1. /
  2. Статьи
  3. /
  4. Сад и Огород
  5. /
  6. Полезные статьи садоводу и огороднику
  7. /
  8. Київський ботанічний сад «Фоміна»

Київський ботанічний сад «Фоміна»

Рейтинг
Содержание статьи
  1. Розкажіть про історію Вашого саду
  2. Чому саме ботанічний сад Фоміна? Хто такий Фомін?
  3. Як на рахунок працівників саду? Скільки людей у Вас працює?
  4. У Вас багато старих рослин, за ними напевно важко доглядати?
  5. Скільки оранжерей має Ваш ботанічний сад?
  6. Рослини привезені з далеких країн, як вони пристосовувались до наших умов?
  7. Як часто Вас відвідують студенти з університету ?
  8. Як на рахунок проблематики вирощування великої кількості рослин? Хвороби?
  9. Ваш сад доволі великий, яка його площа?
  10. Скільки видів налічує Ваш сад?
  11. Чи реалізуєте Ви рослини?

«Знаєте, ми часто чуємо від відвідувачів нашого саду, про те, що вони все життя прожили в Києві, і навіть не здогадувались, що в центрі міста є така оаза» - почала свою розповідь завжди привітна директор ботанічного саду Марина Миколаївна. Тож вона з радістю повела нас незабутніми алеями саду і розповіла багато цікавих фактів та історій.DSC_0721

Розкажіть про історію Вашого саду

Розумієте, в Європі є університети яким по 300-400 років. А наші університети не такі вже і старі. В нас в Україні є два найстаріші університети. Це Харківський університет імені Каразіна і Київський національний університет імені Тараса Шевченка. Харківський університет започаткований буквально на початку 19 століття. А університет Шевченка (тоді Святого Володимира) був заснований 1934 році. Оскільки ці університети були класичні, вони обов’язково повинні були мати біля себе ботанічний сад. Для того, щоб майбутні ботаніки та медики вивчали рослини не тільки з книжок, але і могли побачити на власні очі та ще помацати їх руками. Чому я починаю порівнювати з зарубіжними садами, тому що коли сьогодні зранку я вела екскурсію для одного з колег з Англії. І на екскурсіїя почала порівнювати університети і ботанічні сади Європи. Я не хочу сказати, що хтось гірший, а хтось кращий, я маю на увазі, що в кожного був свій шлях. Наприклад, коли засновувався наш сад, закривався колегіум в Литві та одна з учбових установ в Кременці і рослини з тих ботанічних садів були перенесені до нашого саду. Це були перші рослини, які з’явилися в нашому ботанічному саду.Тоді не було ні машин, ні поїздів і везли всі ці рослини на підводах. Деякі з цих рослин зберіглися в нашому саду і досі.

Хочу розповісти, ще однин момент з історії саду. Не знаю наскільки це правда, але є в нас така байка. Наш сад відвідав якийсь цар, точно не пам’ятаю, але начебто Олександр 2. Він приїздив до Києва і його повели в ботанічний сад, йому він наскільки сподобався, що він відмітив роботу першого нашого садівника якимось дуже дорогим перстнем.

І ще є дуже цікава історія. Знову таки не можу сказати чи правда це. Але мені здається все ж таки правда. Значить той самий Олександр перед приїздом в Київ він був в Парижі і побачив там каштани, які йому дуже сподобалося. І люди, які вирішили вразити Олександра, посадили каштани по всьому Бібіківському бульвару (теперішньому Шевченка). Тоді він тільки будувався і називався Бібіковський бульвар (на честь губернатора). Цар приїхав і був неприємно вражений. Тоді він сказав, що в нас є такі гарні тополі, а ми зіпсували бульвар каштанами. І за ніч, всі ці каштани були видрані і викинуті за паркан ботанічного саду. І співробітники зранку посадили тополі. І на сьогоднішній день вважається, що каштани пішли з тої історії. Тобто вони прижилися тут дали насіння, потім вже розповсюдились по всьому Києву. А на бульварі Шевченка тепер ростуть тополі.

