Ваточник, або шовчина — це незвичайна і цікава рослина. Свою назву ваточник отримав через своє насіння. Насіння рослини коричневого кольору, пласке, тверде, візуально схоже за формою на насіння льону, довжина його становить близько 1 см. Від твердої частини відходять ніжні, схожі на шовк (звідти і друга назва) нитки, білого або молочно-жовтого кольору. Так як ця багаторічна трав'яниста рослина має корисні властивості і використовується в медицині, то вона отримала грецьку назву Асклепія. Це ім'я грецького бога, який відповідав за медицину в давньогрецькій міфології.
Природне місце поширення шовчини — це Америка.
Там вона є бур'яном, який важко вивести. В Україні та інших країнах Європи ваточник також росте як бур'ян, але його ще використовують у ландшафтному дизайні, правда не надто агресивні в розростанні види. Він досить-таки стійкий до посухи, швидко розростається, має приємний аромат з нотками шоколаду. Для посадки в саду використовуються найчастіше туберозовий або м’ясо-червоний. А ось в медицині найбільш уживаним є сирійський вид шовчини. Ваточник важко не помітити, його висота сягає від 1 до 1,5 метра, в залежності від виду. Квітки його можуть бути різного кольору — рожевого, помаранчевого, бузкового. Суцвіття у формі парасольки. Листя овальної форми, широке, зелене. Коріння у рослини потужне, довге і досить швидко розростаються. Через свою хорошу витривалість до природних умов і потужне кореневища є шкідником сільськогосподарських культур.
Застосування ваточника як технічної культури
Експерименти над шовчиною проводяться різні, її використовували в різних напрямках виробництва.
Текстиль
Її гладкі блискучі нитки, що знаходяться в насіннєвій коробочці, змішували з волокнами вовни, бавовни, шовку, таким чином намагалися отримати красиві тканини, але, на жаль, експеримент себе не виправдав. Так сталося, бо такі волокна не мали міцності і швидко виходили з ладу. Була спроба застосувати як набиваний матеріал в виробництві меблів, іграшок та подушок. Волокна використовувалися досить довго, поки їм на заміну не прийшов поролон, холофайбер, синтепон.
З стебел рослини виробляли канати і мотузки.
Для технічних потреб
Волоски насіння використовували замість гнота у свічках, виготовляли плівку для кінематографа; так як волокна практично не намокають, їх використовували для рятувальних засобів.
З самого насіння отримують олію, яка використовується для технічних потреб і виробництва мила.
Сировину для каучуку отримували з молочного соку, що міститься в рослині, але використовували нетривалий період часу. Якість сировини залишала бажати кращого, а витрати були великими, тому цей варіант було відкинуто.
Ефірна олія
Ефірна олія, що міститься в рослині, використовується в парфумерії та косметології. Для виготовлення ефірних олій збирають суцвіття в період процвітання. Щоб отримати максимальну кількість олії, після збирання їх піддають ферментації. Ефірна олія має стійкий солодкий аромат. Серед парфумів, до складу котрих входить олія ваточника сирійського — парфумована вода "Avon Today". У косметології використовується в кремах для омолодження, тому що містить у своєму складі велику кількість амінокислот. Насіння рослини містить коричну кислоту, застосування якої має сенс в сонцезахисних кремах.
Застосування в медицині та харчовому виробництві
Харчове виробництво
Завдяки запашному аромату шовчини і великій кількості нектару, бджоли дають багатий урожай меду. Цей мед належить до елітних видів, його аромат не схожий на інші види меду, тому що він має нотку шоколаду. Мед має біле або блідо-жовте забарвлення. Збір меду триває протягом півтора місяців і є доволі продуктивним — від 750 до 1000 кг меду з одного гектара.
У квітках ваточника міститься коричневий барвник, який застосовується для підфарбовування цукру в коричневий колір.
Корінне населення Америки використовує молоді паростки в їжу. Його вживають замість спаржі, зваривши в підсоленій воді.
Медицина
У листі шовчини міститься аскорбінова кислота. У самій рослині є речовина, яка чинить проносну дію на організм людини — це глікозид асклепіадін, схожий зі строфантином. Він також може бути смертельним. Рослина входить до переліку лікарських препаратів для лікування серцево-судинної функції.
Його отруйний сік застосовується в народній медицині як антибактеріальний або ранозагоювальний засіб. Його використовують при укусах комах, при шкірних захворюваннях: лишай, псоріаз, екзема, бородавки. Відваром з насіння промивають гнійні рани або виразки.
З висушених коренів роблять порошок, який застосовують для заварювання настоїв. Такий настій використовуються як сечогінний, відхаркувальний, протизапальний засіб.
Всі частини рослини містять в собі речовини, які використовуються в тій чи іншій галузі медицини. Сік рослини досить отруйний, і якщо ви використовуєте його при лікуванні народними методами, будьте уважними з дозуванням.
Ваточник намагалися застосовувати в різних сферах діяльності, але в багатьох він виявився неефективним. Сьогодні його види використовуються для садівництва, для отримання меду, в фармакології, парфумерії та косметології.
Пока нет комментариев. Будьте первым!