Конкурс «Листівка з села» привернув увагу до проблематики сільської місцевості

Переможниця конкурс «Листівка з села-2018» фотограф з Тернопільщини Галина Романів

Я народилась і виросла в с.Буданів, що на Тернопільщині. Зараз з сім’єю проживаю в м. Тернопіль.

Коли народила сина, зрозуміла, наскільки мене поглинуло урбанізоване середовище, мені так хотілось показати сину, щасливе, сільське дитинство.

В дитинстві я мріяла стати астрологом, здавалося, що немає нічого цікавішого, ніж вивчати небесні світила. Я обожнюю тварин і цю любов передала сину. Він дуже хоче собаку, а я — проти, бо не розумію, як можна тримати тварину в квартирі. В дитинстві мала собаку і кота. Дуже хочеться мати свій власний будинок та завести домашніх улюбленців, а чоловік мріє про власний сад. Та все ще попереду. Якщо відверто, не люблю працювати на землі, але отримую естетичну насолоду від доглянутого саду та присадибних ділянок. Люблю спостерігати за природою: як розпускаються бруньки, як цвітуть дерева, дозрівають плоди, а потім чекати осені, щоб зібрати урожай.

Перша особлива перемога

На конкурс мої фото потрапили випадково: подруга скинула посилання на «Листівка села 2018» десь в кінці жовтня і запевнила, що це стосується моєї тематики. Ніколи не приймала участь в конкурсах і чесно кажучи, навіть не надіялась на перемогу. Результати мали оголосити в кінці листопада та конкурс продовжили, ще на місяць. Тоді я просто забула про нього. Одного вечора мені написали, що мої роботи потрапили в число 20 фіналістів. Так було приємно, що аж розплакалась! Та про перемогу навіть не думала. Я надіслала декілька фото та журі обрало саме це! Оскільки, ця перемога перша вона завжди буде особлива. Дуже рада, що стала частиною цього проекту.

Організатори конкурсу молодці, популяризують село серед молоді, приємно, що фотороботи були з різних регіонів України.

Розумію що не тільки мене поглинуло урбанізоване середовище, а суспільство також. Зараз не здивуєш фотографіями Парижа чи Лондона, а так не вистачає таких простих і водночас душевних фото, в яких кожен згадає своє дитинство.

Можливо, і на наступний рік, теж відправлю свою роботу на конкурс. Думаю, це буде щось зовсім інше. Я закінчила Чернівецький університет за спеціальністю «Туризм», тому мені дуже близьке поняття «сільський зелений туризм», який органічно вписався в різні сфери суспільного життя: серед міських жителів, які дедалі більше користуються гостинністю селян з метою відпочинку в сільській місцевості; у середовищі особистих селянських та фермерських господарств, які практикують надання певних послуг.

Зелений туризм відкриває нові можливості

Городяни їдуть у села щоб пожити зовсім іншим життям. Краса сільських пейзажів, близькість річок, озер, лісів, гір, відсутність стресів та метушні, здорове харчування добре впливають на людину, зміцнюють її і духовно, і фізично. Це одна з переваг зеленого туризму. Хтось скаже, а навіщо їхати в село, якщо можна відпочити на дачі? Дійсно, з цим можна погодитися, якщо, по-перше, ця сама дача у вас взагалі є, по-друге, вона розташована в екологічно чистій місцевості, та, по-третє, якщо відпочинок на дачі буде таким же повноцінним і цікавим, як у селі.

Вирватись із галасливого міста, пожити у злагоді з природою, дихати свіжим повітрям, харчуватися тільки натуральними та свіжими продуктами, пити джерельну воду та парне молоко для багатьох є раєм на землі. Саме за цим і їдуть у село. Тут все своє, вирощене дбайливими господарськими руками,смачней корисне.

Саме туризм здійснює позитивний вплив на відродження сільської місцевості, підвищує рівень життя народних звичаїв і традицій.

Стимулює розвиток соціальної інфраструктури, зокрема благоустрою сільських садиб, вулиць, доріг тощо і звичайно підвищує культурно-освітній рівень сільського населення.

https://www.instagram.com/galya.romaniv/