, що за формою нагадує пляшку. Ці птахи полохливі, і в разі небезпеки видають гучні звуки. Оперення може бути білим, чорним або блакитним, зустрічаються особини з забарвленням хакі. Самки цих птахів вважаються кращими квочками: за рік вони здатні нести до 365-ти яєць вагою 80 грамів кожна. Зауважте: білок цих яєць не містить холестерину.
Індійські бігуни відрізняються смачним дієтичним м'ясом. Хворіють вони рідко, не примхливі, проте дуже ненажерливі і люблять різноманітність у раціоні. Але перегодовувати качок не можна, тому що це негативно вплине на несучість. Без води і на холоді такі качки не здатні вижити.
Пока нет комментариев. Будьте первым!