А ще на початку 20 століття в Києві був заснований зоопарк, перші тварини і перше положення зоопарку було в нашому ботанічному саду.

Перед революцією в нашому ботанічному саду в науковій частині, грав по суботах і неділях оркестр. І жителі Києва прогулювалися нашим садом. В їх числі були Леся Українка і Лисенко. Так як жили вони тут не далеко. Також при прочитанні спогадів Паустовського можна побачити згадки про наша ботанічний сад. Тому що жив навпроти. Зараз, звісно це письменник не дуже відомий. Але в свій час він був достатньо цікавим, і в своїй творчості оминав речі політичного характеру, хоч і був радянським письменником.

Чому саме ботанічний сад Фоміна? Хто такий Фомін?

Фомін також досить цікава фігура в історії саду. Він закінчив московський університет (в свій час це була певна марка), потім він працював деякий час на Кавказі, а перед революцією його запросили працювати директором нашого ботанічного саду. Тут він пропрацював до своєї смерті (до 1935 року). За цей час він багато чого зробив для саду, не кажучи вже про те, що йому вдалося зберегти його в період революції. Більше того він був ініціатором створення ботанічного саду імені Гришка (тобто академії наук) і був одним із засновників нашого інституту ботаніки.DSC_0708

Як на рахунок працівників саду? Скільки людей у Вас працює?

В нашому ботанічному саду працювало досить багато відомих людей. Наприклад, один з перших ректорів нашого університету (Максимович) був першим директором ботанічного саду. Він був досить відомим ботаніком. Такі відомі ботаніки, як Борщов та Навашин (який досить відомий в світі, він відкрив подвійне запліднення), також працювали у нас в Ботанічному саду. В нас зберіглася рослина з якої він брав матеріал, для того щоб проводити свої дослідження. Тобто наш сад достатньо відомий.

Ми не наймаємо людей , оскільки ми належимо до Київського університету ім. Тараса Шевченка. На жаль ми не самостійна організація.DSC_0710

У Вас багато старих рослин, за ними напевно важко доглядати?

Ну скажімо, не просто. В цьому році ми мали проблеми з нашими великими та старими рослинами. І ми до певної міри рятували їх в цьому році. Я хочу вам показати, ось дивіться «Лівістона південна» (Лівістона австралійська). На сьогоднішній день ця пальма вважається найвищою в Європі . Ця пальма цвіте, але ви бачите у неї є перев’язки, в цьому році коли була сильна злива взимку, вона постраждала та похилилася. Всі наші співробітники , особливо ті, хто молодше підв’язували цю пальму. Ми були вимушені її підв’язати, тому що, якщо вона зламається , то більше не відновиться. Це вже не стільки ботанічна цінність, а більше історична цінність.

Скільки оранжерей має Ваш ботанічний сад?

В нашому саду налічується 16 оранжерей. І це все фонди (колекції рослин, які належать до національного надбання України). Ми з Вами пройшли тільки 7 оранжерей. Тому що щоб пройти всі наші оранжереї та сади потрібно неймовірно багато часу.DSC_0719

Рослини привезені з далеких країн, як вони пристосовувались до наших умов?

По-перше, вони привезені з оранжерейних умов, тобто в даному випадку вони пристосувалися від одної оранжереї до іншої. Те чим займаються ботанічні сади називається - інтродукцією (введення в культуру). Проте, більшість рослин дуже примхливі і я хочу сказати, що далеко не завжди легко вирощувати такі рослини. Нам іноді кажуть : «Та що там, посадив та й воно ростесобі» , проте так не буває. Кожна група рослин має свої потреби до ґрунту, до pH (кислотності), до вологи, до температури, навіть до коливання температури . Насправді це не такий простий процес, хоча є рослини які спокійно все переносять, наприклад, кімнатні рослин . Але більшість рослин, які ми вирощуємо потребують певногодогляду і головне, вони потребують вирощування з насіння.

Як часто Вас відвідують студенти з університету ?

