Перепелині яйця та м'ясо, які містять цілий спектр вітамінів, корисних мікро- та макроелементів, рекомендовані для щоденного вживання. Причому дані продукти можуть бути присутніми в раціоні дітей, літніх або навіть хворих людей. Саме тому перепіловодство, як окремий напрямок діяльності в сучасному птахівництві, набирає стрімкої популярності. Багато птахівників хотіли б знати, як відбувається розведення перепелів у домашніх умовах.
Перспективи перепіловодства
Сьогодні все більше сучасників розмірковують на тему користі правильного збалансованого харчування. Здоровий спосіб життя (ЗСЖ) вважається основою міцної імунної системи, гарного самопочуття та позитивної енергетики. Ніжне та неймовірно смачне перепелине м'ясо відносять до дієтичних продуктів. Багаті на вітаміни А, В1, В2, Е і РР перепелині яйця також несуть користь для організму. Крім того, яйця перепелів містять калій, натрій, магній, фосфор, кальцій, залізо, марганець та інші мікро- і макроелементи.
Як відомо, попит завжди породжує пропозицію. Відповідно, чим вище інтерес прихильників ЗСЖ до перепелиних яєць та м'яса, тим більша фінансова вигода птахівника. Також варто відзначити той факт, що перепіловодство вважається найбільш рентабельним та вигідним напрямком у сучасному птахівництві. Невеликі птиці потребують мало місця та небагато корму. Перепели відрізняються міцним імунітетом тависокими показниками життєстійкості. Висока рентабельність виробництва перепелиних продуктів обґрунтована скоростиглістю та відмінними показниками несучості птахів.
Розведення перепелів починається з вибору породи. Умовно цей вид представників родини Фазанові класифікують за трьома продуктивними напрямками:
• яєчні породи;
• м'ясні породи;
• м'ясо-яєчні породи.
Якщо порівнювати показники життєстійкості, скоростиглості та продуктивності, то найбільш вигідним вважається розведення таких порід перепелів:
• японська;
• фараон;
• мармурова;
• естонська;
• маньчжурська;
• англійська біла;
• англійська чорна;
• техаська та інші.
Утримання батьківського стада
Розглянемо розведення перепелів на прикладі представників японської породи. Японський перепел вважається яскравим представником полігамного виду. У межах групи спарювання може відбувається безпорадно. Однак, як показує практика, найбільш вдалим варіантом перепелиній сім'ї є наступна комбінація:
• два самці;
• шість самок.
При роздільному утриманні перепелів допускається інший спосіб розведення птахів. Тобто, самця підсаджують у клітку до самоктимчасово. Причому на одного самця припадає не більше 8-10 самок. При такому способі розведення необхідно уважно стежити за поведінкою птахів. Самки можуть побачити в особі самця «чужака» тазакльовувати його до смерті.
Інкубація перепелиних яєць
Дикі перепілки мають яскраво виражений інстинкт висиджування яєць. Одомашнені види втратили таку здатність. Тому розведення перепелів удомашніх умовах передбачає використання інкубатору. Для інкубації перепелиних яєць можна використовувати як саморобні пристрої, так і представлені на ринку малопотужні електроприлади:
• інкубатор на 50 перепелиних яєць;
• інкубатор «Пташка» на 60 яєць;
• інкубатор «Несучка» на 77 яєць;
• інкубатор «Нептун» на 80 яєць.
Перераховані вище моделі інкубаторів оснащені аналоговим або цифровим терморегулятором, що дозволяє підтримувати заданий птахівником температурний режим. Також у цих апаратах передбачена функція автоматичного перевороту яєць.
Відсоток успіху виведення пташенят з яєць залежить від правильності зробленого відбору. Отже, для інкубаційної кладки підходять перепелині яйця, які відповідають нижчеописаним параметрам:
1. Вибірка яєць була проведена не пізніше ніж за тиждень від моменту яйцекладки.
2. Вага яйця для вирощування птиці на м'ясо становить 8-13 грамів.
3. Вага яйця для вирощування племінної птиці становить 10-15 грамів.
4. Індекс форми, або відношення меншого діаметру до більшого не перевищує 60-70%.
5. Поверхня яйця виключно матова.
6. На шкаралупі відсутні нерівності, насічки, нарости та інші пороки.
7. Відсутність прихованих недоліків (неправильний розмір або розташування повітряної камери, кров'яні включення і т.д.) при перегляді через овоскоп або шляхом застосування методу «на просвіт».
Мінімальна інкубаційна кладка повинна бути не менше 50 яєць. Інкубаційний період залежить від породи птиці. Наприклад, яйця японської породи перепелів тримають в інкубаторі близько 17 діб, каліфорнійської та віргінської – 22-23 дні. При використанні інкубаторів із терморегулятором та функцією автоматичного перевороту інкубація перепелиних яєць завершується «дружною» появою пташенят. Процес може розтягнутися на 5-8 годин. Затримка на 24 години і більше свідчить про низьку якість закладених в інкубатор перепелиних яєць або неправильної інкубації.
Утримання та вирощування пташенят
Новонароджених пташенят утримують окремо від дорослих птахів. Для вирощування новонароджених перепелів застосовують спеціальну клітку, яка носить назву брудер. Брудер можна купити або виготовити самостійно. Для облаштування саморобної клітки рекомендовано застосування фанери, деревини, щільного картону, органічного пластику металу. Висота такої клітки становить 400 мм, глибина – 600 мм, ширина – 1500 мм. Верхню, бічні та задню стінки роблять глухими, передню – із сітки перетином 5х5 мм. Причому передня стінка брудера повинна зніматися. Підлогу клітки виготовляють із сітки перетином 10х10 мм. Під брудер встановлюють лоток-піддон для збору посліду та інших відходів.
Під одну з бічних стінок ставлять вакуумну поїлку автоматичного типу та годівниці у вигляді лотків, під другу – лампу. Пташенята перепелів годуються самостійно. Раціон включає подрібнену свіжу зелень, нежирний сир, яйця.
Новонароджені пташенята вимогливі до температурного режиму утримання. Перший тиждень температуру повітря в брудеріпідтримують у діапазоні +35... +37 градусів за Цельсієм. Ближче до закінчення другого тижня температуру знижують до +30 градусів. Також перші два тижні в брудері підтримують цілодобовий режим освітлення. Починаючи з третього тижня життя пташенят застосовують наступний принцип освітлення клітки:
• одна година освітлення;
• одна година темряви;
• три години освітлення;
• одна година темряви.
Процес переселення до кліток із дорослим стадом починають проводити по досягненню молодняком тритижневого віку.
Корисна порада. Переселення молодняку до батьківського стада не варто робити занадто рано. Оптимальним періодом вважається дво- або тритижневий вік пташенят. Коли перепелам виповниться 30-35 днів, необхідно розділити їх за статевою ознакою.
Розведення перепелів – фінансово вигідний напрямок у сучасному птахівництві. Щоб досягти певних показників продуктивності тависокого відсотку виживання молодняку, намагайтесь дотримуватися описаних вище правил та корисних рекомендацій.
Пока нет комментариев. Будьте первым!