Розведення домашньої птиці приносить виробникам тваринницької продукції користь у вигляді смачних яєць та м'яса без антибіотиків. Для досягнення високих показників потрібно створити комфортні умови для повноцінного росту та розвитку курей. І особливу увагу варто приділити поїлкам, за допомогою яких птахи можуть в будь-який час втамувати спрагу. Для цього не обов'язково купувати поїлку в магазині. У домашніх умовах, керуючись простими рекомендаціями, можна легко змайструвати поїлку для курника своїми руками.
Перелік обов'язкових вимог до конструкції
Купівля поїлки, що оптимально підходить, часто спричиняє багато клопоту. То форма невідповідна, то розмір не відповідає бажаному. І, щоб уникнути багаторазових походів до магазина або на ринок, куди простіше виготовити поїлку з підручних матеріалів.
Саморобну поїлку варто мастерити дуже акуратно, щоб птахи безперешкодно могли отримати доступ до води та не поранитися.
Прості рекомендації допоможуть уникнути небажаних помилок:
● Перш за все, потрібно подбати про те, щоб конструкція поїлки була надійно закріплена. Кури можуть легко перевернути нестійку поїлку, тим самим позбавивши себе води на деякий час. Така ситуація є неприпустимою в спекотну погоду, коли птиці особливо потребують регулярного споживання рідини протягом всього дня.
● Поїлка повинна бути закритою, щоб уникнути попадання у воду сміття, залишків їжі, комах.
● У період заморозків вода в поїлці замерзає дуже швидко. Та й сама конструкція перемерзає миттєво. Тому під час холодів під поїлкою потрібно розмістити маленький обігрівач.
● Края поїлки повинні бути гладкими: без зазубрин і гострих кутів. В іншому випадку 一 птах легко може поранитися.
● Габарити і форма поїлки повинні бути такими, щоб птахівник міг ретельно її вимити і видалити опади.
● Конструкція поїлки повинна бути максимально простою, щоб процедура наповнення водою відбувалася легко та швидко.
● При виборі матеріалу для виготовлення поїлки перевагу рекомендується віддати натуральному дереву або харчовому пластику. Оскільки наявність хімічних домішок може негативно позначитися на здоров'ї птиці.
Варто зазначити, що самий практичний варіант поїлки передбачає наявність автоматичного механізму. Якщо є можливість приєднати конструкцію до водопроводу, нею обов'язково потрібно скористатися. Ця маніпуляція позбавить від турбот постійного контролю над наявністю води в поїлці. А отже, в разі необхідності птахівник може залишити на якийсь час курей без нагляду, будучи впевненим у тому, що без рідини вони не залишаться.
Які види конструкції існують
Серед кількох видів поїлок варто самостійно вибрати оптимальний вид конструкції для курника.
Найпростіший вид поїлки передбачає наповнення водою невеликих оцинкованих або пластикових ємностей. Така поїлка відмінно підійде для тільки народжених курчат, у яких добова норма споживання рідини 一 мінімальна. Але важливо пам'ятати, що навіть саму примітивну поїлку потрібно надійно зафіксувати. Пташенята дуже чутливі до води і, намокнув в ній, можуть захворіти.
Якщо поголів'я нараховує близько дюжини птахів, рекомендується звернути увагу на вакуумні ємності. Інша поширена назва цих поїлок 一 сифонні. Головною перевагою такого виду конструкції можна назвати збереження рідини в вакуумі, яка не проливається під тиском.
Таку поїлку можна легко змайструвати самостійно з мінімальними фінансовими вкладеннями. Для цього потрібно виконати алгоритм дій:
● Вилити чисту воду в ємність.
● Закріпити на дерев'яних прокладках в верхній частині ємності неглибоку миску або блюдце.
● Перевернути поїлку. На цьому етапі частина рідини виллється відразу, але потім процес зупиниться.
● Далі вода в міру споживання буде самостійно наливатися до ємності.
У спеціалізованих магазинах можна знайти ємність, в якій передбачено наявність поглиблення.
Варто зазначити, що в разі виготовлення саморобної поїлки такого виду, потрібно подбати про закріплення поїлки для пиття.
Ще один поширений варіант 一 ніпельні поїлки. Схема конструкції передбачає надходження в ПВХ-трубку води в тих місцях, де вкручені ніпелі. З посудини з водою, розміщеною над поїлки, вода рухається до трубки. Тобто, цей вид можна назвати напівавтоматичним.
Алгоритм виготовлення поїлки своїми руками
Змайструвати поїлку в домашніх умовах можна без наявності спеціальних інструментів. Якщо поїлка своїми руками виготовляється вперше, рекомендується дотримуватися простої інструкції:
● Підготувати пластикову пляшку. Переважний обсяг 一 6 л. А також тазик з бортами, висота яких трохи вище за рівень шиї птиці.