Раніше студенти були постійно. Екскурсії проводили наукові співробітники саду.І раніше і зараз наші екскурсії схожі на практичні заняття. Ми більше працюємо з ними практично, тобто обрізаємо та копаємо. Тобто ми показуємо їм як саме це робиться. Причому я хочу сказати до нас приходять не тільки з нашого університету.В свій час до нас приїздили з багатьох міст і університетів України. Зараз це стало складніше.DSC_0720

Як на рахунок проблематики вирощування великої кількості рослин? Хвороби?

В нас є спеціальна група людей, які займаються захистом рослин. Крім того, коли ми самі бачимо явні ушкодження, то визиваємо спеціалістів. В незалежності хворіють росини чи ні, ці люди обов’язково роблять обходи в нас по оранжереям.

Розумієте рослини в нас знаходяться в скупченому вигляді і ми ж не можемо тут зробити монокультуру. Більше того це ж не просто оранжерея і не просто рослини, ми їх кожен день демонструємо. В даній оранжереї використаний географічний принцип, тут знаходяться рослини певних регіонів. З Австралії, Нової Зеландії, Середземномор’я, Африки і Америки. І більше того достатньо складно на сьогоднішній день це підтримувати, Тому що ви бачите рослини знаходяться в захищеному ґрунті. Це дійсно не проста справа, тому що коли ми висаджуємо рослину - вона маленька, а коли виростає має неймовірні розміри і починає заважати іншим рослинам. Тому потрібно зробити так щоб вона мала нормальний вигляд і втой же час щоб почувала себе нормально. Це дуже не проста робота. Я вам більше скажу коли створювалась ця експозиція, мабуть в Україні ми були першим ботанічним садом котрий мав такі екземпляри. При створюванні різних експозицій ми робили певні помилки. Тепер ми їх намагаємося виправити. Коли ми починали садити рослини ми були в захваті, нам було цікаво. Це насправді так, але одна рослина пішла в ріст, а інша не хоче рости під іншою. А нам хочеться зберегти і ту і іншу рослину. Тобто це дуже не проста робота.

Ваш сад доволі великий, яка його площа?

Площа нашого ботанічного саду 22,5 Га. Нас декілька разів намагалися скоротити, але все ж таки ми відстояли його. Наш ботанічний сад, на жаль, розділений на дві частини. На наукову і паркову частину. Це сталося через те, що десь в 60-х роках «Київзеленбуд» відібрав частину ботанічного саду для своїх якихось заходів. Потів в 60-80 роках ця частина декілька разів переходила то до університету Шевченка, то знов до Зеленбуду. Ми ту частину отримали, так би мовити у спадок, десь в кінці 80-х років. І дуже багато часу ми приділили, щоб привести її до ладу. Вона певний час була закритою. Потім один з наших ректорів вирішив, що його потрібно відновити. І ось на сьогоднішній день вона відкрита, але не скільки ми страждаємо скільки рослини. Це на справді досить проблемна для нас тема.DSC_0725

Скільки видів налічує Ваш сад?

В нас є колекція сукулентних рослин. На даний момент вона одна з найбільших в Європі. Тут трохи більше ніж дві с половиною тисяч видів. Знов таки, є різні експозиції. І скажу відверто тут також важко підтримувати ці рослини. І ви бачите, що на сьогоднішній день ми багато рослин ставимо в горщиках. Тобто робимо так як можемо. Пересаджуємо рослини по необхідності.

На сьогоднішній день маємо колекцію, яка нараховує приблизно 9 тисяч видів рослин.І частина цих колекцій має статус національного надбання України.

Чи реалізуєте Ви рослини?

Часи змінюються - змінюємся і ми. В свій час ми тільки на показ виставляли рослини. Нам взагалі забороняли їх продавати. Але зараз, коли складна фінансова ситуація, то ми вирощуємо окремо рослини для реалізації.

Заметили ошибку? Выделите её и нажмите Ctrl+Enter
Подпишитесь на наш канал в Telegram
Автор

Комментарии

Завораживающая статья. Читала и восхищалась красотой сада и трудолюбию обслуживающего персонала. Кажется, вроде погуляла тенистыми аллеями и зарядилась положительной энергетикой.

0 Ответить Написать
Последние обновления

Авторизация

Регистрация