1. /
  2. Статьи
  3. /
  4. Ландшафт
  5. /
  6. Цветы открытого грунта
  7. /
  8. Копитняк у саду: як виростити незвичайну вічнозелену рослину

Копитняк у саду: як виростити незвичайну вічнозелену рослину

Рейтинг
Содержание статьи
  1. Як і де саджати копитняк
  2. Заходи з догляду
  3. Як розмножити копитняк
  4. Хвороби й шкідники
  5. Копитняк у ландшафтному дизайні
  6. Видове розмаїття копитняка
  7. Копитняк європейський (звичайний)
  8. Копитняк канадський
  9. Копитняк хвостатий
  10. Копитняк Зібольда
  11. Копитень блискучий
  12. Копитень великий

Копитняк або копитень (копитник) отримав свою назву через те, що його листки за формою нагадують слід від копита. Цей багаторічник, як правило, вибирають для декорування тінистих садів як ґрунтопокривну рослину з гарним листям. Вирощувати й доглядати за ним нескладно. Головне — знати переваги культури та вимоги до догляду.

Як і де саджати копитняк

Вдала посадка копитняка на ділянці можлива лише при підборі для нього вдалого місця і дотримання технології посадки. Якщо не дотримуватися рекомендацій з посадки й догляду, то існує великий ризик, що рослина зростатиме негарною або незабаром загине.

При виборі місця треба враховувати умови, в яких копитняк росте в природі. Зустрічається він виключно в тіні, тому і вирощувати його потрібно тільки на тінистій ділянці, в крайньому випадку — в напівтіні. При посадці на сонці рослина повністю втрачає свою декоративність — на її листках з'являються опіки, вони стають бурими.

Крім тіні, копитняк любить вологість. Тому його бажано висаджувати на вологих пухких ґрунтах. До рівня кислотності землі рослина вимог не висуває.

Виростити копитняк можна з насіння або з укоріненої частини, отриманої при розподілі кореню. Часто рослину викопують у природних умовах і пересаджують до саду або на клумбу, де вона швидко розростається. Оскільки насіння переносять комахи, через деякий час куртини копитняка можна виявити на деякій відстані від материнського куща.

Копытень

Заходи з догляду

Крім декоративності, копитняк має й ще одну істотну перевагу — доглядати за ним майже не потрібно. Поливати рослину варто лише в період тривалої посухи. Зволоження слід проводити теплою відстояною водою, намагаючись, щоб краплі не потрапляли на листя, аби не спровокувати опіки та розвиток гнилі. Ділянку потрібно періодично очищати від бур'янистих трав і рихлити.

Удобрювати копитняк необов'язково. Один раз на рік під кущі можна внести органічні добрива.

Більшість видів копитняка є зимостійкими, тому укриття на зиму вони не потребують. Рослини чудово зимують під покривом снігу. Вкривати варто лише представників блискучого, японського і трипестичного видів. На кущі необхідно укласти шар хвойних гілок, сухого опалого листя.

Копытень

Як розмножити копитняк

Простіше рослину розмножити за допомогою ділення куща. Для цього рослину навесні або влітку підкопують і охайно поділяють кореневище на 2 або кілька частин, залишаючи на кожній по парі листків. У подальшому їх висаджують на постійне місце. Відстань між рослинами повинна бути не менше 25–30 см. Деякий час після посадки молоді кущі потрібно добре поливати.

Ще один спосіб розмноження — насінням. Проте на його проведення йде більше часу і зусиль. Восени в рослини формуються плоди-коробочки. Після повного дозрівання з них можна дістати насіння та посадити в землю. Сіяти його можна відразу ж, під зиму, або навесні. При весняному посіві потрібно провести стратифікацію посівного матеріалу протягом 3 місяців при температурі від 0° до +5°С.

Хвороби й шкідники

У листі копитняка містяться ефірні речовини, які відлякують більшість шкідників. Тому зараження паразитами цієї декоративної культури є рідкісним явищем, лише якщо вона росте на забрудненій ділянці, серед заражених рослин. Проте копитняк належить до тих рідкісних рослин, які запилюються мурахами. В результаті культура залучає на ділянку цих комах, а вони становлять загрозу для багатьох інших культур, є рознощиками попелиці і хвороб. Тому доволі часто садівникам доводиться боротися з мурахами, знищуючи мурашники і застосовуючи інсектициди.

Також соковиті листя копитняка люблять поїдати слимаки й равлики. Вигнати їх з дільниці допоможуть спеціальні пастки або посипання ґрунту подрібненою яєчною шкаралупою, хвойними голками.

Копитняк у ландшафтному дизайні

Ландшафтними дизайнерами описуваний багаторічник цінується завдяки тому, що він утворює красивий блискучий темно-зелений килим, на тлі якого можна вирощувати інші гарноквітнучі або декоративно-листяні культури. Ефектну ділянку, яка привертає увагу, можна отримати, якщо висадити поруч з копитняком папороті, купини, інші культури, які люблять тінь і мають декоративне насичено- або світло-зелене листя.