● Від лінії дна відміряти 15 см і проколоти на цьому рівні невеликий отвір.
● Наповнити пляшку водою і поставити в тазик.
Рідина, що п оступово витікає в результаті заповнить простір між самою ємністю поїлки та її стінками. А потім зупиниться трохи вище рівня отвору.
Через якийсь час вода закінчиться, що призведе до зниження рівня в тазику. На цьому етапі отвір стане більш помітним, через що повітря, яке потрапляє через нього, змінить тиск повітря. Тим самим запустивши новий процес надходження води у тазик. 6 л води 一 це щоденна порція рідини для дюжини курей.
Також можна своїми руками змайструвати сифонну поїлку, яка вважається найбільш зручною у використанні. В основі механізму 一 саморобна крапельниця, яка активізує процес надходження води за запитом птиці. Конструкція становить собою відро, оснащене ніпелями, і може працювати як від проточної води, так і від накопичувального бака.
У порівнянні з простими поїлками, процес виготовлення цього виду поїлки передбачає наявність певних навичок і комплектуючих:
● свердло з перетином 9 мм;
● квадратна або кругла труба із пластику з пазами і товщиною стінок близько 2,2 см;
● ніпелі;
● різьборіз ⅛;
● комплект заглушок;
● перехідник;
● хомут;
● гнучкий шланг.
Підготувавши потрібні деталі, можна приступити до роботи за таким алгоритмом:
● Виконати розмітку.
● Просвердлити з боку пазів отвори.
● Здійснити нарізку різьблення.
● Вкрутити ніпеля.
● Перекрити торці.
● Зафіксувати каплеуловитель. І потім надійно його закріпити.
● Встановити поїлку.
● Забезпечити подачу води.
При відсутності тих чи інших елементів, можна використовувати запчастини, що наявні під рукою. Головне правило 一 пам'ятати про те, що курка під час пиття не повинна намокнути і поранитися.
Прості і легкі в збірці конструкції
Коли на виготовлення автоматичних поїлок немає часу, можна швидко змайструвати ємність для пиття з простою конструкцією. Якщо під рукою виявилася зайва каністра з харчового пластику, можна діяти за такою інструкцією:
● Ретельно вимити ємність під проточною водою і добре висушити. Від використання спеціальних миючих засобів рекомендується відмовитися.
● Закрутити шийку кришкою.
● Перевернути ємність набік.
● Вирізати прямокутні отвори в каністрі за допомогою канцелярського ножа.
● Заповнити ємність чистою водою.
Схожу за конструкцією поїлку можна змайструвати з пластикової пляшки. Оптимальний обсяг 一 5-6 л. У бічній частині пляшки також необхідно вирізати отвори, попередньо відмірявши від дна 15 см.
Як правильно зафіксувати і використовувати
Поїлку необхідно не тільки виготовити, а й правильно розмістити в пташнику. Головне завдання на цьому етапі 一 вибрати зручне для курей місце. Тому що птахи потребують цілодобового доступу до води.
Найкраще розміщувати ємність близько стіни. У разі розбризкування, рідина не буде створювати болото посеред курника. Також поїлку можна розмістити в зоні сідалова. Важливо пам'ятати, безперешкодне потрапляння рідини в зоб передбачає, що птах повинен трохи тягнутися за водою.
Також рекомендується не нехтувати правилами експлуатації поїлок:
● Щоденна норма води для однієї здорової птиці 一 500 мл. Зупинивши свій вибір на одному з видів конструкцій, важливо зробити розрахунок: скільки води необхідно для всіх птахів. Якщо однієї поїлки недостатньо, то не варто обмежувати курей в рідині. Потрібно зробити додаткову поїлку.
● Оглянути готову поїлку на предмет наявності гострих виступів.
● Стежити за чистотою води. При використанні поїлок закритого типу, ретельний контроль не потрібен. А ось у відкритих ємностях воду потрібно перевіряти регулярно на відсутність бруду, комах, залишків їжі.
● В осінньо-зимовий період використовувати обігрівачі.
● Оперативно усувати осад на дні та наліт на стінках.
● Час від часу перевіряти надійність закріплення поїлки, щоб уникнути травмування або загибелі птиці.
● Контролювати наповненість резервуара водою, якщо поїлка не допускає наявності автоматичного механізму.
● Тандем води і протягу мають негативний вплив на організм курей, провокуючи хвороби. Тому під поїлкою бажано розмістити підстилку для вологи.
Зробити поїлку своїми руками можна швидко та легко з підручних засобів. Процедура виготовлення простих конструкцій в домашніх умовах не вимагає спеціальних знань та навичок. Взявши на замітку кілька простих рекомендацій, можна сміливо приступати до роботи.
Пока нет комментариев. Будьте первым!