Ягідний кооператив "Макартет"

На в'їзді до села Садове нас зустрів незвичайний пам'ятник Малині. Місцевий скульптор створив його на честь фестивалю Щасливих ягід, який проходить тут щороку. Цього року на заваді масовому заходу став карантин.

Тож ми самі їдемо в гості до тих, хто вирощує ці ягоди та робить інших щасливими.

Фестиваль щасливих ягід у місці щасливих людей.

Вже у самій назві фестивалю можна пошукати глибшу ідею: щоб бути щасливим треба оточувати себе щастям і тим що приносить щастя.

А що робить щасливими вас?

Маленькі прості речі. Такими маленькими радощами можуть бути ягоди.

І це, мабуть, є відповідь на те, чому не зважаючи на колосальні зусилля, постійні ризики, турбулентність погодних умов і непередбачуваність результатів, ці люди вже протягом майже 10 років продовжують свою справу. Знайомтесь: ягідний кооператив Макартет.

Нас зустріла голова кооперативу Ольга Мізіна.

Оля, розкажіть, хто такі Макартет?

На сьогодні в нас зареєстрований сільськогосподарський кооператив з 2011 року. 4 родини об'єднали свої зусилля і почали працювати на одному земельному масиві. Два рідних брати старших з родинами, моя родина і ще родина друга нашого. Всі працюють на основних роботах. Ягода в нас для душі, те що вміємо, те, що хочемо робити у вільний час.

Як вирішили цим зайнятись?

Все почалося з 1 гектару. Згодом все доросло до 9 гектар ягоди. Шукали справу, яка б була віддушиною від основної роботи і приносила б задоволення.

Які основні перешкоди, труднощі ви зустрічаєте на шляху?

Дуже багато факторів, які перешкоджали веденню господарства. В наших умовах це тотальна посуха. Не вистачало нам водних ресурсів.

Потім 2014 рік, коли ми лишилися без основних ринків збуту. В нас були Донецьк, Крим. Зараз Маріуполь лишився.

Ці фактори вплинули на те, що нам довелося скоротити виробництво. В нас лишилося 3 гектари сумарно.

Яка ситуація з ягодами цього року?

В цьому році очікували ожину, малину, червону смородину, чорну смородину і суницю.

Цей рік був дуже важкий. Весняні заморозки спричинили великий урон. 90 відсотків врожаю у нас просто вимерзло.Ожину ми взагалі переорали, вся ягода, яка лишилась не кондиція. І навіть ніякої наснаги немає вам щось далі розказувати, як згадую про це. В нас реально зона ризикованого землеробства. Подібне щось було у 2015, чи 2016 року. Не знаєш, до чого готуватися. Хочеться історію успіху вам розказати, і завжди це одне й те саме тарахкання лягуш в молоці….

Три агрономи в нас і три різних думки. З малиною дивна річ.

Ягода гарна красива, але зерно в середині не повністю зафарбоване, неоднорідно зафарбована всередині. Це одна з вимог у стандарті якості. Плюс ягода зменшена. Ми трохи зібрали, але лише для власного споживання вистачить. То ж з малиною нам “дали відпочити” цього року.

Що тримає на плаву і підтримує?

Стільки вже зроблено, вкладено, витрачено ресурсів на це, і все чекаю. Що ось-ось… і буде масло. Для тих, хто лишився з ягодою, зовсім поруч тут від нас, морози обійшли, цього року дуже гарна ціна на ягоди…

Де і як вчилися землеробству?

Я виросла в селі. Бабуся з дідусем цим усім займалися, вирощували. Я допомогла.

Потім у дорослому віці, завдяки Раді жінок-фермерів, потрапила до проєктів, семінарів, тренінгів, їздили за кордон на освітні події… Але навчатися мало, потрібні ресурси. Є грантові програми, дай Боже, отримаємо грант. В наших кліматичних умовах нас врятують тільки теплиці. Якщо отримаємо 2 теплиці, то в нас буде другий шанс.

Як з іншими ягодами, є врожай?

Маємо червону смородину. Садову суницю. Ожину всю довелося переорати, вимерзла.

Чи є перероблення і як переробляєте?

Є у нас вина ягідні, настоянки, джеми, пастила і все, що хочеш… постійно експериментуємо. Але поки що на потік не поставлено постійний.

Перероблення нам потрібно було лише у деяких випадках. Малина, суниця краще продаються у свіжому вигляді. Свіжий ринок ягоди я дуже люблю. На жаль, не цього року.

Що означає сама назва Макартет? Це абревіатура чи щось ще?

Немає розшифровки, це назва місцевості. Бабуся з дідусем називали так в дитинстві: "Там у Макартеці". Це місцевість у балці. Потім я вже шукала, вікіпедія мені видала значення, що це немов місце принесення жертв. Ритуали там робили.

Які особливості кліматичні через це?

Теж ніби-то закономірності, але кожен рік все одно непередбачуваний. У балках завжди є заморозки. Не зважаючи на те, що і річечка проходить, і вона має захищати, але не цього року. Можемо піти подивитись. У нас там 2 роки павловнії посаджені. Вони створюють дуже екзотичну атмосферу і відвертають від сумних думок. Великі вже досить виросли. Можливо будемо саджанці реалізовувати. Не думали ще, посадили для себе, а тепер вже люди почали питати.

Для нас цілий сад павловній теж став відкриттям. Ніколи не бачили їх одночасно скупчених і у такій кількості. І це їм лише третій рік пішов. Листя павловній це просто рятівний засіб від спеки у відкритому полі, або прикритися від дощу. Якщо не взяли з собою парасольку або капелюх від полуденних променів, павловнія вас врятує.

За новинами і розвитком павловнієвого саду, а також врожаєм щасливих ягід слідкуйте на профільній сторінці Макартету. Коли ягоди вирощені з любов'ю, вони приносять багато задоволення. Перевірено на власний досвід і смак!

Фото VasylenkoPhotography