Гарно копитняк виглядає в одній композиції з рослинами, які квітнуть ранньою весною, наприклад, анемонами, пролісками, примулами. Багаторічник можна посадити невеликими куртинами або суцільним килимком.

Ще одне застосування декоративної культури — посадка в пристовбурних колах плодових дерев, у міжряддях чагарників. Іноді копитняк висаджують у кашпо в кімнатних умовах. У літній час підвісні горщики виносять на відкрите повітря, прикрашаючи балкони, лоджії, тераси.

Копытень

Видове розмаїття копитняка

Усього в рід Копитняк входить 121 вид. Для культивування використовують лише деякі з них. Пропонуємо ознайомитися з їхнім описом.

Копитняк європейський (звичайний)

Один з найпоширеніших видів. У природних умовах росте в Україні, Росії, Сибіру. Використовується як декоративна й лікарська рослина.

У представників виду повзуче стебло з безліччю гілок, яке здатне вкорінюватися. Над поверхнею землі воно не підводиться. У висоту кущ не перевищує 10 см.

Листя щільне, глянцеве, за формою округле, росте на тонких черешках. У зимовий період воно залишається на стеблах.

Бутони в рослини закладаються ще з осені. Розпускаються вони у квітні–травні. Перше цвітіння в молодої рослини спостерігається на 4–7 рік життя. Квітки непримітні, коричневого кольору з червоним відливом. Вони складаються з 3 пелюсток і 12 тичинок. На початку літа формуються плоди. Органи рослини містять отруйну речовину азарон.

Копитняк європейський (звичайний)

Копитняк канадський

У представників цього виду довге м'ясисте кореневище, яке щорічно дає приріст у 6 см. Стебла в них добре розгалужені, стеляться по землі. Листя за формою нагадують сердечка, пофарбовані в темно-зелений колір.

Цвітіння в канадського копитняка починається у квітні та закінчується в червні. Квітки в нього складаються з 3 чашолистків, які зростаються біля основи. На їхній поверхні є легке опушення. Квітки забарвлені в бордово-фіолетові відтінки.

Копитняк хвостатий

Цей багаторічник сягає заввишки 25 см. За сприятливих умов він здатен дуже швидко зростати й вистилатися в декоративний щільний низький килим. Листки в нього округлі, іноді з загостреними кінцями, довжиною 5–10 см і шириною 10–15 см. До стебел вони кріпляться на довгих черешках. Листкові пластинки пофарбовані в темно-зелений колір. На поверхні верхніх — чітко виділяються прожилки, нижні — мають опушення.

Цвітіння припадає на травень–червень. Пелюстки квіток коричнево-фіолетові, вузькі, з відтягнутими кінцями, що нагадують тонкий хвостик. Зів у них забарвлений у світліші тони.

До достоїнств виду відносять його швидке зростання, декоративність і добру зимостійкість, що дозволяє вирощувати багаторічник в умовах суворих зим. Коріння при незначному підмерзанні здатне відновлюватися після встановлення теплої погоди.

Копытень хвостатый

Копитняк Зібольда

Характерна особливість цього різновиду — коротке кореневище. Рослина формує невеликі кущі заввишки 20 см. Листя у нього блідо- або сіро-зелене. На відміну від більшості інших видів, у копитняка Зібольда вони опадають на зиму.

Квітки утворюються в листових пазухах. Вони мають діаметр близько 1,5 см. Пелюстки у них темно-фіолетові.

Копитняк Зібольда часто використовують у народній медицині та ветеринарії. У тибетській медицині він відомий під назвою гірський женьшень.

Копытень Зибольда

Копитень блискучий

Цей різновид популярний завдяки своїй оригінальності й декоративності. У нього формуються незвичайне для представників роду подовжено-серцеподібне листя насичено-зеленого кольору, прикрашене сріблясто-сірим узором.

Квітки у блискучого копитняка маленькі. Їх практично не видно з-за листя. У квіток 3 пелюстки, з'єднані біля основи. Вони пофарбовані в бордово-коричневі тони.

Копитень великий

Ще один різновид з дуже декоративним листям. Верхні листкові пластинки мають яскраво-зелене забарвлення і прикрашені мармуровим візерунком у світлих тонах. Квітки складаються з 3 зрощених пелюсток. Колір у них коричнево-фіолетовий. Центральна частина в них біла, по краях проходить чорна облямівка. Поверхня пелюсток злегка опушена.

Отже, виростити копитняк на ділянці легко. Він не вимагає особливих умов (крім місця в тіні) і багато часу на догляд. Якщо все робити правильно, то культура прикрашатиме ділянку протягом тривалого часу — 20–30 років. Декоративний вигляд вона зберігає навіть у зимовий час.

Заметили ошибку? Выделите её и нажмите Ctrl+Enter
Автор

Комментарии

Пока нет комментариев. Будьте первым!
Последние обновления

Авторизация

Регистрация